Невідомі спалили його котедж. Розповідь швейцарського режисера, який переїхав з Нью-Йорка до Києва

Швейцарський режисер Марк Реймонд Вілкінс переїхав в Україну у 2016 році. До цього він жив у Нью-Йорку, знімав по всьому світу рекламні ролики та короткометражні фільми. 

У Києві Вілкінс розвиває арт-простір Naked Room на вулиці Рейтарській. На тій же вулиці разом з партнерами Марк нещодавно викупив приміщення, що використовувалось як спа-салон, та планує відкрити там багатофункціональний простір «для єднання, креативності й оптимістичного життя».

А ще Вілкінс купив на Рейтарській квартиру (продавши заради неї пентхаус у Берліні) і намагається розвивати там добросусідські зв’язки з іншими бізнесами та мешканцями вулиці. 

У липні Вілкінс разом з бельгійцем Філіппом д’Хавом запустив краудфандинг для нового проєкту The Riverbird’s Nest – дерев’яного котеджу на березі Дніпра, у селі Витачів, що під Києвом.

Цей котедж може забронювати будь-хто як звичайний гостьовий будинок, проте сам він дуже відрізняється від звичного для України житла «на природі».

Вілкінс жаліється, що за багато років так і не знайшов в Україні гарного котеджу, який би не мав високого паркану, камер спостереження, а мав би великі вікна та був гармонійно вписаний у природний ландшафт, який Вілкінс називає найкрасивішим у Європі. Вілкінс та д’Хав зібрали необхідні проєту 28 тисяч євро всього за кілька тижнів.

Але захоплення Вілкінса новими проєктами в Києві та за його межами, схоже, сподобалося не усім. 27 серпня майже добудований дерев’яний будинок підпалили невідомі. Котедж згорів повністю.

Вілкінс впевнений у навмисному підпалі і каже, що має свої підозри щодо зловмисників, проте поліція досі не назвала жодних підозрюваних у злочині.

Попри те, що вкладені бекерами гроші майже у прямому сенсі згоріли, Вілкінс має намір завершити проєкт. До того ж ті, хто вже встиг його профінансувати, продовжують пропонувати свою участь знову, а хтось навіть готовий інвестувати більше грошей, каже Марк. 26 вересня він запросив усіх охочих на прибирання решток будинку. 

А ще Вілкінс наполегливо пропонує українцям активно використовувати краудфандинг як найбільш надійний інструмент фінансування власних проєктів і як відповідь на нездорові умови кредитування бізнесів в Україні та небезпечних приватних інвесторів.

Про те, як він дійшов до цього переконання Марк Вілкінс розказав на фестивалі креативності та інновацій House of Europe Festival у Рівному. Марина Міщенко та Олексій Педосенко підготували для MC.today його промову.

Про друга, що закрив успішний бізнес та поїхав працювати на Каньє Веста

Я хочу стати киянином. Я переїхав до Києва чотири роки тому після восьми років у Нью-Йорку, тому що мене надихнули можливості і простір в Україні, де так багато треба і можна зробити.

Взагалі я режисер і тільки-но відзняв мій перший повнометражний фільм. І чим старшим я стаю, тим більше я розумію, що створення фільмів – це лише частина того, що робить мене щасливим. Також я люблю створювати простори й історії, які присутні фізично, а не лише на екрані. 

Кілька років тому мій друг Саша Канєвський разом з колегою створив бренд одягу під назвою Übernormal. Це дуже простий бренд одягу, дещо схожий на американський стиль – прості спортивні речі, зручні, доступні та стильні, але зроблені в Україні.

І він був дуже успішним. За чотири тижні всю колекцію розпродали, і люди з Китаю замовляли його в Києві, бо вважали, що він дуже крутий і класний.

 Я пішов до Саші і сказав:  «Сашо, це фантастично, ти зробив це! Ти створив бренд».

А він відповів: «Але я завтра закриюсь». 

«Але чому? Ти ж продав усю колекцію». 

«Так,  але тепер, щоб розвиватися і вийти на новий рівень мені потрібний інвестор. А інвестори в Україні небезпечні. З ними краще не працювати. Та й відсотки за кредитами сягають від 25 до 50%. Я не можу продовжувати й далі робити Übernormal».

І мені від цього стало дуже сумно. Як іронічно: нарешті виник бізнес, який працює, але через те, що Саша не довіряє інвесторам, а банки не дають кредити на реалістичних умовах, цей крутий молодий бізнес, який, як я вважав, підкорить світ, загинув ще до народження.

А відразу після того Сашу найняв Каньє Вест, і він зараз один з креативних директорів Каньє Веста в Лос-Анджелесі. Що би ви не думали про Каньє Веста, особисто я не фанат його політичних поглядів і стилю мислення, але я пишаюся Сашею.

Я вважаю, що те, чого він досягнув – це круто. Але я би волів, щоб в Сашу вірив не Каньє Вест, а Україна, українські інвестори та ринки. Та цього не сталось. 

Про найкращу презентацію для банкірів та їхні невигідні кредити

Яка ситуація з банками в Україні, я відчув на собі – спробував отримати кредит у $80 тис. на проєкт, який я потім краудфандив. Але я подумав: треба спробувати взяти кредит у банку і подивитись, як це працює. 

Я презентував бізнес-план невеликого котеджу біля Дніпра. І після презентації банкіри, юрист та інші люди, що слухали презентацію, сказали: «Вау, це круто, Марк, це була найкраща бізнес-презентація, яку ми коли-небудь чули, звучить дуже круто. Так, ми надішлемо тобі пропозицію щодо твого займу наступного тижня». 

Я думав, що вони дадуть мені хороші умови. І ось що вийшло. Я зараз скажу не у відсотках.

Я хотів кредит на 10 років, $80 тис. І за десять років мені треба було би заплатити ще $90 тисяч доларів за ці $80. Тобто я би заплатив $170 тисяч.

Про краудфандинг, який краще за банки та великих інвесторів

Я переконаний, що краудфандинг – це один з найкращих способів почати ваш бізнес, втілити ідею, що б це не було – фільм, компанія зі створення програмного забезпечення, чи то готельний бізнес.

Адже краудфандинг вже тестує ваш продукт, якщо дозволите мені називати фільм продуктом. Він вже допомагає вам створити аудиторію, клієнтів, фанів.

Я хочу на маленькому прикладі показати, чому я вважаю, що краудфандинг та ідея краудфандингу – це те, що я хочу просувати в Україні. 

Інвестори – це теж варіант. Тут я не погоджуюсь із Сашею Канєвським і вважаю, що є нове покоління інвесторів в Україні – вони справедливі та чесні, їм можна довіряти. Але ж їм треба віддати відсоток свого бізнесу. 

Якщо ви робите краудфандинг, бізнес залишається у ваших руках, і ви не втрачаєте відсотки. 

Про свій досвід краудфандингу для кіно

Перший досвід з краудфандингом я мав з моєю першою короткометражкою Bon Voyage – 25 хвилинний фільм, драма про біженців, що відбувається в Середземному морі.

Я працював з найбільшою та найвідомішою платформою для краудфандингу – Kickstarter, що базується в США. І ми зібрали $60 тисяч на цей фільм. Зрештою він обійшовся в $250 тисяч. 

Але спочатку ми зібрали ці $60 тисяч через краудфандинг. І завдяки тому, що я вже мав $60 тисяч, міністерство культури Швейцарії, кінофундації та більше і більше інституцій почали вірити в проєкт, оскільки краудфанд вже повірив у нього. 

Ми зняли цей проєкт і ввійшли в шортліст «Оскару», продали фільм до багатьох країн. Першу нагороду ми отримали на Shortfest у Палмспрінгс за фільм, створений завдяки краудфандингу і який подивилось дуже багато людей у всьому світі. 

Про злет і падіння Riverbird’s Nest

Я живу в Києві вже чотири роки. Коли хочу поїхати в село, щоб відчути природу і послухати пташок, я шукаю маленький будиночок під зйом, але не можу нічого знайти.

Усі котеджі та хатинки оточені парканами, камерами або дуже дивно побудовані – з маленькими вікнами. Звісно, є два чи три милі котеджі в Україні, але Україна – друга за розміром країна в Європі. Тому я дуже здивований, що вона має таку фантастичну природу і не має гарних будинків. 

Тож я та мій партнер знайшли й купили гарний шмат землі за 60 кілометрів на південь від Києва. І разом ми зібрали на краудфандингу 28 тисяч євро на те, щоб побудувати такий дім. 

Він повністю створений з дерева на опорах, бо ми хотіли, щоб цей будинок не вдирався до природи, а був їй другом. 

Не знаю, наскільки ви знайомі з краудфандингом, але ви можете сказати бекерам «дякую» двома способами: давати маленькі подарунки або одразу продавати товар. Ми продавали оренду: можна було зразу бронювати ніч, тиждень, вихідні чи новорічну ніч зі знижкою і завдяки цьому ми отримали 28 тисяч і побудували дім. 

Краудфандери приїздили, щоб подивитися на дім. Із цим будинком було пов’язано 140 людей навіть до того, як ми встановили в ньому вікна!  У нас були клієнти, гості, Instagram-акаунт з 500 фоловерами хатини, у якій ще немає навіть кухні. 

Але нещодавно будинок підпалили, і він повністю згорів. Ми не знаємо, хто це був, але маємо підозру, що це був хтось, кому не подобається активізм – мій та Філіппа, мого партнера.

Про новий проєкт «Фенікс» та про ефективність «світогляду підтримки»

Це ще не кінець. Бо я очікував, що краудфандери почнуть писати мені «Марк, так жаль, але тепер дім згорів, це дуже сумно, але я забронював вихідні за 180 євро наступного літа і нічого не відбудеться. Може, ти повернеш мені гроші?»

Але люди зробили зворотнє. Вони написали мені: «Марк, на який рахунок надсилати гроші, щоб відновити будинок?»

І це був ще один аргумент за те, що краудфандинг об’єднує твою аудиторію в такий чудовий спосіб, що ніхто не був песимістично налаштований і не думав, що проєкт помер. Навпаки – зараз ми починаємо другий краудфандинг на проєкт. Ми називаємо його «Фенікс», щоб відновити будинок. І він буде готовий для відкриття наступної весни. 

Підтримати один одного, приєднатися до чогось – це не просто якась хіппі-ідея чи рожевий світогляд. Це дуже ефективний світогляд. Я вважаю дуже важливим для України, що ми об’єднуємось, зустрічаємось, підтримуємо проєкти,  бізнес-ідеї, краудфандимо один одного, консультуємо один одного і стаємо успішними разом. 

Фото: Стас Карташов