4 межі, які врятують кар’єру від звички догоджати всім: як навчитися казати «ні» без почуття провини

Прагнення завжди сказати «так» і догодити колегам та керівникам може тихо гальмувати кар’єру. Про це розповідає психотерапевтка, яка спостерігала за цим на прикладі своєї клієнтки: вона 10 років виконувала все, що просили, але її знову оминули при підвищенні. Про чотири межі, які допоможуть вийти з цієї пастки, пише Fast Com­pa­ny.

[social_blue social=“telegram”]

Головне

• Керівник клієнтки пояснив, що не може призначити її лідеркою, бо їй бракує «хребта»: він потребує людей на керівних посадах, які вміють казати «ні».
• Дослідження показують: коли робота заходить в особистий час, працівники відчувають більше емоційного виснаження й менше щастя.
• Авторка радить чотири межі: робити паузу перед «так», не вдавати згоду, не виходити за межі власної ролі та дозволяти людям відчувати розчарування.
• Межі з часом розмиваються, тому їх варто періодично переглядати й коригувати.

Клієнтка прийшла на прийом до терапевтки з наміром звільнитися. Її вкотре оминули з підвищенням, а чому, вона не розуміла. Терапевтка запропонувала перед звільненням запитати про це керівника. На наступну зустріч жінка прийшла приголомшеною. Керівник сказав їй, що їй бракує лідерських навичок.

«Десять років я робила все, що просили. Якщо хтось казав “стрибни”, я питала “наскільки високо”. Я думала, що виглядаю відданою. А мій керівник сказав, що не може зробити мене лідеркою, бо в мене немає хребта. Йому потрібні на керівних посадах люди, які вміють казати “ні”», — розповіла вона.

Вона була здивована, дізнавшись, що її готовність догоджати руйнує кар’єру.

Чому звичка догоджати шкодить кар’єрі

Якщо ви потрапили в пастку прагнення робити всіх щасливими, не варто суворо судити себе. Вас, імовірно, хвалять за те, що ви йдете далі, ніж вимагають обов’язки. Або ви отримуєте задоволення, коли вдається розгребти безлад, до якого не причетні. Тож цілком логічно хотіти показати готовність бути командним гравцем.

Але коли прагнення догоджати заходить надто далеко, ви втрачаєте з виду власні пріоритети. Ще гірше, що коли ви не вважаєте свій час цінним, інші люди теж не поважають його. Рішення полягає в тому, щоб поставити межі, а це непросте завдання, якщо ви боїтеся здатися поганою людиною чи отримати осуд.

Додаткові завдання, найімовірніше, означають довші робочі години. А дослідження показують: коли робота заходить в особистий час, працівники відчувають більше емоційного виснаження й менше щастя. Кілька чітко окреслених меж можуть виявитися достатніми, щоб припинити догоджати всім і повернути контроль над кар’єрою.

Читайте також: «Ні» — це не крапка: що сказати керівнику, якщо вам відмовили в підвищенні

Межа 1: робіть паузу, перш ніж сказати «так»

Якщо ви хронічний «догоджальник», ваша відповідь за замовчуванням — «так», хоч йдеться про запрошення до чергового комітету, хоч про завдання, яке виходить за межі ваших обов’язків. Замініть «так» на фразу, яка стане вашою новою автоматичною відповіддю. Наприклад: «Дайте мені перевірити мій графік, і я повернуся до вас» або «Мені потрібна хвилина, щоб це обдумати». Це дає час вирішити, чи справді ви хочете це робити.

Запитайте себе, чи справді ви хочете виконувати цю справу. Якщо так, то сказати «так» — це доброта. Якщо єдина причина — страх чи почуття обов’язку, то «так» стало б догоджанням.

Коли повернетеся зі своїм рішенням і вирішите відмовити, пропустіть вибачення та довге пояснення. Остання річ, якої вам потрібно, — запросити торги. Просто скажіть: «Дякую, що запитали. Це мені не підійде».

Читайте також: Навчіться казати «ні» та робіть паузи перед прийняттям рішень. 6 порад, як уникнути маніпуляцій на роботі

Межа 2: припиніть вдавати згоду

Догоджання йде шляхом найменшого опору, тому ви можете кивати на нарадах, навіть коли не згодні. Або погоджуватися, що план міцний, попри очевидні ризики, які ви бачите, бо не хочете створювати хвилі.

Іноді висловлюйте власну думку. Почніть із фрази на кшталт: «Я не впевнена, що згодна з цим» або «Чи можна заперечити в одному пункті?». Будьте готові першими піти проти течії. Можливо, інші заговорять, щойно хтось наважиться бути першим. А якщо й ні, важливо показати, що ви маєте власні погляди й свіжі ідеї, які можуть допомогти компанії.

Межа 3: тримайтеся своєї ролі

Розповзання ролі — типова проблема для тих, хто догоджає. Вас «записують» на справи, бо всі знають, що ви скажете «так». А ще ви самі зголошуєтеся на додаткові завдання, щоб виглядати мотивованим до співпраці. Але кожна справа поза вашою смугою забирає час і енергію від ваших пріоритетів. Ви стаєте смітником для всієї роботи, яку ніхто не хоче виконувати, а інші можуть вмовляти вас узяти це на себе, переконуючи, що лише ви впораєтеся.

Тримайте під рукою копію посадової інструкції. Перш ніж взятися за щось, перечитайте її й запитайте, чи відповідає завдання вашій ролі. Якщо ні, відмовте фразою: «Здається, це поза моєю роллю».

Читайте також: Відмова від доручення керівника: коли працівник має право сказати «ні»

Межа 4: дозвольте людям відчувати розчарування

Ви розчаруєте керівника, коли попросите більше часу на завдання. Можливо, розчаруєте колегу, коли відмовите допомогти з проєктом, бо працюєте над горючим дедлайном. Але вам дозволено розчаровувати людей. Ваше завдання не в тому, щоб керувати чужим комфортом. І набагато добріше бути чесним одразу, ніж сказати «так», а потім ображатися.

Зробіть глибокий вдих і скажіть собі, що нормально дозволити людям почуватися погано. Практикуйтеся просити те, що вам потрібно, а потім дозвольте собі витримати дискомфорт, коли співрозмовник здається розчарованим. Уміння керувати власними почуттями і дозволяти іншим керувати своїми допомагає з часом вибудовувати ментальну силу.

Читайте також: Хронофаги на роботі: як навчитися казати «ні» проєктам та задачам, що крадуть вашу енергію й час

Як перевстановити межі, коли вони розмилися

Межі з часом розмиваються поступово. Часто ми навіть не помічаємо, що сталося чи як усе змінилося. Тому варто час від часу робити паузу й оцінювати свої межі та вирішувати, чи хочете щось змінити. Перевстановити їх можна в будь-який момент.

Наприклад, був короткостроковий проєкт, який вимагав працювати вечорами, а тепер ви хочете припинити відповідати на повідомлення після роботи. Тоді ввімкніть автовідповідач, який повідомить, що ви відповісте завтра о 9:00. Або ви погодилися допомогти колезі освоїтися на новій посаді, але тепер витрачаєте на це більше часу, ніж можете собі дозволити. Тоді перевстановлення межі може означати, що ви доступні лише в півгодинному ранковому слоті для запитань.

Спершу це може здатися «жорстким», але зрештою ви зробите собі величезну послугу. І хтозна, можливо, так буде краще й для них у довгостроковій перспективі. Щойно ви почнете захищати свій час і енергію, імовірно, так робитимуть і інші. А це якраз те, що може допомогти просунутися в кар’єрі, навіть якщо ви від природи схильні догоджати.

Читайте також: «Так роблять підприємці та стартапи». Чи нормально працювати понаднормово на роботі? Дискусія в LinkedIn