UA RU
logo
27 May 2022

$5 тис. на життя та «співбесіда» з орендодавцями: історія українки, яка поїхала від війни у Швейцарію

Наталия Соловьева

Редактор длинных текстов, MC.today

Одна з наших читачок, співробітниця рекрутингової агенції, у перші дні повномасштабного вторгнення разом із сином поїхала з України. Зараз вона тимчасово живе у Швейцарії.

Редакція MC.today поспілкувалася з Марією (ім’я змінили на прохання героїні). Розповідаємо, чому призначена соціальна допомога переселенцям у понад $700 виявилась недостатньою, як знайти житло у Швейцарії і які переваги дівчина знайшла в Україні.

Оформлення документів зайняло понад місяць

На самому початку великої війни я із сином приїхала до Швейцарії, у невелике місто поблизу кордону з Францією та Німеччиною. Вибрала цей напрямок просто тому, що тут давно живуть дві мої близькі подруги. Тобто мені було до кого їхати, у кого жити і я знала, хто може мені допомогти.

Попри це, оформлення документів було складним і довгим процесом, який затягнувся на понад місяць. Швейцарія досить бюрократизована, до того ж більшість людей тут розмовляють лише німецькою. Я приїхала в перші дні, у державних центрах ще не було перекладачів, які є зараз. Тому мені довелось всюди ходити з подругою.

Тут варто додати, що у Швейцарії кожне місто – окремий муніципалітет. Усюди діють свої правила, бюджети та закони. Тобто в різних містах ви отримуватимете різну допомогу і проходитиме різні етапи. У моєму місті було так:

Курс
UI/UX Design вечірній
Опануйте професію UI/UX-дизайнера за 5 місяців, навчайтесь у вільний час
РЕГИСТРИРУЙТЕСЬ!
  • Прийти, здати відбитки пальців і сфотографуватись.
  • Заповнити анкету, потім чекати на паперового листа, що муніципалітет ці дані отримав.
  • З листом піти до місцевої служби, щоб підтвердити мою прописку. Там видають ще один папірець.
  • Із цим папірцем треба йти в інше місце – де оформляють соціальну допомогу.
  • Після цього – ще в четверте місце, знов інше. На останньому етапі треба знову здати відбитки пальців, зробити фото і, врешті-решт, отримати пластикову картку-посвідку, яка дає право рік жити у Швейцарії і називається «Статус S». Після закінчення цього періоду його можна ще двічі продовжити і після 10 років життя претендувати на паспорт.

«Співбесіда» з орендодавцями за сніданком

Найважчим питанням виявилось житло. Швейцарія – консервативна країна, тут ніхто не хоче довгостроково здавати житло біженцям з України. Хоча я себе такою не вважаю і називаю себе тимчасовою резиденткою. 

Система така: заходите на сайт з пошуку житла і подаєте форму німецькою мовою, адже більшість рієлторів не знає англійської.

Далі вам призначають час перегляду – одночасно з іншими кандидатами. Приходять усі разом, це може бути і десятеро людей. Потім потенційні орендарі, які бажають винайняти це житло, подають заявку онлайн. У ній вони детально описують фінансовий стан, додають відгуки від минулих орендодавців, страховку. Цю анкету надсилають господарям, які за ними вибирають мешканця.

Під час усіх цих етапів мені допомагала подруга, яка заповнювала за мене документи і всюди зі мною ходила. Але скажу так: якщо квартира гарна і серед претендентів є швейцарці, то хто захоче брати українців, які не зрозуміло як довго залишаться?

Врешті-решт, житло ми знайшли тільки завдяки друзям. Чоловік моєї подруги дзвонив рієлторам, давав гарантії, що я порядна людина, що він за мене відповідає, навіть надсилав довідки з банків. 

Одні з власників все ж таки погодилися з нами зустрітись, хоча це доволі рідко тут відбувається – зазвичай усі працюють через рієлторів. Ми зустрілись за сніданком: була я, чоловік моєї подруги та власники, пара похилого віку, яка переважно говорила німецькою. Найбільший їх страх полягав у тому,  що ми або швидко поїдемо, або що до нас приїдуть мої родичі з України і перетворять це житло на гуртожиток.

Нам вдалось їх умовити, тож з червня ми переїдемо в цю квартиру. Якщо порівнювати з Києвом, оренда коштує недешево – 1520 швейцарських франків ($1578) на місяць. Договір ми підписали безстроково.

Скільки ж з такими цінами на оренду коштує життя у Швейцарії

Наше місто виплачує переселенцям соціальну допомогу. Наприклад, якщо живете в сім’ї, то це буде 720 франків ($750) на двох і ще 200 франків власникам житла на комунальні витрати.

Якщо жити в окремій квартирі, то кошти на комунальні отримуєте ви. Але, чесно кажучи, тут люди, у яких залишаються українці не беруть собі ці кошти на комунальні витрати. Також у нашому випадку виплачуватимуть 1350 франків ($1,4 тис.) компенсації на житло.

Здається, це досить великі суми, але насправді це не так. Квартиру ми орендуємо повністю пусту, там немає навіть лампочок. Треба купувати меблі, техніку – все. Є варіант зекономити, адже повертають квартири теж пустими – тож усі, хто з’їжджає з орендованих квартир, дешево або безкоштовно роздають меблі. Але це все одно вимагає часу та грошей.

Також до соціальної допомоги входить медичне страхування, але без стоматології. Я щаслива, що ми зробили зуби сину в Україні – тут це було б нереально дорого. Навіть тест на ковід коштує 300 франків ($315). 

Цих соціальних виплат мені не вистачає, навіть якщо купувати продукти в сусідніх   Франції та Німеччини, де вони дешевше – наше місто розташоване поряд з кордоном. У самій Швейцарії усе дорого – проїзд, їжа, транспорт, паркування. Навіть просто випити каву з круасаном – приблизно 10 франків ($10). На мою думку, для комфортного життя тут треба мати дохід приблизно 5 тис. франків ($5,2 тис.).

Стосовно соціальних виплат є важливі нюанси. По-перше, їх скасують, як тільки ви почнете заробляти. По-друге, якщо ви влаштуєтесь на роботу з оплатою понад 100 тис. франків на рік, усю виплачену допомогу згодом треба бути повернути. Я маю на меті все повернути.

Про роботу в рекрутингу

Я приїхала у Швейцарію без накопичень – ще в грудні я купила дорогу нерухомість у Києві і витратила на неї все. Тому і звернулась по соціальну допомогу.

Але я планую відмовитись від виплат, як тільки відновиться моя робота. Я працюю у сфері IT-рекрутингу. Вона продовжує існувати і працювати попри війну, але наша компанія втратила дуже багато клієнтів і дохід. У березні та квітні були у великих мінусах і зараз намагаємось перелаштувати бізнес на глобальний ринок, усім доводиться вчитись.

До війни в нас було лише 30% кандидатів з Європи, а 70% – з України. Зараз 90% європейці, бо в Україні менше наймають. Те саме стосується і клієнтів – більшість українських компаній відпали.

Для рекрутингу це великий виклик, бо треба вивчати нові ринки кандидатів і одночасно шукати нових клієнтів.

Тому робота є, а звичного заробітку поки що немає. Одна з причин, з якої я вирішила тимчасово пожити у Швейцарі, – саме можливість повноцінно працювати. Інша причина – це школа для мого сина, бо я хочу, щоб він вивчив німецьку.

Як працює освіта для переселенців

Із влаштуванням у школу було надзвичайно просто. У Києві моя дитина вчиться у приватній школі, і загалом він міг продовжувати вчитись онлайн. Але як тільки нас зареєстрували в соціальній службі, нам одразу сказали, що вони не приймають ніяких онлайн-шкіл. Оскільки дитина у Швейцарії, вона має йти до школи у Швейцарії. 

Ми зареєструвались у п’ятницю, у понеділок уже прийшов лист з запрошенням в конкретну школу. Зараз мій син вчиться в інтеграційному класі, там четверо дітей з України, усі інші – з Латинської Америки, Іспанії, Італії тощо. Вони вчать лише німецьку і трохи англійську.

На початку наступного навчального року буде перевірка, на якій з’ясують, чи можна дитину відправляти вже у звичайний клас чи треба продовжувати заняття з німецької.

Власне, це і є причина, чому я вирішила поки що залишитись у Швейцарії, а не повертатись в Україну. Ще раніше в нас були плани, що син має вивчити німецьку – це дозволило б вступити до університету в Німеччині на бюджет. І я розумію, що тут він точно її вивчить.

У Швейцарії є свої переваги та недоліки. Тут шалено дорого і величезна бюрократія – контракт на квартиру я мала спочатку отримати на пошті, підписати, купити конверт з маркою і відправити назад. А потім мені прийшла ще одна копія контракта. На це пішло два тижні. Тим часом мій контракт з українською школою дитини ми розірвали за лічені хвилини онлайн.

Але у Швейцарії безпечно, красиво і досить зручно жити. А ще я можу продовжувати  працювати. Тому на рік ми залишаємось тут, а далі – буде видно.

По теме:

Новости

Спецпроекты

Ваша жалоба отправлена модератору

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: