85% азартних гравців в Україні «годують» нелегальні казино — Kantar

Понад половина всіх витрат українців на азартні ігри, 55,4%, припадає на нелегальних операторів. Користувалися послугами нелегальних онлайн-казино чи букмекерів 85,6% гравців. Головні причини — швидші виплати, зручність і бонуси, але в основі всього лежить відсутність податків на виграш. Про це йдеться у звіті Kan­tar Україна, підготовленому на замовлення Асоціації українських операторів грального бізнесу та оприлюдненому 15 жовтня.

[social_blue social=“telegram”]

Головне

• Лише 14,4% гравців користуються виключно легальними операторами.
• Нелегальні платформи обирають через швидші виплати (46%), зручність (45%) і кращі бонуси (33%).
• У середньому гравці витрачають на азартні ігри майже 2 тис. грн на тиждень.
• Рівень ризикованої поведінки серед опитаних наближається до межі проблемного гемблінгу.

Хто і чому грає нелегально

Kan­tar опитав 800 українців віком 18–69 років, які грали в азартні ігри протягом останніх трьох місяців. Опитування провели 12–26 серпня.

Чому гравці обирають нелегальних операторів:

• швидші виплати — 46%;
• зручніше — 45%;
• кращі бонуси — 33%;
• більший вибір ігор — 25%;
• виграш виплачують повністю, без податків — 22%;
• можна отримати виграш у криптовалюті — 9%;
• можна грати без підтвердження віку — 8%.

Автори звіту вважають, що саме податки є ключовою економічною причиною. Прямо про них сказав лише кожен п’ятий, але відсутність оподаткування й регуляторних процедур лежить в основі й швидших виплат, і зручності, і бонусів. «Фактично гравець порівнює не сервіс, а суму “на руки”», — пишуть у Kan­tar.

Попит у нелегальному сегменті, за класифікацією дослідження, зосереджений на трьох брендах: parimatch/parik24, Fav­bet та 1xbet. Решта мають частку користування нижче 4%.

Читайте також: 27% українців купують їжу й одяг у кредит: хто найчастіше і чому

Гроші поза банками

Легальні оператори повністю інтегровані в банківську систему: 82% розрахунків їхніх клієнтів проходять через банківські картки, а криптовалютою й електронними гаманцями вони не користуються зовсім.

Нелегальний сегмент натомість дедалі більше спирається на інструменти поза банківським наглядом: криптовалюту, електронні гаманці й термінали. Частка гравців, які виводять виграш у криптовалюті, за хвилю дослідження зросла з 6% до 10%.

Середні тижневі витрати на азартні ігри становлять 1956 грн. Частка тих, хто витрачає понад 2 тис. грн на тиждень, зросла з 14% до 21%. У середньому гравці проводять за грою 5 годин на тиждень.

Читайте також: Готівка чи крипта: куди інвестують українці у 2026 році

Плутанина з ліцензіями

63% гравців кажуть, що для них важливо, щоб оператор мав державну ліцензію. Головною ознакою легальності її називають 64% опитаних, верифікацію — 40%, українську мову сайту — 33%.

Але є й помилки: чверть гравців вважають ознакою легальності наявність сертифіката ISO, який до ліцензії не має жодного стосунку. А близько 42% стикалися з труднощами під час верифікації, і саме цей етап автори називають найпроблемнішою точкою для легальних операторів.

Тому в Kan­tar радять регулятору спростити перевірку ліцензії на своєму сайті й системно пояснювати гравцям, як відрізнити легального оператора від нелегального.

Читайте також: Рада скасувала пільгу на посилки: як тепер платитимемо ПДВ

Ризик залежності зростає

За адаптованою міжнародною методикою PGSI, середній показник ризикованої поведінки серед опитаних — 6,74 бала. Це зона помірного ризику, близько до межі проблемного гемблінгу, яка починається з 8 балів.

Найпоширеніші тривожні ознаки: приховування гри від близьких (20% роблять це регулярно), спроби відіграти програш (16%) і почуття провини через гру (14%).

Важливий контекст

Варто розуміти масштаб: дослідження описує поведінку саме гравців, а не всього населення. За даними Мінцифри, у червні 2026 року грали в азартні ігри протягом останнього року лише 5% дорослих українців, а протягом останнього місяця — 2%.

Також замовником дослідження є асоціація, яка об’єднує легальних операторів, тож вона зацікавлена в боротьбі з нелегальним ринком.

Читайте також: З 23 жовтня банки стягуватимуть борги по-новому