Спростіть життя вашим клієнтам. Чому вже час використовувати віртуальну реальність у маркетингу

Епоха пасивного скролінгу залишилася у минулому. Сьогодні користувачі соцмереж шукають інтерактивний досвід та комунікації з сенсом. Саме це формує справжній зв’язок між клієнтом та брендом. Тому маркетологи та власники бізнесу звертаються до технологій віртуальної та доповненої реальності (VR/AR), комп’ютерної графіки (CGI) та навіть створюють власних віртуальних інфлюенсерів, аби ефективно просувати свої продукти. Наводжу чотири приклади, як це зробити.

Ілля Голіцин / Фото надано CTRL/ART/D

Спростіть життя клієнтам завдяки AR

AR (або aug­ment­ed real­i­ty) – технологія доповненої реальності, що працює прямо зі смартфону. Тільки уявіть: через фільтр в інстаграмі ви можете приміряти одяг (без потреби йти в магазин чи платити за доставку) або візуалізувати меблі у власній вітальні. Це реальні кейси. IKEA таким чином продає меблі у власному додатку Place, а український стартап DRESS‑X пропонує віртуальну примірку одягу.

AR-фільтри інтегрують цифрові елементи в реальний світ, створюючи персоналізований досвід для клієнтів бренду. Щойно спробував продукт онлайн (як, скажімо, помаду на сайті Sepho­ra) — вже хочеш мати його в житті. Окрім очевидної зручності для клієнтів, AR вигідний і брендам: наприклад, оптимізує витрати на доставку, повернення, а інколи й на відкриття фізичного магазину.

Познайомте з продуктом у метавсесвіті чи віртуальній реальності

Якщо AR – це віртуальна реальність у смартфоні, то VR – повне занурення у цифровий простір. Окуляри Apple Vision Pro, створені на базі більш досконалої технології spa­tial com­put­ing, тільки прискорять популяризацію віртуальних технологій: моментальний sold-out це доводить. Для бізнесів VR відкриває можливість розповісти про свої продукти та послуги в імерсивному форматі. Наприклад, провести віртуальний тур по виробництву (як це робили Jack Daniel’s) або створити брендовану гру (як Guc­ci, Louis Vuit­ton та інші фешн-гіганти).

У випадку гейміфікації VR-гарнітури необов’язкові. Брендам достатньо побудувати власний простір у метавсесвіті, який відкривається з кліком на комп’ютері. Так, наприклад, Nike побудували спортивні майданчики у Roblox, а Abso­lut Vod­ka провели «дегустацію» своїх напоїв у Decen­tra­land. Для брендів алкоголю та тютюну метавсесвіт відкриває особливі маркетингові можливості, адже тут не діють юридичні обмеження на їх рекламу.

Активуйте соцмережі через CGI

CGI (англ. com­put­er-gen­er­at­ed imagery) – це згенеровані комп’ютером зображення. Їх накладають на відео живого середовища, зазвичай впізнаваних локацій, як-от міланський Дуомо чи львівська площа Ринок, поєднуючи реальність з 3D-графікою.

Якщо раніше застосування комп’ютерної графіки обмежувалося голівудськими блокбастерами, то сьогодні CGI стає основою маркетингу. Впевнений, ви бачили автобуси з віями від May­belline у своїй стрічці соцмереж.

 

Посмотреть эту публикацию в Insta­gram

 

Публикация от May­belline New York (@maybelline)

Такі відео бустять охоплення в десятки й тисячі разів: люди в коментарях намагаються з’ясувати, чи дійсно сумочки Jacque­mus їздять на дорогах Парижу і надсилають його друзям в пошуках правди. Цифри підтверджують: 34% користувачів переглядають відео з 3D-елементами довше 30 секунд, підвищуючи охоплення; а конверсія на сайт зростає до 94%. Адже в центрі таких відео — продукт бренду.

В Україні CGI можна побачити у бізнесів з fash­ion та beau­ty сегментів, HoRe­Ca, ювелірних виробів і навіть сервісів, наприклад, доставки їжі чи таксі. Не треба бути професійним маркетологом, аби переконатися в ефективності такого контенту. Достатньо порівняти кількість переглядів CGI-відео з попереднім контентом бренду: зазвичай цифри відрізняються в десятки разів.

• У CGI є низка переваг порівняно зі звичайними зйомками:
• підвищення залученості авдиторії;
• органічне зростання охоплень;
• робота на впізнаваність бренду;
• можливість презентувати продукт в деталях: візуалізувати складові, їх функцію, чого зазвичай не зробиш в класичній зйомці;
• cost-effec­tives­ness: віральні відео конвертуються в продажі, що приводить нових клієнтів за порівняно невеликі гроші.

Чим реалістичніше виглядає відео, тим більші охоплення набирає. Ми переконалися в цьому на власному досвіді: наш кейс для українського бренду W8less став вірусним, набравши мільйон переглядів у Tik­Tok та 500 тис. в Insta­gram (до цього відео бренду набирали в середньому до 10 тис. переглядів).

@w8lessukraine

Kyiv in Love❤️

♬ оригинальный звук — W8less

Червоне серце на монументі Батьківщини-мати виглядало настільки реалістично, що люди в коментарях почали сперечатися про «розпил» трьох мільйонів гривень з міського бюджету Києва на створення цієї інсталяції. А дехто навіть поїхав дивитися на неї наживо. Це смішно, але хіба це не найбільший комплімент роботі наших 3D-дизайнерів?

Створіть віртуального маскота, щоб підвищити впізнаваність бренду

Віртуальна модель Ліл Мікела, а точніше її творець, заробляє $10 млн на рік завдяки колабораціям з Pra­da, Calvin Klein та іншими брендами. Мікели не існує в реальному житті, саме тому її присутність у діджитал-просторі така природна. Люди схильні лайкати або коментувати дописи віртуальних інфлюенсерів майже втричі частіше, ніж справжніх блогерів. А 35% користувачів соціальних мереж зізнаються, що вже купували продукт або послугу після реклами віртуального інфлюенсера.

Ми переконалися в цьому самі, створивши власного інфлюенсера Ctrl. Наш кейс у колаборації з Havas Dig­i­tal, де Ctrl сидить на даху будівлі на Воздвиженській, набрав у 70 разів більше охоплень порівняно з попередніми постами агенції.

 

Посмотреть эту публикацию в Insta­gram

 

Публикация от Pro­duc­tion Stu­dio | 3D | CGI | VFX | AR/XR (@ctrl_art_d)

Що це означає для брендів? По-перше, такі неіснуючі персонажі підвищують впізнаваність бренду: як це зробив зайчик для Nesquik, тільки в реаліях 2024 року. По-друге, віртуальні інфлюенсери відкривають незліченні можливості створення контенту, від «зйомки» лукбуку до генерації відео для соцмереж. Це особливо стане в нагоді фешн-брендам, які хочуть оптимізувати витрати на продакшен.

В CTRL/ART/D ми вже три роки працюємо над web3-активацією брендів. У 2024 ми об’єднали зусилля з агенцією Havas Vil­lage Ukraine, аби в партнерстві створювати потужні кейси для більшої кількості клієнтів. Серед наших клієнтів Voda­fone, KitKat, Adi­das та інші світові компанії. За цей час ми переконалися, що успіх бренду залежить від швидкості реагування на тренди. Погодьтеся, таймінг – чи не найважливіша річ в інтернеті.

У 2024-му ми робимо ставку на три ключові тенденції:

• Голографічні кампейни (так, це реальність). Тільки вдумайтеся: технологію голографії винайшли ще у 1948 році, і лише зараз вона набирає обертів. Наша команда активно досліджує її, аби бути серед перших, хто використає цю футуристичну технологію в маркетингу. Голографія надає неймовірні можливості для широкого використання в ритейлі. Уявіть голографічні кампейни, інтерактивні досвіди брендів або концерти, що відбуваються просто в небі — і це лише декілька прикладів. Залишаємо пласкі екрани в минулому!
• Іммерсивні дисплеї, що виходять за межі реальності. Пригадуєте, як головні герої футуристичних фільмів діставали магічний девайс, який візуалізував 3D-проекції прямо в повітрі? Над створенням саме такого девайсу зараз активно працюють інженери в усьому світі. Ця технологія схожа на голографію, однак доступна прямо у смартфоні: все завдяки багаторівневим дисплеям, які створюють 3D-глибину. Це дозволяє виходити за межі звичних екранів та змішувати віртуальну реальність з фізичним світом.
• VR-портали, що стрирають кордони. VR переносить користувачів безпосередньо у віртуальний простір з будь-якого куточка світу. Так ви можете потрапити в шоурум Паризького тижня моди перебуваючи в Гонконгу. З VR-технологією обмеження традиційного маркетингу, а надто й фізичних кордонів, зникають. Це дозволяє брендам розширити авдиторію та створити імерсивний досвід для своїх клієнтів, де б вони не знаходилися.

Пам’ятайте: майбутнє – не тільки про технології, а й про чесну комунікацію, персоналізований підхід до кожного клієнта та побудову тісного зв’язку через емоційний досвід.