Акти виконаних робіт більше не обов’язкові – кому доцільно перейти на інвойси і як це зробити

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про спрощення оформлення первинних документів із надання послуг, згідно з яким акти виконаних робіт більше не обов’язкові. Як працювати далі, кому доцільно перейти на інвойси і як це зробити правильно – розповіли в компанії buh.ua.

Про що йдеться в законі про спрощення оформлення первинних документів

Володимир Зеленський підписав Закон України «Про внесення зміни до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо спрощення оформлення первинних документів із надання послуг» 16 березня 2026 року.

На порталі ВРУ значиться, що відтепер можна не оформлювати акти виконаних робіт – достатньо проставляти в первинних документах про надання послуг підпис лише однієї особи – тієї, що відповідає за здійснення господарської операції з боку виконавця. Тобто перейти на інвойси.

Водночас, як зазначили в компанії buh.ua, чимало підприємців можуть не зовсім правильно трактувати зміни в оформленні первинних документів.

Читайте також: Допомога ФОПам до 15 тис. грн – Уряд розширив умови програми «Енергопідтримка ФОП»

Що змінюється для бізнесів

У новому відео на каналі «buh ua – усе про бухгалтерію ФОП, ТОВ і податки» відзначили, що раніше процедура оформлення документів була простою: – надали послугу – складаємо акт. Відсутність акта прирівнювалась до відсутності первинного документа, а отже, могла призвести до проблем з обліком.

Зараз акти виконаних робіт стали необов’язковими. Це стосується всіх надавачів послуг, зокрема, ФОПів на другій та третій групах спрощенки, а також на загальній системі оподаткування – фрилансерів, IT-спеціалістів, експортерів послуг тощо.

Інвойс, підписаний виконавцем, офіційно визнається первинним документом для бухгалтерського та податкового обліку. Водночас закон не забороняє і надалі оформлювати акти виконаних робіт.

Читайте також: Декларація про майновий стан і доходи ФОП 2026: хто має подавати і для кого це не обов’язково

Відтак є два варіанти роботи.

• Працювати тільки з інвойсами – він виписується після надання послуги, а документообіг завершується, щойно замовник здійснює оплату.
• Продовжувати працювати з актами. Це доречно, якщо до цього звик або на цьому наполягає замовник, у роботі з держструктурами, над складними проєктами тощо.

Водночас потрібно пам’ятати, що інвойс – це первинний документ, але він не працює автоматично. «Якщо ви хочете повністю перейти на інвойси, це потрібно правильно прописати в договорі: порядок документування, строки заперечень, критерії приймання. Податкова практика перевірок поки не змінилася, а факт надання послуг потрібно», – зазначають у відео. Тому коли йдеться про нематеріальні послуги, як-от консалтинг чи IT, одного інвойсу може бути недостатньо.

Загалом можна обрати той варіант, який безпечніший і зручніший для вашого бізнесу: використовувати інвойс, залишатися на актах, комбінувати для різних замовників. Однак не можна взагалі відмовитися від первинного документа, нав’язати інвойс, якщо в договорі прописаний акт, ігнорувати умови договору.

Ще один важливий момент – інвойс замінює акт, але не замінює податкову накладну. Якщо ви платник ПДВ, податкова накладна залишається обов’язковою.

Читайте також: Якщо ФОП отримує оплату з-за кордону: як звітувати та вигідно продати валюту

Чи варто всім переходити на інвойси замість актів

В buh.ua радять дивитися на тип замовника, умови договору, чи є ПДВ, чи є специфічні вимоги.

Інвойс – це односторонній документ, який підписує тільки виконавець. Акт виконаних робіт має підтверджувати замовник. Цього може бути достатньо для малого й середнього бізнесу, але для бізнесів із серйозною внутрішньою системою контролю – це вже питання комплаєнсу, пояснили в компанії.

«Практика ще не сформована. Не було перевірок, не було суддів, не було чітких роз’яснень Податкової. Тому багато зрілих компаній, скоріш за все, залишать акт, бо більшість бухгалтерів обирають не найшвидше, а найбезпечніше. І це абсолютно логічно», – підсумували у відео.

• Нагадаємо, ми також переповідали, що ФОПи, які втратили дохід чи бізнес через російську агресію, можуть офіційно це засвідчити й подати заяву про збитки.