Денис Чернышов – автор контенту на сайті

У 2019 році Bank of America прогнозував, що до 2025 року ринок інноваційних проєктів з продовження життя подолає показник у $600 млрд. Аналітики банку відзначали, що розвиток технологій найближчим часом дозволить людству жити понад 100 років. Серед найбільш перспективних напрямків у сфері longevity tech фахівці Bank of America виділили геноміку, штучний інтелект, харчування, інноваційні препарати тощо. Чому підприємці готові інвестувати, щоб люди жили довше? Розберемося в цій колонці. Специфіка галузі Денис Чернишов Аналітики вважають, що людство знаходиться на порозі безпрецедентного підвищення якості та тривалості життя. За прогнозом того ж Bank of America, вивчення геному людини у 2025 році перетвориться на галузь з оборотом у $41 млрд. Впровадження штучного інтелекту в інноваційну медицину коштуватиме $36 млрд, а пошуки шляхів «безсмертя» – $504 млрд. При цьому фахівці відзначають, що під «безсмертям» мається на увазі «збільшення тривалості життя, яке дозволить людству значно довше жити без хвороб, а не вічно». Натан Ченг та Себастьян Брунемайєр із Healthspan Capital відзначають, що всупереч поширеній думці, довголіття не означає довше залишатися старим та слабким. «Головна мета – уповільнити темпи старіння. Це вже випробовують на тваринах. Отже, ми будемо жити довше, залишаючись активними та здоровими», – кажуть у Healthspan Capital. Виконавчий директор OpenAI Сем Альтман нещодавно інвестував $180 млн у компанію Retro Biosciences, яка намагається збільшити тривалість життя на 10 активних років шляхом «омолодження» крові. Тестові випробування на мишах, за словами науковців компанії, дали позитивний результат. Альтман – не єдиний підприємець, який цікавиться темою longevity. Співзасновник PayPal Пітер Тіль, фаундер Amazon Джефф Безос та ко-фаундер Google Ларрі Пейдж також інвестували мільйони в стартапи, які обіцяють довголіття. Є підтримка і на рівні держави. У лютому при Конгресі США була створена робоча група, яка працюватиме над шляхами підтримки наукових розробок у галузі довголіття. Звісно, longevity – дуже специфічна ніша. Доволі непросто знайти інвестиції під напрямок, який принесе реальні плоди лише в довгостроковій перспективі. Проте ця сфера різноманітна і відкриває широке поле для можливостей. Саме тому викликає інтерес з боку венчурних капіталістів, хоча це порівняно нова галузь для капіталовкладень. Довголіття – дискусійне явище. З одного боку, величезна кількість людей у світі хоче жити довше та якісніше. З іншого, довголіття викликає безліч соціально-економічних, філософських, морально-етичних питань. Тож далеко не всі зацікавлені у відстрочці смерті. Про це нещодавно писали в статті у журналі Futurism. Філософ Бернард Вільямс взагалі припускає, що людство відмовиться від пошуку шляхів безсмертя, тому що вічне життя буде здаватися нудним. До того ж довголіття залишається елітистським напрямком, недоступним більшості людей з країн, що розвиваються. Тому до терміну longevity треба ставитися обережно та використовувати його обережно. Наприклад, Самюель Гіл з венчурної компанії JME Ventures рекомендує фаундерам longevity-стартапів, у першу чергу, розв'язувати реальну проблему людини: надати невідкладну медичну допомогу, вилікувати спину чи коліно. Тобто, людина має відчути користь продукту одразу. Довголіття може бути лише довготривалим фактором, щоб утримати клієнта на довгу перспективу. Перспективні напрямки Одними з найперспективніших напрямків у галузі довголіття на сьогодні може бути скринінг організму для запобігання розвитку хвороб та впровадження штучного інтелекту в медичні інновації. Скоріше за все, ШІ в найближчі роки буде грати провідну роль в аналізі та моделюванні біологічних систем, розробці нових препаратів та методів лікування. Великі медтех-компанії активно працюють зараз над біомаркерами старіння. Партнер українського стартапу Eternity Life Clinics Андрій Савицький у Великобританії працює саме у цьому напрямку. Ще одна перспективна галузь – епігенетичне програмування. Це технологічний процес, який дозволяє «перепрограмувати» клітину, щоб зупинити старіння. Ця ідея заснована на напрацюваннях японського біогенетика Сін’я Яманаки, який отримав Нобелівську премію у 2012 році. Зараз над цим працюють такі компанії як Google Calico Labs, Shift Bioscience, NewLimit, Retro Biosciences та Altos Labs. Регенеративна медицина – заміна старих клітин, тканин та органів на нові, створених за допомогою 3D-принтерів. Це технологічне рішення деяких аспектів проблеми старіння нагадувало сюжет фантастичного фільму ще декілька років тому. Проте сьогодні це – реальність, в яку готові інвестувати. І наостанок «старіння вдома» – будь-які рішення, які дозволять літнім людям залишатися вдома в зручних та комфортних умовах. Мова йде про пристрої для «розумного будинку», допоміжну робототехніку, догляд вдома, доступність консультацій медичних фахівців, моніторинг стану здоров’я, системи реагування на надзвичайні ситуації та інші інклюзивні рішення.