Оксана Мамченкова – автор контенту на сайті

Традиційна шкільна освіта тренує пам’ять, але не готує до життя у сучасному світі, де потрібні критичне мислення, емпатія та усвідомленість. В спецпроєкті з Креативною Міжнародною Дитячою Школою співзасновниця КМДШ Лідія Білас розповіла MC.today, без яких навичок не вижити у майбутньому і як їх можна розвинути в дитині. Чому мої діти вчилися за кордоном На початку 2000-х моя старша донька Марта вчилась в Моршині. Це була єдина школа в місті, середньостатистична на вигляд і за змістом: сіра всередині і зовні, з купою непотрібних предметів і незрозумілих правил. Суб’єктивне оцінювання чи публічна критика була звичним явищем, але так було майже у всіх школах. Лідія Білас Якось під час подорожі Австрією ми заїхали в Зальцбург і випадково потрапили в невелику приватну школу для дітей іноземців. Вона разюче відрізнялась від звичної нам школи, до того ж була дуже камерною и душевною. Атмосфера була схожа на велику сім’ю. Дорогою додому під враженням від побаченого ми багато говорили і вирішили, що Марті варто спробувати себе за кордоном. Дослідили варіанти і обрали Швейцарію. Марта вступила до 10-го класу. Результати вражали. І мова не лише про академічні знання. Вона швидко навчилась приймати складні відповідальні рішення. І це дуже знадобилося у майбутньому. Після школи дочка могла вступати до швейцарського університету, що згодом за тодішніми правилами могло дати їй певні преференції на проживання в країні, але це її не спокусило – поїхала здобувати вищу освіту у Лондон, який вважала більш динамічним і перспективним для обраної нею спеціальності. Молодший син Макс з дитинства захоплювався футболом. Щоб допомогти йому реалізувати його мрію, ми знайшли унікальну спортивну академію в США, у якій можна було отримати академічні знання високого рівня, професійно займаючись при цьому футболом. Я бачила, що завдяки іншій, відмінній від нашої системі освіти мої діти отримали усі навички, необхідні для дорослого життя. Скажімо, завдяки тому, що вчителі підтримують учнів, на публічну критику накладено табу, а оцінки закриті від однокласників, діти стали впевненими у собі і не бояться помилятися. А інтернаціональний колектив в обох школах навчив їх приймати будь-які відмінності між людьми. Сьогодні мої діти реалізовані і успішні. Марта очолює Український кризовий медіа-центр, а Макс продовжує вивчати спортменеджмент в університеті в Лондоні. До сьогодні в більшості українських шкіл працює система, створена колись для того, щоб всіх урівняти, та і методи навчання з радянських часів не змінились. Але сучасний світ вимагає іншого. Щоб навчати дітей тому, що зробить їх успішними та конкурентними, і була створена КМДШ. Наші школи працюють у Києві та Львові. Розкажу трохи про те, що ми розвиваємо в дітях. Усвідомленість Для дітей важливо чітко розуміти, що і навіщо вони роблять. Пам’ятаю, що не розуміла в школі, для чого мені вчити напам'ять сотні хімічних і фізичних формул. І врешті терпіти їх не могла. У КМДШ ми показуємо причинно-наслідкові зв'язки і пояснюємо, для чого потрібне кожне знання і як воно може бути застосоване в житті. Один з ефективних інструментів – інтегровані уроки. Наприклад, предмет «фінансова грамотність» ми поєднуємо з уроками іспанської. Вчитель влаштовує віртуальну подорож Барселоною, а діти уявляють, як вони заходять в магазин, роблять покупки, розраховуються євро і все це – іспанською мовою. А на уроках хімії вони не просто вчать складні формули, а й досліджують і вивчають склад предметів побутової хімії, якими щодня користуються дома – наприклад, зубну пасту, мило чи порошок. Зрозуміти, що наука – це не просто теорія, а по суті все те, що нас оточує, дітям допомагають експерименти. Наприклад, нещодавно наші учні створювали пристрої для екологічного проекту. Одна з команд презентувала контейнер для утилізації паперу, який показує, скільки дерев врятує переробка кинутих туди аркушів. На природознавстві діти вирощували квасолю через гідропоніку – тобто без ґрунту. А в інтерактивному музеї «Експериментаніум» вони дізнаються все про електричний струм. Щоб побачити, як випікається хліб – клас прямує до пекарні, а про банківську справу значно зрозуміліше буде слухати в банку. Такий наш підхід. Навичка постійно вчитись Ми не можемо знати все, але ми маємо гнучко мислити, вміти шукати, аналізувати та обробляти інформацію. Адже в сучасному світі треба вчитися все життя. В КМДШ успішно застосовують систему хвильового занурення. Береться одна тема і на всіх предметах протягом місяця навчання будується навколо неї. Наприклад, листопад у нашій львівській школі присвятили темі «анатомія книги». Завданням було навчити дітей глибинно читати та опрацьовувати тексти. Протягом місяця у кожному класі діти досліджували певну книгу. Один клас робив інфографіку про використання певних слів в книзі, інший – за зразком прочитаної книги написав свою та навіть зверстав її. Ще один клас готувався до прес-конференції з автором, а хтось, дослідивши книгу, створював для неї рекламну кампанію. За підсумками місяця четвертокласники відвідали майстер-клас зі шрифта Брайля для незрячих, після чого набрали ним уривок із книжки «Мишкові миші» сучасної письменниці Галини Вдовиченко та декорували її об’ємними тактильними малюнками мишок. Книжку потім подарували вихованцям інтернату. Лідерство та комунікабельність Я не думаю, що кожна людина здатна чи повинна стати лідером. Лідерство – набір певних якостей, що не обов’язково притаманний кожній дитині. Але є серед них такі, які можна і треба розвивати. Це допомагає навчитись працювати в команді, домовлятись, слухати і чути партнера, знаходити спільні рішення, бути впевненим в собі, критично мислити, не боятися задавати питання. Вміння презентувати себе та свої знання, знайти контакт з іншими – це дуже важливо. Тому ми вчимо дітей ораторському мистецтву, розповідаємо про етику та етикет, вчимо писати резюме та знімати відеоролики, Наші старші школярі приймають участь в різноманітних змаганнях, в тому числі міжнародних. Наприклад, минулого місяця шкільна команда стала учасником симуляційної гри «Модель ООН». Учні дебатували, чи потрібен закон про державну мову. Для цього приміряли на себе роль делегатів України, Румунії, Іспанії, Швейцарії та інших країн. Такий досвід допомагає розвинути не лише ораторську майстерність, а й логіку та критичне мислення. А один з наших старшокласників створив чат-бот, який допомагає школярам підготуватись до ЗНО. Із цим додатком учень здобув нагороду Малої Академії Наук. Емпатія та відповідальність Слід пам'ятати і про загальнолюдські цінності. Емпатія та відповідальність перед довколишнім світом такі ж важливі, як і особистісний розвиток. Щоб діти цьому вчилися, ми долучаємось до волонтерських та влаштовуємо благодійні проекти. Наприклад, ярмарки, під час яких учні продають речі, зроблені власноруч, а зібрані гроші передають військовим чи в лікарні. Часто їздимо у притулки для тварин. Побачивши, в якому стані туди потрапляють кішки та собаки, дитина навряд чи колись викине на вулицю домашнього улюбленця. Сміливість та впевненість в своїх силах Традиційна школа не часто налаштовує бути сміливим та йти до мети попри помилки чи невдачі. Швидше навпаки – плекає в дітях страх. Наприклад, директор школи, в якій я вчилась, викладав фізику. Він не мав часу пояснювати матеріал, частіше всього ми просто читали підручник. Але майже кожне заняття починав із швидкого тесту і був суворий в оцінках. Я дотепер пам'ятаю свій страх відповісти неправильно за відсутності часу подумати. У КМДШ ми прибрали фактор страху. Ми вчимо ставитись спокійно до помилок. У нас немає публічного оцінювання: ні однокласники, ні батьки не знають оцінок інших дітей. Про свій прогрес дізнаються, отримуючи доступ до електронного щоденника. За психологічним комфортом та рівнем зацікавленості до навчання слідкують тьютори. У класі завжди є двоє дорослих: викладач, який відповідає за академічну складову, і тьютор чи ментор. На відміну від вчителя, він проводить із класом цілий день, спостерігає учнів у різних обставинах і бачить, коли і кому потрібна певна підтримка. Це харизматичні молоді люди із психологічною освітою, які стають для дітей авторитетами, старшими друзями, рольовими моделями. Мова не про панібратство, а про можливість прийти до людини, у якій впевнений, з проханням пояснити щось по навчальній програмі, розповісти про сварку з другом чи проблему, з якої треба знайти вихід. Звісно, «хімія» між дитиною та тьютором відбувається не завжди. А самі тьютори вигорають навіть швидше, ніж вчителі – через величезну залученість і відповідальність. Али ми розуміємо цю особливість роботи, постійно їх вчимо та намагаємось допомагати. Наймолодші школярі легко і просто сприймають таку систему навчання. Найбільш помітно, як наша школа впливає на дітей по учнях, які переходять із інших шкіл. У перехідний період вони звикають, долають страх запитати, якщо чогось не розуміють. Заспокоюються, коли їм пояснюють, що в тьютора можна запитувати про все і це краще, ніж накопичувати нерозуміння. Буває навпаки, потрібен час на те, щоб керуючись досвідом попередньої школи, «розхитати межі», щоб зрозуміти, що у нас дозволено, а що ні. У трьох школах КМДШ наразі вчаться більше 1000 учнів. Вони їздять за програмою обміну в партнерську школу в Канаду, перемагають у олімпіадах, показують неабиякі досягнення в спортивних змаганнях, танцюють, співають і просто дорослішають й вчаться життю. Звісно, я б покривила душею, якби сказала, що всі діти щодня біжать до нашої школи із вогнем у очах. Та якщо дитина знає, що там друзі, що на неї чекає захист проекту, над яким працював з командою, чи зйомки ролика для YouTube і підвести не можна, чи цікавий гість – то вогонь в очах з'являється обов'язково. І ми над цим натхненно працюємо. Бо лише небайдужі, вмотивовані та зацікавлені діти виростають творцями змін. У вересні 2020 року КМДШ відкриє ще дві школи – у Києві та Львові. У столиці вона розміститься в житловому масиві Осокорки, на Дніпровській набережній, 14. А у Львові – в районі Нового Львова, на Угорській, 14.