Банки відсьогодні перевірятимуть «аномальні» операції по клієнтських картках. Що це означає

Національний банк України із 7 вересня оновлює вимоги, відповідно до яких фінустанови мають посилити моніторинг операцій по картках фізичних осіб. Про це повідомила пресслужба регулятора. Редакція MC.today переповідає подробиці.

Коли клієнти банків відкривають карткові рахунки або оновлюють інформацію про себе, вони вказують також приблизний очікуваний обсяг щомісячних доходів та витрат. Згідно з новими правилами, фінустанови повинні будуть відстежувати та реагувати на аномальний обіг коштів.

Зокрема, це стосується перевищення максимальних сум надходжень у порівнянні з інформацією, яку надав клієнт. Втім, це не торкнеться операцій, які матимуть раціональне обґрунтування.

Новими індикаторами підозрілості відтепер вважатимуться нетипова активність за рахунком клієнта та перевищення максимальної заявленої суми фіноперацій більш як у два рази на місяць.

Також регулятор вніс деякі уточнення щодо перевірки електронних резидентів. Зокрема, вони стосуються їхньої ідентифікації та верифікації, а також процедур віддаленого встановлення ділових відносин із ними.

Що це означає для для користувачів банківських послуг? 

«Можна сказати, що на переважній більшості клієнтів-фізосіб нові вимоги жодним чином не позначаться. Натомість регулятор усуває “шпарини”, через які існувала потенційна можливість проводити сірі операції. Іншими словами: глобальних змін не відбулося, лише фінмоніторинг став більш дієвим. Розуміємо, що громадян непокоїть питання “підзвітності” всіх карткових операцій, як це було на початку літа, коли НБУ довелося надати додаткове роз’яснення й зняти тим самим суспільну напругу. Цього разу відсутні будь-які подвійні тлумачення», – пояснив MC.today директор департаменту роздрібного бізнесу «ГЛОБУС БАНКУ» Дмитро Замотаєв.

У 2023 році Нацбанк посилив контроль у банківській галузі, також за проведенням фінансового моніторингу.

Так, фінустанови мають відстежувати операції, у яких:

• реєстрація чи проживання одного з учасників не відповідає рекомендаціям FATF;
• залучені політично значущі особи (депутати, чиновники);
• відсутня економічна мета, як-от призначення платежу;
• вартість залучених цифрових активів перевищує 30 тис. грн;
• перекази за кордон або поповнення картки готівкою тощо.

Нагадаємо, на початку літа поточного року в Нацбанку пояснили правила моніторингу платежів та збору даних із метою боротьби з нелегальним гральним бізнесом.