Банки витримали війну, але головне випробування попереду, кажуть банкіри

Українські банки витримали війну: стали прибутковішими, мають рекордну ліквідність і працюють навіть під час блекаутів. Але без кредитування економіку не відновити, а його стримують воєнні ризики й податок на прибуток банків у 50%, який хочуть продовжити ще на рік. За оцінкою члена Ради НБУ, ці гроші могли б перетворитися на 200–300 млрд грн нових кредитів для бізнесу. Про це в подкасті на YouTube-каналі Finance.ua говорили віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов і член Ради НБУ Василь Фурман.

[social_blue social=“telegram”]

Головне

• Банківська система, за словами експертів, стала одним із найсильніших секторів економіки.
• Продовження податку 50% на 2027 рік дасть бюджету близько 20 млрд грн, але НБУ офіційно проти.
• Без страхування воєнних ризиків банкам складно активніше кредитувати бізнес.
• Курс долара наприкінці року, за прогнозом Мамедова, може бути близько 46 грн.

Банки, які працюють без світла

За роки війни банки не лише вистояли, а й зміцнилися. «Банківська система стала більш капіталізованою, більш прибутковою і реально змінилася під час війни. Ліквідності, яка зараз є у фінансовій системі, раніше не було», — каже Сергій Мамедов.

Василь Фурман називає банківський сектор одним із найсильніших у державі. Одне з підтверджень — робота під час відключень. Мережа POWER BANKING, яку НБУ запустив ще у 2022 році, об’єднує понад 2,5 тис. відділень, здатних працювати без централізованого електропостачання. «Ми можемо працювати в умовах блекауту», — наголошує Фурман.

Читайте також: Зв’язок у блекаут: Voda­fone ставить сонячні панелі ще на 400 веж

Гроші є, а кредитів мало

Попри стійкість, кредитування економіки залишається слабким місцем. Кредитні портфелі ростуть, але співвідношення кредитів до ВВП досі невисоке, а багато підприємств узагалі не користуються банківськими позиками.

«Треба шукати компроміс, який дасть можливість збільшити кредитування. Без кредитування відновлювати економіку буде дуже важко», — каже Мамедов. За його словами, державні програми на кшталт «Доступних кредитів 5–7‑9%» і державних гарантій уже допомагають, але цього недостатньо.

Податок 50%: бюджет чи кредити

Найгарячіша тема дискусії — можливе продовження на 2027 рік підвищеного до 50% податку на прибуток банків.

Мамедов бачить у цьому суперечність: держава хоче скоротити частку державних банків і залучити іноземних інвесторів, але водночас тримає високе податкове навантаження. «Я вважаю, що це якраз відштовхує можливість заходу міжнародного капіталу в банківську фінансову систему», — пояснює він.

Фурман додав, що НБУ теж проти. «Нацбанк не підтримує збільшення оподаткування. Це офіційна позиція Національного банку», — сказав він.

Його аргумент — у цифрах. Продовження податку може дати бюджету близько 20 млрд грн. А якби ці гроші залишилися в банках, вони могли б видати додатково 200–300 млрд грн кредитів підприємствам, оборонці та енергетиці.

Читайте також: Склади згоріли, ціни ростуть: якою буде Чорна п’ятниця-2026 в Україні

Без страховки від війни — обережні кредити

Ще одна перешкода — відсутність повноцінного страхування воєнних ризиків. Поки підприємство може втратити майно через удар, банк змушений закладати цей ризик у рішення про кредит. Тож позики залишаються дорожчими й рідшими.

За словами Фурмана, дієве страхування захищало б не лише позичальників, а й банки, і це дало б змогу кредитувати більше й дешевше.

Що буде з доларом

Наприкінці 2026 року курс долара, за прогнозом Мамедова, може бути близько 46 грн, можливо, трохи вище. Різкого знецінення гривні він не очікує навіть попри посилення ризиків.

Фурман утримався від конкретних цифр: за режиму «керованої гнучкості» точний курс передбачити неможливо. Але, за його словами, ситуація залишатиметься контрольованою.

Головна опора — міжнародні резерви НБУ. Зараз вони становлять близько $47 млрд, а за сприятливого сценарію до кінця року можуть зрости до $70 млрд. При цьому Нацбанк продає на ринку $1–1,2 млрд щотижня.

«Обсяг золотовалютних резервів напряму залежить від того, наскільки ритмічно і повною мірою Україна отримує зовнішнє фінансування», — пояснює Фурман. У 2026 році Україна має отримати близько $54 млрд міжнародної допомоги, але її своєчасність залежить від виконання зобов’язань перед партнерами.

Коротке вікно можливостей

Наостанок Фурман заглянув у майбутнє. Після війни в Україну, за його словами, прийдуть значні кошти, але скористатися ними треба швидко. «Вікно можливостей буде досить коротким. Для нас надзвичайно важливо скористатися цим часом: структурно перебудувати державу, провести необхідні реформи, вступити до Європейського Союзу», — каже він. І сподівається, що за 10–20 років Україна зможе наздогнати країни Східної Європи.

Прогнози є думкою експертів і не є фінансовою рекомендацією.

Читайте також: Більше лише у Венесуели: МВФ підрахував, скільки українці тримають у стейблкоїнах