Більше лише у Венесуели: МВФ підрахував, скільки українці тримають у стейблкоїнах

Українці тримають у стейблкоїнах близько $8,6 млрд, це 4,1% ВВП країни. Більше за цим показником лише у Венесуели. Таку оцінку дав Міжнародний валютний фонд, проаналізувавши понад 35 млрд блокчейн-транзакцій за 2018–2025 роки. Висновок дослідників: коли держава посилює обмеження на рух капіталу чи настає валютна криза, люди дедалі частіше тікають у цифрові долари. Про оцінку МВФ пише «Фінансист».

Головне

• Наприкінці 2025 року резиденти України тримали в стейблкоїнах близько $8,6 млрд.
• За співвідношенням до ВВП Україна поступається лише Венесуелі (5,6%), а в США цей показник — лише 0,04%.
• Через пів року після посилення обмежень на рух капіталу транскордонні операції зі стейблкоїнами в середньому на 30% вищі, ніж були б без них.
• Сума $8,6 млрд — модельна оцінка, а не офіційно задекларовані кошти.

Хто тримає найбільше

Стейблкоїни — це криптовалюти, прив’язані до звичайних валют, найчастіше до долара. Найпопулярніші з них — USDT і USDC. Для багатьох людей це спосіб зберігати заощадження в «цифрових доларах».

Ось як виглядає співвідношення накопичень у стейблкоїнах до ВВП, за оцінкою МВФ:

• Венесуела — 5,6%;
• Україна — 4,1%;
• Нігерія — 1,4%;
• Туреччина — 0,83%;
• США — 0,04%.

Тобто Україна опинилася в одному ряду з країнами, де люди звикли рятувати заощадження від знецінення національної валюти.

Читайте також: Цифрова карма в дії: шахрай втратив $4,8 млн через злам Ledger

Чому люди йдуть у стейблкоїни

МВФ виявив дві чіткі закономірності.

Обмеження на рух капіталу. Коли держава посилює контроль над тим, як гроші виходять за кордон, люди шукають обхідні шляхи. Через шість місяців після таких обмежень обсяг транскордонних операцій зі стейблкоїнами в середньому на 30% вищий, ніж міг би бути без них.

Валютні кризи. Під час криз накопичення в стейблкоїнах протягом першого року зростають у середньому на 75%. І навіть коли курс стабілізується, люди не завжди повертаються до звичних способів заощаджувати.

Для українців обидві причини знайомі: валютні обмеження воєнного часу, інфляція, яка у вересні сягнула 10%, і постійна увага до курсу долара.

Читайте також: Як розумно заощаджувати під час війни: 6 правил

Чому цифру варто читати обережно

Сума $8,6 млрд — це модельна оцінка МВФ, а не сума коштів, які українці офіційно задекларували. Блокчейн-дані не завжди дають змогу точно встановити, хто власник гаманця і в якій країні він живе. Тож реальна цифра може відрізнятися в будь-який бік.

А що з регулюванням

На тлі поширення криптоактивів Україна посилює увагу до цього ринку. У серпні Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) створила окремий департамент віртуальних активів.

Водночас стейблкоїни поступово стають звичнішими і для повсякденних платежів. Наприклад, Visa та Mesh нещодавно оголосили про партнерство, яке має дозволити платити криптовалютою прямо з гаманців у 175 млн магазинів.

Матеріал не є інвестиційною рекомендацією. Операції з криптоактивами пов’язані з ризиками.

Читайте також: Біткоїн падав після кожних виборів у США: що чекає інвесторів зараз

Читайте також: Купили, а кешбеку немає: 5 причин, чому банк не повертає обіцяні гроші