Бізнес розкритикував урядові законопроєкти щодо реформування Бюро економічної безпеки

Наприкінці січня 2023 року Кабінет міністрів вніс на розгляд Верховної Ради одразу два законопроєкти, спрямованих на реформування Бюро економічної безпеки. Втім, бізнес-спільнота виступила проти них.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) опублікувала відкритий лист із пропозицією відхилити законопроєкти №10439 та №10440, які подав Уряд, та натомість повернутися до опрацювання вже зареєстрованих №10088 і №10088–1.

«Європейська Бізнес Асоціація вже кілька років наголошувала на необхідності перезавантаження БЕБ із метою підвищення ефективності його роботи та нівелювання корупційних ризиків, які можуть виникати в роботі даного державного органу, на якого покладають функції боротьби з економічною злочинністю і контрабандою», – йдеться в документі.

Представники спільноти відзначали необхідність застосування конкурсного методу відбору кандидатів на ключові посади в Бюро та передачі до БЕБ всіх кримінальних проваджень в економічній галузі (зараз ними можуть займатись усі правоохоронні органи).

«Зареєстрований цього тижня законопроєкт №10439 все ж, на переконання бізнесу, не спрямований на перезавантаження БЕБ, адже зберігає всі норми документа, який було намагання зареєструвати ще у вересні 2023 року. Зокрема, не визначено, коли має бути сформовано оновлену команду БЕБ після обрання керівника, коли й чи має взагалі відбуватись переатестація старих працівників тощо», – зауважили в ЄБА.

Щодо законопроєкту №10440, в асоціації вважають, що низку норм буде досить важко втілити в життя. Зокрема, йдеться про залучення Ради бізнес-омбудсмена до обшуків та виїмки в провадженнях БЕБ. Також зазначається, що після обрання нового директора БЕБ потрібно переатестувати всіх працівників Бюро, а його роботу фокусувати на суто аналітичних функціях.

Читайте також: Єдиним органом, що перевірятиме бізнес, має бути БЕБ – Гетманцев

Що відомо про законопроєкти № 10439 та № 10440

Обидва проєкти винесли на розгляд Ради 29 січня 2023 року.

Перший із них має вдосконалити правові засади діяльності Бюро (оновити процедуру проведення конкурсу на посаду директора відомства, встановити вимоги до зовнішньої незалежної оцінки ефективності його діяльності тощо). Водночас переатестацію, згідно з документом пропонують провести тільки для заступників очільника БЕБ. Решту працівників планують переатестовувати за рік після цього.

Другий має визначити функції і підслідність кримінальних правопорушень БЕБ та регулювати проведення обшуків. Згідно з ним, кримінальні порушення за статтями 201 та 305 ККУ, якими зараз займаються слідчі органи безпеки, мають перейти у відповідальність Бюро. Також пропонується надати БЕБ та НАБУ виняткове право на порушення питань щодо перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств.

До речі, практично відразу їх почали критикувати. Так, зокрема нардеп та перший заступник голови комітету ВР із питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк вважає, що ці законопроєкти дозволять Офісу президента й надалі контролювати роботу Бюро та водночас порушать зобов’язання України перед МВФ.

Раніше ми також розповідали, як у БЕБ відреагували на пропозицію президента України Володимира Зеленського створити єдиний орган, який мав би право перевіряти українські бізнеси.