Не дають грант? Три причини, чому фонди відмовляють українським підприємцям у коштах

Днями гортав стрічку в Telegram і навіть посміхнувся, коли усвідомив, що український бізнес не лише самотужки справно працює, але й щедро підтримується через різні  програми грантів та відповідні фонди. Тільки уявіть: Horizon Capital відкрили фонд на $250 млн для допомоги українським підприємцям.

Google, Український фонд стартапів і «Дія» в колаборації з різними міжнародними фондами мають скромніші програми. Але тут вони беруть кількістю та пропонують багато грантів по кілька тисяч доларів для підтримки малого та середнього бізнесу.

В цій колонці ділюся інсайдом – чому підприємці, які подають заявки на програми, не проходять навіть первинну перевірку. Це трапляється з різних причин, але серед них є три найпоширеніші.

Непрозорий бізнес

ФОПам тут зовсім просто. Якщо тільки таких не п’ятеро, зареєстрованих за однією адресою з одним чи схожим видом діяльності.

Так часто роблять середні бізнеси, які не хочуть платити багато податків. Схема проста: якщо середньомісячний обіг грошей одного ФОПа збільшується, і за рік загрожує перевищити ліміт, відкривається новий ФОП. І так до нескінченності.

«Переваг» від такої системи купа, особливо коли в гості завітає податкова з «подарунками» у вигляді штрафів. Тому таким підприємцям годі й розраховувати на підтримку від держави чи міжнародних організацій.

Якщо ж ви позиціюєте себе як білий бізнес та працюєте через ТОВ, вам треба буде оформити правильну структуру бізнесу: вказати всіх власників, пов’язані компанії тощо.

І хоча, на перший погляд, тут ніби нічого складного, я рекомендую все ж таки звернутися до юристів.

Від представника одного з фондів я дізнався кілька історій про хитрих підприємців, які хотіли підтасувати документи, щоб отримати грант. Це була програма для підтримки технологічних стартапів, й однією з умов була наявність основного КВЕДу у сфері надання ІТ-послуг, а також робота компанії в Україні впродовж останніх двох років. У таких підприємців дійсно була неактивна ТОВка, якій вони швидко змінили КВЕД на ІТ.

Як ви можете розуміти, нічого спільного зі стартапами чи технологічним розвитком ця компанія не мала. Грантодавці в першу чергу перевіряють саме ці речі. Тож краще нічого не приховувати та не вигадувати, щоб уникнути подібних ситуацій.

Банальна штука, але на це одразу звертають увагу під час аналізу бізнесу. Зараз деякі підприємці не хочуть витрачати зайві кошти, тому перейшли на групу 2% і не платять ЄСВ.

Розумію: коли клієнтів немає, бажаєш зберегти кожну копійку. Але великі фонди перевіряють, чи справно ви платили податки та подавали звіти не тільки зараз, а й минулого року.

Крім того, своєчасна сплата ЄСВ вже була умовою для отримання виплат від «Дії» та є дійсним критерієм для участі в певних грантових програмах.

До нас звернувся клієнт, невелика ІТ-компанія, щоб проконсультуватися перед участю в подібному гранті. Компанія була оформлена як ТОВ, але більшість виконавців її проєктів були ФОПами. Як пояснив мені власник, його компанія брала проєкти  на певний період, а команді платили з отриманого гонорару, тому він не міг гарантувати стабільну заробітну плату.

Я порадив оформити команду, яка постійно працює над проєктами, в білу як працівників, та подати всі необхідні звіти зі сплати податків та єдиного внеску, адже це мало підвищити репутацію бізнесу перед державою. Завдяки цим порадам, за три місяці компанія успішно отримала один із грантів і вже працює над іноземними замовленнями.

Уявіть, що ви проходите співбесіду та маєте якось вразити власника, щоб вам дали роботу. Тут усе так само: ви маєте показати, наскільки раціонально хочете використати грантові кошти та як ваша діяльність допоможе не лише заробити кошти, а й підтримає українську спільноту. Якщо грантом ви хочете лише покрити свої борги, то вам гроші ніхто не дасть.

Найчастіше фонди виділяють кошти на відбудову пошкоджених будівель, купівлю нового обладнання та наймання працівників.

Ще одна історія від уже згаданого фонду. Чимало учасників успішно виконували обидві умови про прозорість бізнесу та сплату податків, але «валилися» на плані використання грантової підтримки. Одні взагалі не вказували, на що планують витратити ці кошти, інші описували це як «витрати на розвиток бізнесу».

Секрет успіху в таких програмах простий: ви маєте розподілити бажану суму підтримки на кілька напрямків.

Наприклад, 25 % ви використаєте для придбання нових ноутбуків, 15% піде на придбання ліцензійних програм, 10% – на додаткові курси та навчання, а 50% – покриє зарплатний фонд компанії на конкретний строк роботи.

Так ви показуєте, що вкладаєте кошти на перспективу, як у конкретних працівників і їхній розвиток, так і на створення необхідної бази для отримання нових проєктів. Бажаю всім успішно подаватися на цікаві вам програми підтримки для бізнесу й отримувати необхідну допомогу!