Авторське право в цифрову епоху: як захистити онлайн-контент від піратства

Дієвий захист прав автора на твір – код, дизайн, відео, фото чи текст – був складним завданням ще задовго до появи інтернету. З розвитком цифрових технологій, попри нові можливості для творчості та поширення контенту, з’явилися і нові загрози.

Сьогодні будь-який цифровий твір може бути скопійований, викрадений, завантажений без дозволу правовласника й миттєво поширений у будь-якому куточку планети. Часто без згадки про автора і з подальшою монетизацією чужої праці. Крадіжка цифрового контенту стала не просто технічною можливістю, а набула системного характеру.

У таких умовах авторське право перестає бути нішевим інструментом для вузького кола митців. Воно стає повсякденною необхідністю та джерелом прибутку для творців у найрізноманітніших сферах – від інтернет-магазину шкарпеток до ІТ, від фрилансу до медіа-проєктів.

Як захистити авторські права на контент

Перше питання, яке мені часто ставлять щодо створеного контенту: як зареєструвати наші права для їхнього захисту? Одразу нагадаю: щойно твір створено й зафіксовано в будь-якій формі – він уже підпадає під охорону авторським правом. Для цифрового середовища форма фіксації твору відповідна – це файли із текстом, зображенням, відео чи інше.

Хоча в Україні й можна отримати свідоцтво про реєстрацію авторського права, що може посилити позицію та буде більш зрозумілим при виникненні конфлікту в цифровому середовищі, для отримання охорони вашого твору не потрібно здійснювати його спеціальної реєстрації. Головне пам’ятати, що докази авторства та фіксації дати створення контенту є вкрай важливими для захисту ваших прав.

Одним із найменш помітних, але ефективних способів ідентифікації автора твору в цифровому середовищі є використання метаданих та цифрових підписів. Метадані – це технічна інформація про файл, яку пересічний користувач не бачить, але її можна прочитати, наприклад: ім’я автора, дата створення файлу, геолокація тощо. Цифровий підпис – це криптографічна мітка, яка прив’язує файл до конкретної особи.

І хоча вони не гарантують захисту вашого контенту від копіювання, проте є першої лінією юридичного захисту, своєрідним «відбитком автора» та суттєвою допомогою в його ідентифікації.

У моїй практиці є справи, у яких метадані та цифрові підписи розробника на файлах допомогли в доведенні його авторства на програмний код, адже експерти встановили, що файл містив прізвище клієнта й мав більш ранню дату створення, ніж файли надані опонентами.

Що робити, якщо ваш контент було розміщено на сторонньому ресурсі без вашої згоди

На такий випадок у законодавстві передбачено окрему процедуру для припинення порушень авторських і суміжних прав в інтернеті. В Україні такий механізм захисту закріплено Законом України «Про авторське право й суміжні права», що є аналогом Digital Millennium Copyright Act, більш відомого за абревіатурою DMCA – закону США, який має більш глобальний характер та застосовується у випадках, коли сайт чи хостинг знаходяться за кордоном.

За такою процедурою правовласник має звернутися до власника сайту-порушника, сторінки або до хостингу із заявою про припинення порушення його прав. Після такого звернення контент має бути швидко видалений, інакше всі причетні особи понесуть відповідальність.

Мій досвід свідчить, що при отриманні подібних заяв, порушники намагаються виконувати вимоги правовласників. У більшості випадків супровід подібних справ закінчується успішно.

Наприклад, ми в ЮФ «Ілляшев і Партнери» виступили юридичними радниками міжнародного агентства, що спеціалізується на захисті цифрового контенту, з питань припинення порушень авторських прав в Україні. Агентство з’ясувало, що в мережі інтернет функціонують декілька сайтів, що розповсюджують цифровий контент без згоди правовласників і розміщені на хостингах в Україні. Ми встановили компанії, яким належать хостинги вебсайтів, що розповсюджують піратський контент, а також місцеперебування відповідних серверів. Після проведення перемовин із хостингом піратський контент було видалено.

Якщо ж подібні заходи не допомогли, раджу більш традиційні способи боротьби з порушниками – звернення до правоохоронних органів, притягнення винних до відповідальності та захист прав автора в судовому порядку.

Захист авторських прав у цифрову епоху – це не лише про судові спори, а більше про доцільність та швидкість ліквідації порушень, передбачення ризиків, доказову базу і використання всіх доступних інструментів – як технічних, так і правових.