Рішення ухвалюється ще до того, як кандидат заговорить. Backstage співбесіди з погляду СЕО

Цікаво, що відбувається за лаштунками театру, коли згасають софіти? Як ухвалюються рішення, хто справив враження, а хто – ні?
Кого запрошують на другий акт, а кого – вже ні?

Всім завжди хочеться трохи бекстейджу. Так от – наступні кілька моїх дописів саме про нього. Про співбесіди – але з боку CEO. Не про те, як правильно відповідати, а як вас бачать з іншого боку столу. І на що насправді звертають увагу.

Я не HR, я – CEO. Але співбесіди з ключовими людьми проводжу сама. Наприклад, коли це стосується топа – я точно в процесі. Директор з маркетингу, комерційний, фінансовий, керівник для нового проєкту – це все мій «пакет». Тож досвід маю. І головне, чого навчилась – рішення про людину ухвалюються не тоді, коли вона говорить. А ще до того. І повірте, ще до слів видно все: хто ви, як ви і наскільки нам з вами по дорозі.

Співбесіда починається ще до слів

Мова тіла. Вигляд. Енергія. Очі. Так, очі – вони говорять, ще як. Людина приходить, і ви вже бачите: вона «в енергії» чи її все задовбало.

Зізнаюсь, іноді навіть провокую: ставлю незручне питання, просто щоб подивитись на реакцію. Не для шоу. Для діагностики. Бо якщо людина на співбесіді втрачає контроль – що буде в кризу?

Втома – це не вирок. Але це сигнал

Були випадки, коли прямо казала: «У вас класний досвід, ви профі. Але маєте втомлений вигляд». Як правило, якщо побудований правильний контакт, людина відкривається і розповідає – або це тимчасова ситуація, пов’язана з особистими обставинами, або на попередній роботі просто «вигоріла», і зараз немає ресурсу, щоб відновитися.

Що з цим робити? Просто з’ясувати – це ситуативно чи потребує тривалішого часу на відновлення. І якщо очевидно, що час потрібен – краще на цьому етапі не продовжувати.

Контекст має значення

Був кейс: кандидат був за кордоном, переплутав час, вийшов на дзвінок із запізненням, розпатланий і сонний. Співбесіда пішла шкереберть ще до першого «добрий день». Ось і перша порада – проста, але від того не менш важлива. Її всі знають, але, як показує досвід, часто ігнорують: будьте готові.

Продумайте заздалегідь усе – звідки ви будете виходити на зв’язок, який у вас буде фон, чи стабільний інтернет, який вигляд ви матимете, чи буде у вас час зібратись.

Незалежно від того, це онлайн чи офлайн, зовнішній вигляд, зібраність і спокій – це частина першого враження. І ця частина – ваша відповідальність.

Гаджети – це не додаток. Це частина вас

Якщо з перших хвилин звучить щось на кшталт «ой, у мене не працює камера», «ой, я не люблю ці програми», «не підключається нічого, все знову зламалося» – це теж важлива підказка. Бо любов до гаджетів – це не просто «опція». Це частина щоденної роботи. І якщо кандидат уже зараз нервується і обурюється через технічні моменти, далі легше точно не буде. Якщо це ваша зона тривоги – краще репетируйте заздалегідь.

Зовнішній вигляд – не про фешн, а про повагу

Ніхто не очікує fashion week. Але якщо ви заходите на співбесіду в розтягнутій футболці, не встигнувши навіть кави зробити – це видно. І це знижує вашу впевненість. А кандидат без впевненості – як круасан без начинки.

Підготовка – must, а не maybe

Ще один момент, на який я завжди звертаю увагу – це підготовка кандидата до самої компанії. Я розумію, що на перших етапах співбесід не всі заглиблюються в деталі, не завжди знають, з ким саме будуть спілкуватися. Але для мене – це вже певний маркер.

Якщо людина взагалі не поцікавилася, куди йде – не зайшла на сайт, не подивилася, чим ми займаємося, який продукт у нас – це мінус. Йдеться не про тестові завдання чи глибоку аналітику. Але мінімальне уявлення про компанію має бути.

Плюс – це коли кандидат каже, наприклад:

• «Я бачила, що у вас є офіси в Києві та Одесі. А як ви там представлені?»;
• «Я знайома з вашим продуктом, мені цікаво, як ви працюєте з такими-то клієнтами».

Це вже говорить про зацікавленість, про бажання зрозуміти, куди людина приходить. А ще – це допомагає вибудувати кращий контакт. Особливо, якщо співбесіду проводить не рекрутер, а хтось із компанії.

І ще одне – не поспішайте «експертити»

Були випадки, коли кандидат одразу на вході починає з «У вас сайт не такий, вам треба по-іншому». Люди, ми ще навіть не познайомились. Покажіть себе, а потім вже давайте рекомендації.

Тож ми пройшли етап зовнішнього «сканування» – звернули увагу на те, як людина під’єдналася до співбесіди, який вигляд має, в якому середовищі перебуває. І тут я хочу додати: для нас, інтерв’юєрів, це важливо, але не менш важливо і для кандидатів.

Вони теж оцінюють: який вигляд ми маємо, як говоримо, де перебуваємо, яке у нас візуальне тло, як ми налаштовані. Кандидат ще до слів зчитує настрій, атмосферу й навіть рівень організації. Це взаємне «сканування» працює в обидва боки – і це нормально. Адже обидві сторони оцінюють, чи хочуть вони мати справу одна з одною в майбутньому.

У наступному дописі поговоримо про логіку відповідей, структуру самопрезентації, кейси та про найголовніше питання кожної співбесіди: «А чому ви пішли з попередньої компанії?».