Балі стає «російським», як ніколи. «Не має значення, хто переможе», – тепер я чую тут від українців

«Треба любити всіх, бо всі ми – діти землі».

«Я вважаю за краще переконувати всіх любов’ю, а не зброєю».

«Мир – це головне. Не важливо, хто переможе».

Ці та інші фрази я чую від українців на Балі.

Чому так відбувається? Що з ними не так? Давайте спробуємо в цьому розібратися.

Я зимую на Балі багато років, та можу з точністю сказати, що це – прекрасний острів. 
Острів, що нагадує Лос-Анджелес по вайбу, а ресторанами – Київ. Але все ще це Азійський острів.

Цей острів я завжди вважав своїм другим домом. Проводячи пів року в Києві, завжди повертався взимку в Азію та насолоджувався.

І цей раз – єдиний, коли я вже рік як не був у Києві та вперше за три роки повернувся на Балі.

Ніколи до цього разу цей острів не був таким російським, як зараз.

У кожному ресторані, на кожному квадратному метрі кількість росіян нагадує «готель чотири зірки в Анталії». І так, тут сидять ще й найбідніші з них.

Багаті поїхали в Дубай, розумні – в Португалію або в Лондон. Дурні й бідні – на Балі.


Вони тікають від мобілізації й сидять тут, оскільки в Європу їхати складно.

На Балі мені некомфортно: я вже мало не побився кілька разів із росіянами та намагаюся не виходити з вілли й просто працювати.

І все це явно впливає на українців, які тут. Я не кажу про всіх, звісно ж, але такої нісенітниці я не чув ніде в Європі від наших співгромадян.

Здається, що чим далі від батьківщини, тим швидше промиваються мізки.

«Я – громадянин світу», – сказав мені один з українців. Я подумав і відповів:

«
До війни я жив у різних містах та відвідав понад 70 країн. Вважав себе громадянином світу. 
Але з лютого минулого року я – громадянин однієї країни та ім’я їй – Україна».

Джерело: Facebook Ігоря Перції.