«Білий квиток» можна купити за $10 тис. Чому врахування доходів українців при мобілізації може бути корисним

На днях розмовляв з другом про те, чи має держава враховувати економічну активність громадянина при мобілізації.

Простіше кажучи, хто має змогу заробляти, хай краще заробляє і донатить на ЗСУ. Я подумаю в голос, а ви спостерігайте за своїм відношенням.


Чого хочуть всі українці? Перемоги. Це наша загальна ціль. Наші рішення ми маємо пропускати через питання «чи допомагає це нашій перемозі?» 

Умовний розробник платить податки та може раз на місяць купляти новий дрон. Якщо прагматично вибирати, то корисніше для нашої перемоги мобілізувати безробітного замість економічно активного громадянина.

Тобто держава може врахувати сплачені податки або офіційно запропонувати купити бронювання. Можливо, це не відповідає запиту суспільства на справедливість, та це те, що допомагає нам перемогти у цій війні. Кожен робить те, що краще вміє для загальної справи. Згодні?

У Конституції, найвищому нормативно правовому акті країни, у статті 65 написане наступне:

«Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України».

Цілком зрозуміло: захищати Україну є обов‘язком громадянина Україна.

Якщо держава буде використовувати економічний параметр – це порушення Конституції. Як можна порівнювати сплачені податки з вартістю життя?

Чому, той хто не має грошей, має ризикувати життям, коли хтось у кращому випадку працює у затишному офісу, а в гіршому, – вкрав гроші у держави та за них же хоче відкупитися.

Економічний фактор паплюжить статтю 22 Конституції: «Усі люди є вільні й рівні у своїй гідності та правах». Держава має мобілізовувати в не залежності від економічного фактора. Згодні?

Йдемо далі. В статті 24 Конституції України написано: «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом».  Окремо, у статті 65 підкреслено, що навіть на період воєнного стану, стаття 24 не може бути порушена. Очевидно на практиці, що це не так.

Жінок не мобілізують і вони мають права перетинати кордон, на відміну від чоловіків. Але суспільство згідно з цим. Бо є щось вище за Конституцію – наші Цінності.

В нашій культурі ми беремо на себе відповідальність захищати Жінку, ми глибинно у це віримо. А отже, якщо ми приймаємо що не всі однакові рівні, то держава має право вибирати будь-які параметри, кого мобілізовувати, якщо ці параметри будуть відповідати запиту суспільства.

Незалежно від варіанту який вам відгукується, що точно має зробити держава – забезпечити прозору комунікацію принципів мобілізації.

На жаль, зараз по моїх відчуттях, це не так. Багато чоловіків бояться зайвий раз вийти на вулицю, щоб не отримати повістку. Чи точно вони потрібні ЗСУ, велике питання.

Це створює постійний психологічний тиск і негативно впливає на продуктивність. Механізм бронювання ключових співробітників наче існує, але насправді ніхто не знає, чи отримає бронювання конкретний співробітник, чи ні.

Тільки 30% співробітників, яких ми подали і які точно відповідають вимогам Міністерства  Оборони, отримали бронювання. Чому самі ці люди отримали, а не інші, того ніхто не знає.

Особисто я підтримую економічний важіль при мобілізації, як би він не був реалізований, – через розмір податків чи офіційної купівлі бронювання.

Бо навіть якщо ви за те, що всі мають рівні права в мобілізації, економічний фактор все одно працює. Тільки гроші йдуть не на ЗСУ, а в кишені воєнкомам.

На чорному ринку можна купити «білий квиток» за $10 тис. Краще ці гроші пішли б на теплу форму чи тепловізор у ЗСУ. Немає сенсу з цим боротися, краще перенаправити ці гроші на нашу Перемогу, легалізувавши вартість бронювання та можливості виїздити за кордон.

Джерело: Facebook Романа Прокоф’єва.

Подивитись коментарі

  • Позиція автора цієї статті - аморальна та антигуманістична. В ній не відчувається турботи ні про економіку держави, ні ні про власне державу, натомість - страх воювати, прикритий класовою зверхністю. Пишу цей коментар не тому, що розраховую вплинути на перегляд автором своїх поглядів та моральних принципів, а тому що такі меседжі в адекватному суспільстві мають деконструйовуватися та присікатися шляхом публічної дискусії. А MC.today як медіа-майданчику слід прискіпливіше фільтрувати контент, який для них генерують.

Нещодавні статті

«Не “помічник”, а реставратор тиші». Чому керівникам бізнесів варто дозволити собі мати асистентів

Чому роль асистента – це не про контроль, а про мікропаузи, які рятують від вигорання.…

17/06/2025

Ці обійми тримають світ: 4 миті, які сформували мене як тата

Бути татом – для мене це не про статус. Це про серце. Про безумовну любов,…

16/06/2025

«Ви не процес. Ви – людина». Як запобігти вигоранню, якщо ви працюєте в операційній ролі

Я – операційна директорка. А ще – людина, яка більшу частину свого часу «гасить пожежі»,…

11/06/2025

«Від малого до великого»: як проєкт «ГеройCar» перетворює сувенірні автомобілі на справжні пікапи для ЗСУ

Задонатити на Сили оборони України та отримати сувенір, який нагадує про важливість забезпечення ЗСУ автомобільною…

03/06/2025

Не мила дрібничка, а стратегічний інструмент – як вдячність змінює комунікацію у команді

Знову про «дякую». Так, тема стара, але якщо почитати блоги американських чи європейських лідерів думок, то…

02/06/2025

Замість TikTok – книжки. Як зробити так, щоб діти читали і їм це подобалось

Наприкінці квітня Асоціація видавців Сполученого Королівства представила план із відродження дитячого читання для задоволення –…

21/05/2025