Через Другу світову не народилося близько третини ваших знайомих. А ось як сучасна війна вже б’є по демографії

Важливе питання у нинішніх реаліях: як війна росії в Україні вплине на демографію? Я трохи домалював дати на віково-статевій піраміді України (дивіться нижче), і хочу залишити кілька коментарів щодо Другої світової війни та того, як історія досі впливає на нас.

Друга світова та її вплив на нас

Під час війни проти нацизму в Україні було не до зачаття та народження дітей: сотні тисяч чоловіків пішли на фронт, багато хто потрапив у полон, загинув, когось просто довго не відпускали додому. Загалом кілька десятиліть – до війни, під час неї та після – були дуже неспокійними.

З 1914 по 1946 роки близько 50% чоловіків та 25% жінок в Україні загинуло насильницькою смертю: дві світові війни, Голодомор, масові розстріли, голод 1946 року зробили свою справу. У результаті маємо сотні тисяч ненароджених тоді, які своєю чергою не народили дітей ще за 20 років – у районі 1967 року. Отже, не народилася і частина дітей ще пізніше – у 1990-ті роки.

Якось я прочитав, що якби не жахи XX століття, в Україні вже було б понад 70 млн населення. Уявіть, що це добрі 30% ваших друзів, знайомих, які каскадно не народилися і з якими ви ніколи не зустрінетесь. Вони існують лише в якихось паралельних всесвітах. 

Графік впливу війни на народжуваність в Україні

Про сучасну війну

Саме зараз відбувається черговий спад народжуваності – вже четверта хвиля, яка наклалася на війну з росією. Знову бачимо, що сім’ї роз’єднані, чоловіки на фронті, жінки в Європі.

Але, крім цього, є ще одна тенденція. У мого брата Михайла Обода троє дітей, і це багато в кого викликає подив. У мене було сім братів – один рідний, решта – двоюрідні. Один із них уже помер. Нині нам, усім братам, від 35 до 50 років. На семеро чоловіків – всього семеро дітей: двоє бездітних, у трьох по одній дитині, тільки мій брат трохи витягує.  Для підтримки демографії потрібно в середньому 2,1 дитини на сім’ю.

До того ж багато дітей зараз виїхали до Європи і не збираються повертатися найближчим часом, багато хто народиться вже там. Що ми бачимо? Криза пенсіонерства, коли на одного працівника буде вже кілька пенсіонерів в Україні, не за горами. «Кохайтеся чорнобриві»…

 

Нещодавні статті

Івенти – ключ до залучення нової аудиторії чи пробіл у бюджеті компанії? Мій досвід

Безперечно, івенти – це можливість не лише заявити про себе, а й вибудувати стосунки з…

08/05/2025

Чи справді ШІ забере замовників у SMM-ників? Розбираємось без паніки

«Штучний інтелект забере роботу, клієнтів та замовлення в агенцій» – теза, яку я чула неодноразово.…

07/05/2025

Ейджизм, або чому я тепер завжди буду публікувати фото кількарічної давнини

Певний час перебуваю в пошуках контентних проєктів. Надіслав понад 100 відгуків на вакансії, але поки…

06/05/2025

Навіщо бізнесменові писати книгу: досвід, який не вимірюється прибутком

Скільки я заробляю на своїх книгах? З погляду класичної бухгалтерії це радше мінус, ніж плюс.…

06/05/2025

Люди йдуть не через гроші. Як говорити про підвищення зарплати – поради для керівників і співробітників

Є в кожній команді цей невловний момент. Людина хоче збільшення зарплати. Це читається в погляді,…

30/04/2025

«Це не про контроль, а про звʼязок»: як One-to-One змінюють команди зсередини

Не знаю, хто придумав вантувани, але точно скажу – дякую. Бо це один із найсильніших…

25/04/2025