Чому після відпочинку графік перетворюється на хаос і як повернутися до справ без втрати продуктивності
«Я не “ходжу на роботу” – я займаюся справою, яку люблю. Навіть якщо забрати ресурси і гроші, я продовжу це робити». Фото: Ярослав Кузьміч
У мене немає поняття вихідних чи свят у класичному розумінні, я не дотримуюся цієї моделі у своїй філософії. Тому для мене не існує «першого понеділка» після відпустки, бо я працюю щодня, і в суботу, і в неділю. Моє навантаження залежить від стану. Часто у вихідні я навіть більш зосереджений, бо адміністративна команда працює з понеділка до п’ятниці, і мене менше відволікають.
У понеділок я просто планую тиждень. Якщо людина чекає вихідного, це життя в очікуванні, моя філософія – бути тут і зараз та працювати зі своїм станом щодня.
Наведу приклад. Днями ми мали дуже насичений день із зустрічами. Після командної наради ми провели чайну церемонію в моєму кабінеті. Пізніше вдома я відчув головний біль. Проаналізував день і зрозумів, що майже не пив води, зате випив багато китайського чаю, який містить кофеїн. До цього додалося когнітивне навантаження і пізній прийом їжі.
Я зупинився і поставив собі просте запитання: що потрібно для відновлення? Спокій, медитація, розтягування шиї, трапецій і спини, кілька фізичних вправ, щоби перемкнутися з розумової роботи на м’язову пам’ять. Дихальна практика допомогла стабілізувати стан. За годину я повністю відновився.
У вихідні я більше часу приділяю навчанню та глибокій роботі, бо мене менше відволікають.
Але головне – я щодня відчуваю свій стан і працюю з ним.
Коли після свят графік перетворюється на хаос
Я часто чую від знайомих після походів у гори чи кемпів: «Я не можу тиждень або два увійти в роботу». Для мене це сигнал, що людина поки не знайшла свій ікігай. Питання не у відпочинку, а в тому, чим ви займаєтеся щодня. Я не «ходжу на роботу» – я займаюся справою, яку люблю. Навіть якщо забрати ресурси і гроші, я продовжу це робити, тому для мене немає розриву між відпочинком і роботою. Я отримую задоволення і там, і там.
У ритм я входжу швидко, бо маю свої щоденні ритуали. Щоранку роблю зарядку: 100 віджимань, 100 присідань і 500 стрибків на скакалці в п’ять підходів. Спочатку посміхнутися сонцю, випити склянку води, розбудити тіло, а потім рухатися далі. Це тримає мене в тонусі.
Водночас важливо не працювати бездумно й не виснажувати себе. Якщо щодня працювати на межі, ресурс закінчиться за кілька днів. Це питання управління власним часом і енергією, розуміння, де ви ефективні, а де потрібно зробити паузу, поїхати в ліс, посидіти в тиші чи просто випити кави наодинці.
Багато людей втратили навичку бути із собою. Вони постійно в шумі, у соціальних мережах, у зовнішніх процесах. Коли немає контакту із собою, складно зрозуміти, куди рухатися. Для мене ж робота – це частина задоволення, тому навіть на відпочинку я можу легко перемкнутися в робочі процеси, і для цього мені не потрібні додаткові ритуали.
За якими ознаками я розумію, що справді відновився
Перше – я можу спокійно закрити робочі чати. Це можливо лише тому, що всі операційні функції делеговані. Я не зашив себе в процес, без якого компанія не може рухатися. Якщо підприємець прив’язаний до операційки, він не зможе відключитися. Так само бухгалтер не може зникнути з робочих чатів, якщо від нього залежить виплата заробітної плати. Тому спочатку потрібно вибудувати процеси й делегування, щоб вивільнити себе для стратегічних і творчих задач.
Друге – я чітко розмежовую глибоку роботу та відпочинок. У мене розпланований рік, я рухаюся малими кроками щодня і отримую від цього задоволення. Я не сиджу на роботі й не думаю про відпустку. Якщо хочете відпочити, то поїдьте і відпочиньте. Коли людина працює і постійно мріє про відпочинок, це сигнал неефективності.
Водночас важливо не перетворитися на «космонавта», який лише пізнає себе й нічого не робить. Самопізнання без дій нічого не дає. Усе має переходити в практику.
Люди часто шукають чек-лист для відпочинку, хоча насправді все значно простіше. Якщо ви займаєтеся йогою, ви відчуваєте, коли тіло розслаблене, якщо практикуєте медитацію, то розумієте, коли мозок відпочив, а після якісного сну ви чітко знаєте, що відновилися. Тут немає складної формули.
Чи вміють люди взагалі відпочивати? Можна поїхати в Буковель, на Балі чи в дорогий готель і при цьому постійно перевіряти телефон. Відновлення починається зсередини. Люди шукають емоції, нові локації, ефект «вау», але справжній видих – це внутрішній стан. Першим кроком варто визнати: я не вмію відпочивати, я залежний від соцмереж або постійної зайнятості. Без цього усвідомлення руху не буде.
Я хочу, щоб людина навчилася впливати на свій стан без зайвого навантаження і зовнішніх стимулів.
Чи можна вимкнути в собі CEO поза офісом
Раніше це було складніше, зараз уже простіше. CEO – це роль керівника, яка передбачає інструменти менеджменту, контролю та відповідальності. Для мене це модель взаємодії з командою. І так, я навчився чітко розмежовувати ролі.
Водночас спосіб мислення нікуди не зникає. Системність, яку я використовую в бізнесі, проявляється і в інших ролях – як власника, чи друга, але я свідомо вимикаю контроль і постановку задач, коли перебуваю поза робочим контекстом. У дружньому спілкуванні немає потреби тримати фокус на результаті чи точності формулювань, адже там інший ритм і стан.
Я чітко розумію, де я перебуваю, з ким і з якою метою проводжу час. У бізнесі завжди є рух до результату, а якісний CEO веде компанію до виконання цілей. В інших ролях я залишаюся людиною, для якої важливі тепло, увага і присутність.