Для іноземних країн Україна незрозуміла та нестабільна. Чому в нас не інвестують (тизер: корупція тут ні до чого)

Я не розділяю корупцію як явище і вважаю за потрібне позбуватися її. Але я так само розумію, що корупція є пухлиною, яка присутня в кожній країні, просто її розмір і вплив різний. Чим вище економіка і доброустрій, чим більше демократії та розосередження влади, тим менше корупції (тобто, тим у вищих колах вона існує).

Але корупція не є перешкодою! Марна думка? Підімо простими істинами:

• Найбільшу шкоду економіці держави наносить не корупція, а витік коштів за кордон. Якщо корупція буде всередині держави, але не буде можливості витоку коштів, то кошти залишаються в країні й країна не втрачає «економічну кров».

Приклад: той самий СРСР, в якому практично байдуже мали ви кошти чи ні. Хіба що ви могли більше черешні купити, машину (але одну, бо за другу посадять), ну і в ресторані їсти щодня. Громадяни просто не могли вивезти кошти за кордон чи купити за них іноземні блага.

Сьогодні, при глобалізації та відкритих кордонах ви або Північна Корея, або бананова республіка, або розвинена країна.

Ця думка тяжко сприймається, але факт замкненої економіки такий.

• Чи намагалися ви дізнатися про рівень надходження інвестицій в Китай, Індію, африканські країни? В рф, до війни? А рівень корупції в цих країнах набагато нижчий за наш? В Індії у інвесторів єдине правило: багато успішних кейсів входу в Індію, але дуже мало кейсів виходу. Індійці «вижимають» вас протягом п’яти років, це практично норма. Але кого це зупиняє? Розповісти вам про індійські суди чи демократію і права в Китаї? Де фактично всім більш менш великим керує виключно партія. Історія Alibaba вам досі ні про що не говорить?
• Чи пробували ви звернутися до поліції у Франції, Німеччині, інших країнах. Вони дійсно послухають, допоможуть, зупинять бійку, але спробуйте аби вони підняли свої пʼяті точки та почали шукати викрадений велосипед чи авто. Ніколи! І українська поліція зі всією корупцією іноді здається просто вогонь.

Питання лише одне: чи зупинило це інвестиції в ці країни? Ні!

Тепер ще одне запитання: чому інвестиції не йдуть в Україну в бажаних обʼємах? Не йшли до війни та, як мені здається, не підуть в очікуваних обʼємах після?

Відповідь проста: Україна незрозуміла, нестабільна (на думку іноземних країн) через зміну поглядів і партій. Іноземний капітал вважає, що ми не можемо визначитися: на Схід чи на Захід, на Північ чи на Південь і чергові вибори в Україні змінюють вектор політики на 180 градусів.

Що потрібно зрозуміти Україні та людям:

1. Не можна змінювати вектори.
2. Розділяти менеджерів і політиків. Тут як з кораблем: його власником може бути хто завгодно, але, якщо власник, а не капітан починає смикати штурвал, кораблю кінець. Саме тому кораблем керують капітани, а не власники. Саме тому, міністри, кадри в відомствах і політики це різні люди.
3. Треба давати впевненість інвестору в завтрашньому дні. Не в судах, корупції чи чомусь ще, а в стабільному курсі. Він може бути як стабільно негативний, так і стабільно позитивний, головне – стабільний.

Чи будете ви брати на роботу людину що сьогодні прийшла в офіс, а завтра пропала? Чи заведете ви дітей з чоловіком, який сьогодні у вас, а завтра десь в іншої дівчини, можливо, через любов, але це точно не раціонально. Раціо вас дожене як тільки флюїди пройдуть.

Отже, наступного разу, коли вам скажуть, що у вас корупція, погані суди, що ще там погане? Забийте і просто памʼятайте, що для вас шукають причину, щоб не ображати, бо якось не хочеться казати: «Нестабільна людина, з тобою щось не те». Саме тому вони слухають, розмовляють, пʼють з вами каву, а потім кажуть: «М-м-м, не на часі».

Джерело: Facebook Taras Getmanskyi