Два айтівця на самокатах приносять більше податків, ніж весь під’їзд. Чому підхід до людського капіталу в Україні неправильний

Поговоримо про те, навіщо рятувати демографію після перемоги – щоби що? Коли бізнесмени та політики кажуть про нестачу робочих рук і «давайте завеземо 4 млн індусів», – у мене відчуття, що ми живемо стандартами 19 століття. Насправді нам потрібна модернізація, а не населення. Але давайте послідовно.

Коли кажуть: «Нам потрібно повернути усіх мігрантів, збільшити народжуваність. Бо у нас демографічна катастрофа», то я б сказав, що катастрофа у нас в першу чергу з наративами й сенсами розвитку. У чому конкретно нам потрібна демографія, навіщо нам ці люди?

«Більше людей – більше податків». Ви серйозно ще в це вірите? Зараз два айтішники на самокатах приносить більше доходу, ніж весь під’їзд, в якому вони тимчасово орендують квартиру. А інколи й весь той будинок.

Більше ефективних голів ОТГ, ефективних управлінців, міністрів та чиновників – більше податків, це зовсім інша історія.

Вкрасти й втекти. Якби в головах нашого держапарату не зашкалював зараз індекс жадібності й страху, і вони менше думали, як вивести хабари на віллу в Іспанії. А думали б, як розвивати інфраструктуру на місцях – то можливо і люди б на місцях теж не ухилялись від сплати податків.

Агросектор

Кажуть, люди потрібні в агросектор, бо не буде кому вирощувати їжу. Насправді ні.

Ось для порівняння: маленькі Нідерланди, в агросекторі всього ~160 тис. людей виробляють продукції на $100 млрд. В Україні в агросекторі ~2,5 млн людей виробляють продукції на $20 млрд.

Питання: чому так? Можливо тому, що Нідерланди займаються модернізацією і маркетингом, смарт-теплицями, вертикальними фермами, а не збільшенням площі орних земель за рахунок заповідників.

Промисловість – теж саме. Все, що ми побачимо в портах на експорт – це зерно і металопрокат. Все, що цікавить аграріїв – продовжений зерновий коридор. І нам треба більше робочих рук, щоби робити більше зерна і більше металопрокату. Нам потрібні індуси, бо вони дешеві. А наші дешеві, схоже, всі закінчились. То що краще: низька маржа й великі об’єми, чи навпаки?

Ми рятуємо фуражним зерном корів в Ірландії чи продовольчу безпеку та політичну стабільність Африки. Велике питання, як цьому має сприяти наша демографія.

Нестача людей на фронті

Потрібні чоловіки, щоби провести ротацію. Щоб тримати лінію фронту. Насправді потрібні не стільки чоловіки, як снаряди. Зараз співвідношення пострілів 10:100. Нам немає, чим воювати. Це вже, мабуть, кожен знає. Бо десь повільно проводяться реформи, десь надія на ленд-ліз, й на заводах досі діди «крепкі господарники» працюють по дзвінку згори.

Нам не потрібно більше дідів, нам потрібна модернізація ВПК. Потрібно перестати витискати з держпідприємств, які 30 років доводили до банкрутства, а врешті, мабуть, делегувати держзамовлення на виробництво дронів та снарядів. Бо сучасна війна – це не стільки люди, як технології та децентралізовані системи. Та всі це давно знають, але щось десь не відпускає запустити нарешті ті кляті реформи.

Ефективність починається знизу

Малий бізнес. Зараз я вас трохи, мабуть, здивую. Насправді зараз у світі цифрових технологій немає жодної ідеї чи проєкту, який не може запустити всього одна людина. Знаю, це трохи дивно звучить. Але це факт. Зараз значно ефективніше робити бізнес водиночку. І це приносить при правильному підході фактично необмежені доходи.

І надалі штучний інтелект, хмарні сервери й роботизація генеруватиме надлишкові кошти все більше і легше. Для цього не потрібно рятувати демографію. Для цього потрібно модернізувати підходи. Виходити з того середньовіччя і перестати працювати по методичках влада-бізнес-електорат, рухатись в бік гнучких децентралізованих мікроспільнот.

Чому від’ємна демографія не приведе до вимирання в Україні

По-перше, дивно вважати, що мільйонні міста можуть вимерти просто через від’ємну народжуваність чи міграцію. Навіть в умовах постійних обстрілів Харків, кажуть, знову повернувся до мільйонника. Люди звикли до війни. Не вимре ні мова, ні віра.

Тобто вона теж вимре без модернізації, лише коли нею користуються для галочки чи ритуалу з трибуни. А якщо буде жити розмовна мова, наповнюватись новими живими словами, а не мертвими зі старих енциклопедій, то все з нею буде нормально.

І це теж не залежить від демографії. Це залежить від трендів розвитку діловодства, моди, культури, мистецтва та сучасних субкультур.

З вірою рівно теж саме. Якщо вона не буде лише для галочки – віднести посвятити Паску. То ніякі великі мікрофони й колонки з недільною проповіддю на все село не змусять мене в неї ходити. І не з’являться там нові адепти. Яка б плюсова демографія там не була.

Модернізуйтесь. Станьте зрозумілими легкими та ефективними. І люди до вас потягнуться незалежно від кордонів, від того що війна, землетруси чи кліматичні колапси.

Демографія – це перш за все про правильні сенси. Люди – не дерева, вони можуть рухатись, шукають не тільки безпеку, але й розвиток. Буде модернізація – буде й демографія, й економіка, і якість життя. Буде сенс народжувати й залишатись.

Джерело: Facebook Максима Залевського.