Інвестиція в майбутнє нації: як змінюється дитяча книга і що це означає для України
«Батьки почали усвідомлювати, наскільки важливо зберегти українську мову й культуру для своїх дітей». Фото: Facebook / Viktor Kruglov
Нещодавно в The Business Research Company опублікували дослідження про стан світового ринку дитячої та підліткової літератури. Цифри вражають: $11,9 млрд у 2024 році, прогноз – $12,16 млрд у 2025-му і $13,45 млрд – до 2029 року. Середньорічне зростання становить 2,2%, а в найближчі роки прогнозують 2,6%. Здавалося б, звичайна статистика. Але для мене як директора видавництва дитячої та підліткової літератури ці цифри – не просто числа. Це підтвердження того, що дитяча книжка не відходить у минуле, а трансформується, шукає нові формати й нові шляхи до своїх читачів.
Що стоїть за цим зростанням
По-перше, у світі більшає молодих читачів. Батьки і педагоги усвідомлюють важливість раннього читання для розвитку дитини. Уряди і благодійні організації підтримують програми популяризації книжки серед дітей. Це створює стабільний попит на якісну дитячу літературу.
По-друге, бум електронних і аудіокниг. Цифрові формати більше не сприймаються як загроза традиційній книзі – вони стали її природним продовженням. Діти слухають казки перед сном через смартфони батьків, читають інтерактивні історії на планшетах, беруть участь у віртуальних читацьких клубах. Технології інтегруються в книжковий світ органічно й невідворотно.
По-третє, зростає попит на незалежні книгарні. Парадокс: у час домінування великих онлайн-платформ люди повертаються до камерних книжкових крамниць, де можна поговорити з продавцем, отримати персональну рекомендацію, доторкнутися до книжки, відчути її текстуру. Це про емоційний зв’язок із книгою, який неможливо замінити алгоритмом.
По-четверте, дедалі більшої популярності набувають персоналізовані історії, де герой носить ім’я вашої дитини й потрапляє в пригоди, пов’язані з її інтересами, адаптації сюжетів відеоігор у книжки, які залучають геймерів до читання, а також підпискові моделі, що дають доступ до бібліотек дитячої літератури за фіксовану щомісячну плату.
А що в Україні?
Я бачу в цих глобальних даних підтвердження того, що попит на дитячі та підліткові книжки не зникає – він лише трансформується. І це стосується не лише західних ринків.
Український ринок дитячої літератури також переживає складний, але цікавий період змін. З одного боку, війна руйнує інфраструктуру: бібліотеки, книгарні, видавництва. Багато родин змушені економити, і книжка часто не потрапляє до списку пріоритетних покупок. З іншого боку, саме під час війни українські батьки почали усвідомлювати, наскільки важливо зберегти українську мову й культуру для своїх дітей.
Книжка українською стала не просто розвагою – це інструмент ідентичності.
Ми ж бачимо цей запит щодня. Батьки шукають якісні українські книжки для малечі, підлітки цікавляться сучасною young adult літературою, школи й бібліотеки намагаються поповнити фонди українськими виданнями. Але водночас ми стикаємося з викликами: дорогий папір, логістичні проблеми, обмежений бюджет покупців, конкуренція з боку піратського контенту.
Персоналізація і нові бізнес-моделі
Персоналізовані історії, про які говорить дослідження, – це те, що може працювати й в Україні. Уявіть книжку, де герой названий ім’ям вашої дитини, живе в її місті і стикається з викликами, близькими їй особисто. Це створює унікальний емоційний зв’язок із текстом і робить читання захопливішим.
Підпискові моделі також мають потенціал. Замість купівлі окремих книжок родина може отримати доступ до бібліотеки дитячої літератури за доступну щомісячну плату. Це знижує поріг входу для родин з обмеженим бюджетом і дозволяє дітям читати більше, експериментувати із жанрами, знаходити улюблених авторів.
Адаптації відеоігор у книжки – ще один цікавий напрямок. Підлітки, які проводять години за грою в Minecraft чи Genshin Impact, можуть відкрити для себе книжки, засновані на цих всесвітах. Це міст між цифровою культурою і традиційним читанням.
Виклики й можливості для українських видавництв
Для українських видавництв дитячої літератури наступні роки будуть визначальними. Ми стоїмо перед вибором: або адаптуватися до нових реалій, або залишитися в минулому. Адаптація означає інвестиції в цифрові формати, експерименти з персоналізацією, розвиток підпискових моделей, співпрацю.
Це означає розуміння, що дитяча книжка – це не просто товар, а інструмент виховання, культурної ідентичності, психологічної стабільності. Водночас важливо зберегти те, що робить українську дитячу літературу унікальною: якість текстів, оригінальність ілюстрацій, увагу до мови, здатність говорити з дітьми про складні теми – від війни до екології – чесно й доступно.
Світовий ринок дитячої літератури зростає, бо він знаходить баланс між традицією і інноваціями. Паперова книжка залишається основою, але цифрові формати відкривають нові можливості, а онлайн-платформи дають доступ до літератури людям у найвіддаленіших куточках світу.
Для України цей баланс особливо критичний. Ми не можемо дозволити собі втратити покоління читачів через війну, економічну кризу чи технологічні виклики.
Дитяча книжка – це інвестиція в майбутнє нації. Вона виховує критичне мислення, емпатію, моральну стійкість, культурну ідентичність.
Я бачу свою місію в тому, щоб зробити українську дитячу книжку доступною, якісною, сучасною і водночас глибоко укоріненою в нашій культурі.
Щоб кожна дитина в Україні – незалежно від того, де вона зараз живе, які маєш обставини її оточують – мала можливість читати українською, пізнавати свою історію, розвивати уяву й мислення.
Дитяча книжка має майбутнє. Тепер наше завдання – зробити так, щоб це майбутнє було й в Україні.