Для будь-якої компанії ключове питання – який результат ми очікуємо. Фото: Віра Філімонова
Безперечно, івенти – це можливість не лише заявити про себе, а й вибудувати стосунки з потенційними партнерами, знайти інвесторів, отримати зворотний зв’язок від цільової аудиторії або просто зробити вихід у публічне поле. Але постає цілком логічне питання: наскільки доцільно інвестувати частину маркетингового бюджету компанії в подібні активності? Чи це стратегічна інвестиція, чи черговий мінус у фінансовому звіті?
Як ми всі знаємо, івенти – це одна з найменш прогнозованих і водночас найбільш ресурсозатратних ланок у комунікаційній системі бренду. Тут немає стабільної формули ROI: витрати можуть варіюватися від кількох сотень до сотень тисяч доларів. І так – у фінансового відділу може початися нервовий «хепі хаус», коли ви покажете бюджет на стенд-дизайн.
За понад 5 років участі в міжнародних заходах я мала можливість проаналізувати вартісні розриви зсередини.
Просто цифри:
І це без урахування travel logistics, мерчу, персоналу, відеопродакшену та активностей.
Тому перш ніж погоджуватись на участь я завжди повертаюся до базових запитань.
Для будь-якої компанії ключове питання – який результат ми очікуємо?
Мета участі повинна бути сформульована чітко та вимірювано:
Саме від цього залежить, чи відповідатиме івент нашій поточній стадії розвитку, чи це лише «галочка» у PR-звіті.
Для свого поточного місця роботи, компанії Comet Space, я використовую просту, але ефективну систему фільтрів:
Івенти – це не просто must have, і не nice to have. Це smart to have лише тоді, коли ви знаєте, навіщо йдете, що отримаєте в результаті, і скільки готові за це заплатити.
Правильно підібрана стратегія дозволить не тільки уникнути зайвих витрат, а й трансформувати івент у точку зростання для бізнесу – фінансового, комунікаційного та репутаційного.
Коли ми чуємо про роботу в ІТ, то уявляємо свободу, високі доходи, стартапи, технології та…
Уявімо собі: одного ранку вам дзвонить власник компанії і каже щось на кшталт: «Ми тут…
Це історія про фолоу-апи, довіру і як перестати бути «універсальним перехідником» у команді. Колись я…
Чому роль асистента – це не про контроль, а про мікропаузи, які рятують від вигорання.…
Бути татом – для мене це не про статус. Це про серце. Про безумовну любов,…
Я – операційна директорка. А ще – людина, яка більшу частину свого часу «гасить пожежі»,…