Китайська – для рахування, німецька – для технічних термінів. Як мова впливає на розвиток суспільства та держави

Скажи, якою мовою ти думаєш, і я скажу, яке в тебе майбутнє.

Тарас Гетманський

Дослідження в США показали цікаву закономірність: в математичних науках найбільше досягають успіху діти східних країн – Китаю, Японії тощо.

Вчені намагалися відстежити закономірність і прийшли до того, що рідна мова сприяє засвоєнню тих чи інших наук.

Наприклад, в китайській мові дуже простий рахунок, бо він має такі риси:

1. Рахунок до 10 можливий жестами, та жести не просто так видумані, вони мають історію. Бо завдяки ним торгували на базарі в давнину. Торгували так: продавець та покупець засовували руки під сукно і там показували одне одному жести, мацаючи руки одне одного. Таким чином ніхто на базарі не знав, яку саме ціну було запропоновано продавцем конкретному покупцю. Таке собі давнє NDA про нерозголошення умов контракту.
2. Рахунок на десятки дуже простий, наприклад 87, промовляється як 8, 10 та 7, а 21, як 2, 10, 1. Дуже просто.
3. Рахунок має чотиризначну систему. Так, у нас 3-значна, бо ми рахуємо одиниці, десятки, сотні, тисячі, мільйон, мільярд. Китайці рахують: 1, 10, 100, 10 тис, 100 млн.

Німецька мова має іншу особливість. Це точно, не про рахунок, бо цифри мають тризначну систему, але промовляються досить складно.

Але, німецька мова – це 100% про техніку. Мені це пояснили дуже швидко. Німецька – найкрутіша технічна мова. В ній стільки термінів, які не можна перекласти взагалі. Терміни виражають практично все.

Це дуже зручно в будуванні, написанні проєктів, технічних завдань.

Окрім того, в німецькій мові будь-який технічний термін утворений складанням кількох слів і так може бути від двох слів до…. чотири точно зустрічав.

Наприклад, Steckerdose (дослівно «електро штекер та розетка») – роз’єм, а також іноді так кажуть на розетку.  І таких слів просто безліч – від побуту до складних термінів. Хочете щось описати найкраще в техніці – німецька.

Французька. Не дослідив так гарно, але з рахунком тут геть погано. Наприклад, 21 – 20 та 1 (фуф). А ось 87 – 4, 20 та 7, а 92 – це 4, 20 та 12. Не заплутались? Думаю, це точно не про швиденько порахувати.

В Україні багато реформ – навіть в мові – та багато слів пропонують замінювати на власні, які складають з різних слів, що існують. Бачу, як багато цьому суперечить.

Ваше щастя, що ви не розумієте чи не володієте багатьма іншими мовами, бо ви були б дійсно розчаровані іноземною мовою. Мова завжди виражає те, до чого йде суспільство, або яке покоління в ньому виросте.

Я точно не знаю, як вірно, – змінювати чи залишати іноземні слова, будувати «нову мову». Я б йшов від задач, можливо це точно піде на користь такому диспуту.

Я знаю точно, що я б ніколи не знецінював мову, але намагався закласти в неї зростання.

Задумався, про що наша мова і що на ній легше всього висловлювати, розуміти для людства. Як думаєте?

Джерело: Facebook Тараса Гетманського.