Woman signing a contract and financial advisor pointing at the document, financial planning and investments concept
Тема обміну податковою інформацію зараз актуальна для підприємців. Від клієнтів часто чуємо запитання: «Коли?».
Впровадження механізму обміну податковою інформацією для України – нове явище. Проте, точної відповіді як це функціонуватиме в реальному часі, немає. Розберімось на якому етапі впровадження обміну ми знаходимося сьогодні, що це таке та коли запрацює.
Перш за все варто розібратися, що таке угода CRS яка привернула до себе стільки уваги.
Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information (CRS) або Загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки. Це міжнародний стандарт, що вимагає від країн, які його втілюють, здійснювати збір інформації від фінансових установ про фінансові рахунки та щорічно на автоматичній основі обмінюватись такою інформацією з юрисдикціями-партнерами.
Якщо бажаєте детальніше ознайомитися з інформацією щодо CRS з офіційних джерел, Міністерство фінансів України підготувало презентацію, де детально описано як здійснюватиметься обмін, хто підпадає під нього тощо.
Відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансові установи країни-учасниці зобов’язані здійснювати належну перевірку фінансових рахунків та їх власників. А також виявляти осіб, які є податковими резидентами інших юрисдикцій-партнерів з обміну інформацією. Інформація про такі рахунки подається фінансовими установами до компетентного органу країни-учасниці, який надалі надсилає відомості про фінансові рахунки юрисдикціям, резидентами яких є власники та контролюючі особи власників фінансових рахунків.
Наведемо приклад як це працює: ви є податковим резидентом України, проте вирішили відкрити банківський рахунок закордоном, в Німеччині. Банк, де ви відкриваєте такий рахунок повинен буде здійснити належну перевірку чи підлягатиме такий рахунок обміну, і якщо так — відомості про відкритий вами рахунок в Німеччині передається до контролюючого органу Німеччини, після чого така інформація передається до ДПС України.
Які організації передаватимуть інформацію:
Тобто здійснення обміну податковою інформацією впроваджується для того, щоб громадяни та організації різних країн дотримувалися своїх зобов’язань стосовно оподаткування своїх доходів.
Інформація, яка отримана в рамках обміну, буде надавати можливість податковим органам різних юрисдикцій встановлювати, чи є якісь уникнення оподаткування серед громадян та організацій, чи є задекларований дохід, отриманий за кордоном тощо.
20 березня 2023 року Рада підтримала у 2-ому читанні законопроєкт № 8131 про внесення змін до ПКУ щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією. Закон переданий на підпис Президенту, тому скоріш за все найближчим часом такий закон буде прийнятий. Його прийняття означає початок процедури введення відповідних законодавчих змін стосовно функціонування стандарту CRS.
Якщо аналізувати текст цього Закону, стаття 53.1.1. вказує, що Вимоги статті 39.3 цього Кодексу застосовуються з 1 липня 2023 року. Це початок першого звітного періоду, який завершується 31 грудня 2023 року.
Тобто саме з 01 липня 2023 року почався збір інформації фінансовими установами. Тож ми радимо підприємцям «навести лад» у відкритих банківських рахунках закордоном.
Ця стаття також вказує, що у 2024 році центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, встановлює граничний строк подання звіту про підзвітні рахунки за перший звітний період, але не раніше 1 липня 2024 року. Тобто, інформацію збирають з 01 липня 2023 року, а от у 2024 році буде граничний строк подання звітів щодо зібраної інформації.
Презентація від Міністерства фінансів України схематично також зображує план імплементації CRS в Україні. Як бачимо, до 1 липня (до моменту здійснення перевірки та збору інформації) буде здійснюватися також розробка та тестування ІТ CRS системи.
Презентація від Міністерства фінансів
Якщо аналізувати норми законодавства можна дійти висновку, що інформація про рахунки відкриті до 1 липня 2023 року залишається невідомою, про неї звітувати не будуть. Але знову ж таки, поки це все не працює на практиці – складно однозначно стверджувати.
Раджу звернути увагу на статтю 53-1.4. Закону. Уявімо ситуацію, що сукупний залишок або вартість усіх фінансових рахунків, власником яких є громадянин України, не перевищує еквівалент $250 тис. станом на 31 грудня календарного року, який припадає на період дії воєнного стану в Україні. В такому випадку це не вважається податковою інформацією, яка може бути використана контролюючим органом для визначення суми податкових зобов’язань платника податків.
Тобто, отримана інформація в рамках обміну щодо рахунків саме фізичної особи, сукупний залишок по рахунках якої менше $250 тис. – не вважається податковою інформацією, і відповідно податкова не зможе на підставі цих даних визначити суму податкових зобов’язань для особи тощо.
На даному етапі складно точно спрогнозувати як на практиці відбуватиметься обмін. Ми маємо Закон, як своєрідну інструкцію, але всі розуміємо, що без практики та кейсів робити висновки зарано. Проте, готуватися потрібно вже зараз.
Джерело: Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки.
У моєму ком’юніті Marketing Office збори на ЗСУ проводяться щомісяця. Від старту заснування в перші…
Зараз я працюю в компанії, хоча свій професійний шлях копірайтера починав на біржах фрилансу. За…
Продовжуємо говорити про співбесіди, маю надію, що перший допис цієї теми бачили. Так от! Мені…
Цифровізація починається не з комп’ютерів чи програм, а з людей, які вирішують, що пора щось…
Тривожність – один з найчастіших запитів до психотерапевтів та психіатрів за останні два роки. І…
Займаючись проєктами комерційного дизайну інтер’єрів, левова частка з яких припадає на офіси, ми з командою…