«Кожен працює коли і скільки зможе». Як український бізнес адаптується до війни: приклад Taxus Law & Finance

Ми не вірили в те, що у 21-му сторіччі в Україні може розпочатися повномасштабна війна. Так, розмови про загрозу з боку рф точилися на наших щотижневих зустрічах ще десь за місяць до вторгнення, але скоріше про спроби захопити Донецьку та Луганську області. 

Ми були готові до війни

Чи були ми готові як компанія і як команда? Так. Від самого початку свого існування компанія Taxus і всі процеси в ньому будувалися відповідно до оцінки багатьох ризиків. Як каже один з наших клієнтів, «як система підвищеної живучості».

Можна сказати, що нам було простіше втілити цю концепцію в життя, оскільки в консалтинговому бізнесі ключова складова – це люди. Діяльність нашої компанії не залежить від виробництв, складів і не привʼязана до конкретного місця. Водночас люди – це й основний ризик-фактор.

Карантин 2020 року був справжньою перевіркою, і ми впевнилися, що ми всі можемо досить ефективно працювати дистанційно. Ще тоді ми налагодили процеси взаємодії всіх відділів і офісів, практику підтримки командного духу на відстані.

Команда – це найважливіша складова бізнесу і найвищий пріоритет у такий критичний момент. Як говорив Генрі Форд, «ви можете забрати мої заводи, спалити мої приміщення, але дайте мені моїх людей, і я знову приведу свій бізнес у попередній стан».

Де та як війна наздогнала команду

24 лютого спіткало українську частину команди в різних містах – Київ, Вишгород, Одеса, Слов’янськ, Яремче, Біла Церква. Я прокинулась о п’ятій ранку від вибуху за п’ять кілометрів від нашого будинку. Перша думка була, що наснилося, але ні. А далі телефонні дзвінки мамі та команді.

На те, щоб зібрати життя в рюкзак і спортивну сумку, пішло менше ніж година – ноутбук, документи, ще раз перевірити ноутбук. Ну і зарядка на iPhone, щоб її.

Ми застрягли в заторах у Києві, і я була на телефоні. Тільки двоє з команди сказали, що зможуть працювати, бо знаходились у безпечних місцях. Усі інші були в дорозі, у зборах, в укриттях, допомагали рідним.

Ми не зупиняли роботу ні на день

Оскільки підйом у всіх був ранній, ще до початку робочого дня 24 лютого ми ухвалили кілька рішень: 

• Ті, хто міг працювати, мали попередити всіх клієнтів і партнерів (більшість із них іноземці) про ситуацію, яка відбувається, і про можливі затримки в роботі над проєктами.
• 24 і 25 лютого вирішили зробити вихідними для української команди, щоб усі змогли визначитися зі своїм місцем перебування і що робити далі.

Після того почалося нескінченне 25 лютого. По факту ми не зупиняли роботу ні на день, бо відчували велику відповідальність і перед клієнтами, і перед командою. Не можна підвести клієнтів, і треба забезпечити всіх колег роботою і доходом.

Складнощі роботи під час війни

Чи перевозили ми офіс у Західну Україну? Ні, кожен з команди сам вирішував, коли і куди переїжджати. Тепер ми жартуємо, що в нас уже є офіси і у Відні, і в Іспанії, і в Чехії, і, звичайно, у Західній Україні.

Розкажу, які виникали складнощі:

• Постійні перебої зі звʼязком і доступністю. Намагатися зібрати всіх в один дзвінок, уже не кажу про відео, – абсолютно безнадійна ідея.
• «Рваний» ритм роботи. Працюємо хто, коли і скільки може. Зрозуміло, що пріоритет віддаємо безпеці і здоров’ю команди і їхніх близьких.
• Деякі колеги з команди з об’єктивних причин не змогли відновити роботу, але поступово змогли передати задачі.
• Падіння продуктивності, складнощі з концентрацією. Навіть якщо тихо і не бігаєш у бомбосховище від постійних повітряних тривог, сконцентруватися на робочих задачах і не читати щохвилини новини – це подвиг самоконтролю. Увага наших іноземних офісів також прикута до подій в Україні, і всі дзвінки починаються з обговорення новин.
• Неготовність деяких клієнтів і партнерів ставитися з розумінням. Виникали ситуації, наприклад: «Сподіваюсь у вас були чудові вихідні. Ми у п’ятницю чекали оплату» або «Так, шкода, що у вас така ситуація. Так що там за проєктом?». Нагадую, що ми повідомили всіх. Це окрема тема, як війна не вкладалася європейцям у голову.

Як змінилася робота в команді та як ми її налагодили

Рішення, яке вся команда чекала почути, – ми продовжуємо працювати, нікого не скорочуємо, компанія готова фінансово, операційно і технічно. Людям потрібна опора і впевненість у час загальної невизначеності.

Ми навіть зв’язалися з кількома колишніми колегами, і були дуже раді, коли двоє приєдналися до команди. Ще в нас є відкриті вакансії, і ми продовжуємо шукати кандидатів.

Ми домовились, що в нас більше немає робочих чи вихідних днів, графіка або очікуваної кількості годин. Кожен працює коли і скільки зможе, відлучається в будь-який момент, коли потрібно. 

Ми створили окрему групу оперативного реагування з тих колег, які могли підтримувати найбільш стабільний графік роботи й оперативно реагувати на запити. Ми одразу домовилися, як будемо страхувати одне одного, хто кого «дублюватиме» і про те, щоб частіше обмінюватися проміжними результатами робіт.

Ми переглянули та скоригували пріоритетність проєктів. Найбільш прибуткові короткострокові проєкти вирішили закривати в першу чергу, щоб був результат тут і зараз. Деякі стратегічні та дуже довгострокові проєкти поставили на паузу чи понизили в пріоритеті за залишковим принципом.

І це справді дало свої результати. Ми вийшли на гарні показники за перший квартал і вже зараз бачимо, що результати перевершили наші очікування та прогнози. 

Ми також почали волонтерити

Зрозуміло, що просто працювати і переказувати гроші ЗСУ нам усім здавалось недостатнім для перемоги. Так у нас з’явився ще один напрям активної роботи – волонтерський. Ми подивились на те, що ми вміємо і як ми можемо це застосувати:

• Знання іноземних мов і багато знайомих і друзів на місцях у різних країнах – бізнесмени, юристи, представники фінансових інституцій. Завдяки цьому і пожертви, і консультації, і допомога з пошуком на місцях тих чи інших товарів.
• Чудові комунікаційні й організаторські навички, антикризовий менеджмент. У роботі з волонтерськими організаціями часто треба допомогти швидко організувати процеси та комунікацію, скоротити кількість ланок у ланцюзі обміну інформацією, познайомити потрібних людей.
• Наші професійні знання та досвід зі сфер бізнес-консалтингу, міжнародного права, фінансів. Ми долучилися до співпраці міністерств щодо санкцій і комунікації з міжнародним бізнесом. Не про все можемо розповідати, але багато ініціатив уже втілили, і вони виявилися дуже дієвими. 

Наша волонтерська діяльність та інтернет-армія України – це тема окремої статті. Я була в шоку, скільки всього можуть зробити мотивовані і скоординовані люди.

Зараз багато бізнесів опинилися в складній ситуації, але згадайте, що в вас, як у Генрі Форда, є люди і є досвід. Також, якщо ви давно хотіли починати свій бізнес – ось вам той самий знак. Починайте зараз.