«Людина, яку змусили воювати, – потенційний дезертир»: чому і на яких умовах потрібно випускати чоловіків за кордон

Сьогодні хочу поміркувати про чоловіків, які намагаються залишити Україну.

Кожен має право вибору

Кожній людині властивий страх, кожна людина сама обирає свій шлях. Я точно знаю: якщо чоловік не хоче в той чи інший спосіб боронити свою землю, свою країну, то немає жодного сенсу на нього розраховувати.

Юрій Крикунов

Якщо таку людину примусово відправити воювати, отримаємо потенційного дезертира і ворога. Водночас цей чолов’яга їсть, п’є, займає помешкання. Тобто споживає ресурси країни, що воює. Ці ресурси можна було б спрямувати тим, хто прийняв рішення залишитися. 

З іншого боку, дії таких чоловіків можна кваліфікувати як втечу. То що ж робити? Ми ж демократична і вільна європейська країна.

Чоловіків потрібно відпускати

Моя позиція: відпускати. Так, відпускати, але обмежувати у правах: 

  • Заборонити обіймати в найближчі 25 років будь-які посади на державній службі або посади, що фінансують з державного бюджету.
  • Заборонити обирати і бути обраним у будь-які органи влади та місцевого самоврядування впродовж наступних 25 років.
  • Обкласти додатковим єдиноразовим податком у розмірі не менше 50% від майна, яке лишилося в Україні, і додатковим щомісячним податком у 25% на всі їхні подальші доходи, що будуть отримані на території України. За умови несплати додаткового податку на майно – конфіскувати його з подальшою реалізацією.
  • Позбавити права отримувати будь-які державні допомоги, надбавки за різного роду заслуги та вислуги, спеціальні пенсії та інше.
  • Дію цих заходів поширити на всіх чинних державних службовців і прирівняних до них осіб, депутатів усіх рівнів, що залишили державу після 24 лютого. Якщо кордони країни після початку війні покинули військовозобов’язані, у тому числі міліціянти, прокурори та інші, вважати їх дезертирами.

І не треба нам своїм горбом утримувати цих щурів. Отримані додаткові доходи потрібно спрямувати на потреби, що виникли внаслідок оборони держави.

Тримаймо стрій. Все буде Україна.

Джерело: Facebook Юрія Крикунова

Нещодавні статті

«Не “помічник”, а реставратор тиші». Чому керівникам бізнесів варто дозволити собі мати асистентів

Чому роль асистента – це не про контроль, а про мікропаузи, які рятують від вигорання.…

17/06/2025

Ці обійми тримають світ: 4 миті, які сформували мене як тата

Бути татом – для мене це не про статус. Це про серце. Про безумовну любов,…

16/06/2025

«Ви не процес. Ви – людина». Як запобігти вигоранню, якщо ви працюєте в операційній ролі

Я – операційна директорка. А ще – людина, яка більшу частину свого часу «гасить пожежі»,…

11/06/2025

«Від малого до великого»: як проєкт «ГеройCar» перетворює сувенірні автомобілі на справжні пікапи для ЗСУ

Задонатити на Сили оборони України та отримати сувенір, який нагадує про важливість забезпечення ЗСУ автомобільною…

03/06/2025

Не мила дрібничка, а стратегічний інструмент – як вдячність змінює комунікацію у команді

Знову про «дякую». Так, тема стара, але якщо почитати блоги американських чи європейських лідерів думок, то…

02/06/2025

Замість TikTok – книжки. Як зробити так, щоб діти читали і їм це подобалось

Наприкінці квітня Асоціація видавців Сполученого Королівства представила план із відродження дитячого читання для задоволення –…

21/05/2025