«Людина, яку змусили воювати, – потенційний дезертир»: чому і на яких умовах потрібно випускати чоловіків за кордон

Сьогодні хочу поміркувати про чоловіків, які намагаються залишити Україну.

Кожен має право вибору

Кожній людині властивий страх, кожна людина сама обирає свій шлях. Я точно знаю: якщо чоловік не хоче в той чи інший спосіб боронити свою землю, свою країну, то немає жодного сенсу на нього розраховувати.

Юрій Крикунов

Якщо таку людину примусово відправити воювати, отримаємо потенційного дезертира і ворога. Водночас цей чолов’яга їсть, п’є, займає помешкання. Тобто споживає ресурси країни, що воює. Ці ресурси можна було б спрямувати тим, хто прийняв рішення залишитися. 

З іншого боку, дії таких чоловіків можна кваліфікувати як втечу. То що ж робити? Ми ж демократична і вільна європейська країна.

Чоловіків потрібно відпускати

Моя позиція: відпускати. Так, відпускати, але обмежувати у правах: 

  • Заборонити обіймати в найближчі 25 років будь-які посади на державній службі або посади, що фінансують з державного бюджету.
  • Заборонити обирати і бути обраним у будь-які органи влади та місцевого самоврядування впродовж наступних 25 років.
  • Обкласти додатковим єдиноразовим податком у розмірі не менше 50% від майна, яке лишилося в Україні, і додатковим щомісячним податком у 25% на всі їхні подальші доходи, що будуть отримані на території України. За умови несплати додаткового податку на майно – конфіскувати його з подальшою реалізацією.
  • Позбавити права отримувати будь-які державні допомоги, надбавки за різного роду заслуги та вислуги, спеціальні пенсії та інше.
  • Дію цих заходів поширити на всіх чинних державних службовців і прирівняних до них осіб, депутатів усіх рівнів, що залишили державу після 24 лютого. Якщо кордони країни після початку війні покинули військовозобов’язані, у тому числі міліціянти, прокурори та інші, вважати їх дезертирами.

І не треба нам своїм горбом утримувати цих щурів. Отримані додаткові доходи потрібно спрямувати на потреби, що виникли внаслідок оборони держави.

Тримаймо стрій. Все буде Україна.

Джерело: Facebook Юрія Крикунова

Нещодавні статті

Івенти – ключ до залучення нової аудиторії чи пробіл у бюджеті компанії? Мій досвід

Безперечно, івенти – це можливість не лише заявити про себе, а й вибудувати стосунки з…

08/05/2025

Чи справді ШІ забере замовників у SMM-ників? Розбираємось без паніки

«Штучний інтелект забере роботу, клієнтів та замовлення в агенцій» – теза, яку я чула неодноразово.…

07/05/2025

Ейджизм, або чому я тепер завжди буду публікувати фото кількарічної давнини

Певний час перебуваю в пошуках контентних проєктів. Надіслав понад 100 відгуків на вакансії, але поки…

06/05/2025

Навіщо бізнесменові писати книгу: досвід, який не вимірюється прибутком

Скільки я заробляю на своїх книгах? З погляду класичної бухгалтерії це радше мінус, ніж плюс.…

06/05/2025

Люди йдуть не через гроші. Як говорити про підвищення зарплати – поради для керівників і співробітників

Є в кожній команді цей невловний момент. Людина хоче збільшення зарплати. Це читається в погляді,…

30/04/2025

«Це не про контроль, а про звʼязок»: як One-to-One змінюють команди зсередини

Не знаю, хто придумав вантувани, але точно скажу – дякую. Бо це один із найсильніших…

25/04/2025