Не скаржаться та шукають власний шлях: секрети українців, які розвивають бізнес у Європі

На початку липня я була на конференції українських підприємців у Валенсії. Цікаво, що на платний захід закрили реєстрацію за кілька днів до його проведення – набралася запланована кількість учасників. На конференцію прийшло понад двісті енергійних людей, багато з них не лише успішно продовжують та розвивають бізнеси в Україні, а й розширюють їх на Європу. І це попри повномасштабну війну, кризу та інфляцію.

Окрім того, що бізнеси – це робочі місця, зарплати співробітникам, податки державі на утримання армії, це ще й збереження та розвиток неймовірного творчого потенціалу наших людей. Це показник ментального розвитку українського народу – найпотужнішої внутрішньої зброї нації, яку не перемогти жодною зовнішньою зброєю. Про це хочу поговорити докладніше.

Про українські стандарти бізнесу в Європі

Але навіть не це здивувало і втішило мене найбільше. Вразило інше. На конференції виступало безліч спікерів із кейсами про успішні запуски бізнесів у Європі. І раптом виявилося, що у парі цих ресторанів та салонів краси у Валенсії я вже встигла побувати. Причому абсолютно не підозрюючи, що ці заклади відкрили українці.

Я задумалася, чому саме на них зупинила вибір, і зрозуміла таку річ: ці ресторани та салони відрізнялися вищим рівнем сервісу – інтер’єром, дизайном, обслуговуванням, якістю послуг. Всім тим, до чого ми звикли в Україні, і чого нам так не вистачає в Європі. Я подумала про те, що такими темпами через два роки кожен третій європейський магазин, салон чи кафе належатимуть українським брендам.

І тут вимальовується психологічна прірва між тими українцями, які постійно лають європейський рівень сервісу, і тими, що просто мовчки беруть та перевозять українські стандарти якості разом із собою до Європи – без нарікань та скарг. Других відрізняє ще один важливий момент, про який варто поговорити докладніше.

Сам собі стандарт

Важливий момент, на який я звернула увагу на конференції і який ми в Європейській Школі Психології завжди намагаємось донести студентам та слухачам – розуміння того, що кожен має свій унікальний шлях у бізнесі. Поясню на прикладах.

Ось ми сидимо на заході, слухаємо виступи відомих, цікавих, досвідчених та харизматичних спікерів. За плечима кожного з них успішний багатомільйонний бізнес, часто з нуля, на ідеї. Кожен має у багажі масу крутих кейсів.

Виступає перший спікер – відомий ресторатор. Його основний меседж: головне у бізнесі – люди, постійне спілкування з ними. Щоб завжди рука до руки, щоб відчувати живу людину поруч, щоб енергія, взаємообмін тощо. Я як слухач йому вірю, адже результат цього підходу очевидний. На сцені з’являється другий спікер – харизматичний підприємець із Чернігова. У його кейсі головне – чітка побудована система, максимальне виключення людського фактора, повне оцифрування. Спікер говорить про те, що ви взагалі можете не бачити команду – правильна система працює як годинник. Слухаю цього спікера і теж йому вірю.

Третій розповідає про те, що потрібно зосередитися на одному найуспішнішому продукті та «бити в одну точку». А четвертий на прикладі свіжого кейса заявляє, що лише безліч варіантів продуктів здатний давати в кризу прибуток та можливість зростання.

У голові у непідготовленого слухача може виникнути когнітивний дисонанс – то як же правильно будувати бізнес? Що важливіше: люди чи система? Один успішний продукт чи вибір? А весь фокус у тому, що правильно – це коли кожен має свій шлях. Якщо розуміти буквально чужий досвід і наслідувати його без огляду на свій бізнес – це буде не просто марно, а ще й шкідливо. Адже цей досвід ефективно спрацював для якоїсь конкретної системи у якийсь окремий момент її розвитку. А ви, ваш бізнес, ваша сім’я, ваша країна – це інша система. І вона може бути на зовсім іншому етапі розвитку.

Тому у вас має бути свій правильний – ваш особистий шлях. І це не про те, що не потрібно вивчати досвід інших, а про те, що цей досвід повинен лише допомагати вам відкривати власний шлях. Тільки тоді це буде правильно, працюватиме, виділятиме вас на ринку і робитиме впізнаваним – як зараз працює у багатьох українців у Європі. У цьому головний секрет їхнього успіху.

 

Нещодавні статті

Захист інтелектуальної власності в IT – як не втратити права на власний код

Коли ми чуємо про роботу в ІТ, то уявляємо свободу, високі доходи, стартапи, технології та…

25/06/2025

Перші кроки СЕО: як не зламати нічого в перший місяць (і навіть вразити всіх)

Уявімо собі: одного ранку вам дзвонить власник компанії і каже щось на кшталт: «Ми тут…

24/06/2025

«Бути всюди – не означає керувати». Як я перестала ходити на всі мітинги, але знаю, що на них говорили

Це історія про фолоу-апи, довіру і як перестати бути «універсальним перехідником» у команді. Колись я…

24/06/2025

«Не “помічник”, а реставратор тиші». Чому керівникам бізнесів варто дозволити собі мати асистентів

Чому роль асистента – це не про контроль, а про мікропаузи, які рятують від вигорання.…

17/06/2025

Ці обійми тримають світ: 4 миті, які сформували мене як тата

Бути татом – для мене це не про статус. Це про серце. Про безумовну любов,…

16/06/2025

«Ви не процес. Ви – людина». Як запобігти вигоранню, якщо ви працюєте в операційній ролі

Я – операційна директорка. А ще – людина, яка більшу частину свого часу «гасить пожежі»,…

11/06/2025