«Одні виступи перед намальованими стюардесами»: у чому слабкість путіна і чому він програє Зеленському

Історія філософії зберігає багато цікавих і заплутаних парадоксів. Серед них і парадокс актора, який висунув у 18-му столітті французький мислитель Дені Дідро. Про те, як це пов’язано з сьогоднішньою війною і хто з президентів найкращий актор, я і хочу сьогодні поговорити.

Роздуми Дідро

Філософ поставив запитання в такий спосіб: «Чи повинен актор на сцені вживатися в роль героя і відчувати емоції, що він показує? Або йому слід майстерно імітувати почуття, а всередині залишатися безпристрасним?»

Сам Дідро схилявся до другого варіанту, оскільки той гарантує високий рівень гри актора і дає йому спокійно жити поза роботою. До цього погляду схиляється і знаменита школа Станіславського, де основною вимогою став повний контроль над емоціями.

Існує і протилежний погляд: в актора є лише кілька кульмінаційних моментів кар’єри і, щоб їх досягти, потрібно по-справжньому прожити роль, попри можливі наслідки.

Про протистояння Z та U

Перенесемося в сьогодення. Пропоную розглянути гіпотетичну ситуацію: йде війна між країнами Z та U.

Населення першої – приблизно 140 млн жителів, а армію оцінюють як другу за силою у світі. До того ж її головнокомандувач – досвідчений розвідник з кількома військовими кампаніями за плечима. Населення другої – приблизно 40 млн, армія посідає 22-е місце, а лідер у неї актор. Питання: чи є шанси у країни U?

Думаю, якщо ставити таке запитання безвідносно до реальності, то кожен би цілком логічно дійшов відповіді: «Шансів немає».

Про війну у прямому ефірі

А зараз до реальності. Сьогоднішню війну модно називати початком Третьої світової. Проте, на мою думку, грамотнішим терміном буде Перша інформаційна. Вона йде в режимі реального часу, та потік інформації лякає.

Ось запис з камери GoPro українських бійців, які відправили на металолом черговий продукт радянської військової системи. Йде пряма трансляція з евакуаційної колони, що залишає гарячу точку. У вільному доступі допит чергового полоненого, якого відправили на навчання.

Ось популярний мандрівник показує наслідки обстрілів у його рідному місті, а співак співає для сотень мешканців, які вже кілька тижнів сидять у бомбосховищах. 

Роль Зеленського в цій війні

І окремо тут стоїть постать Президента України Володимира Зеленського. Таке враження, що в його добі набагато більше годин, ніж 24. Ми спостерігаємо численні проникливі послання до лідерів західного світу та патріотичні звернення до народу України.

Він встигає спілкуватися з пресою та дипломатами, відвідувати поранених, вести соціальні мережі. Зеленський усіляко показує, що він тут, з народом, стоятиме до кінця. Його життя зараз перетворилося на реаліті-шоу, яке триває цілодобово.

Можливо, він не надто сильний як економіст, і, швидше за все, «хитра» стратегія і тактика ЗСУ зовсім не його рук справа. Але Президент зараз зайнятий тим, що він вміє найкраще – створює контент. І, з огляду на всілякі рейтинги, реакції західних політиків і ЗМІ, безпрецедентну підтримку, яку отримує Україна, – контент заходить.

Про розвідника та його вусатого друга

А що ж розвідник, спитаєте ви? Оскільки президент росії належить до зовсім іншого покоління, він, певне, недооцінив інформаційний чинник сьогоднішньої війни. Поки що він не зробив нічого, крім невиразних виступів перед намальованими стюардесами та нарадами з чиновниками у величезних порожніх кабінетах.

Щобільше, усі зусилля направили на обмеження інформаційного поля для російського народу та трансляцію пропаганди. А її абсурдність розуміють навіть російські медійники.

Їм, мабуть, хотілося б сильної позиції, параду на червоній площі, презентації нової цар-гармати, демонстрації єднання сил «об’єднаного союзу диктаторів усього світу». Проте натомість до москви приїхав самотній джентльмен з вусами.

Та й узагалі, ніхто насправді не знає, де знаходиться цей розвідник. Йому звичніше і зручніше триматися в тіні.

Скажімо чесно: те, що робить Зеленський зараз, для нього не нове. Він уже перетворив найважливішу для себе передвиборчу кампанію на масштабне реаліті-шоу, у якому в одні ворота переграв досвідченого, але менш підкованого в інформаційній війні політика. Ту роль він відіграв блискуче, хоча навряд чи зараз радий цьому.

Ставки в сьогоднішній війні в рази вищі, на кону, власне, існування України. І цю роль йому доведеться прожити.