Перші кроки СЕО: як не зламати нічого в перший місяць (і навіть вразити всіх)

Уявімо собі: одного ранку вам дзвонить власник компанії і каже щось на кшталт: «Ми тут подумали… Ти будеш СЕО».

І далі: пафос, фанфари, повітряні кульки. А у вас в голові білий шум і думка: «Що тепер з цим усім робити?!».

Внутрішній монолог для виживання

Перше, що треба сказати собі: «Так, можливо, є хтось розумніший, досвідченіший і в дорожчому костюмі. Але обрали мене. Обирали розумні люди. Значить, працюємо».

Сумніви у шухляду. Вмикаємо режим «Старт». Не «Паніка», не «Кого я обманюю», а саме «Старт».

Маленька плюшка на вхід

Якщо ви ще на етапі обговорень з власником, домовтеся про щось приємне для команди. Ні, не корпоратив у Туреччині. Хоча б щось просте: бонус, обід, нова кава – щось, що співробітники відчують одразу після вашого призначення. Це буде «сигнал з космосу», що з вами буде не страшно.

Інша стратегія – «прийде новий СЕО і наведе порядок». Але тут обережно: нова мітла мете по-різному, а ще й по ногах буває. Не поспішайте ставати грозою відділів. Почніть з іншого.

Режим «великі вуха»: слухати, не ламати

Перший місяць – це не про «все поламати і зібрати заново». Це про слухати, слухати і ще раз слухати. Особливо:

  • ключових співробітників;
  • топів;
  • і, дуже бажано, представників другої лінії та лінійного персоналу.

Зустрічайтесь, ставте відкриті питання, записуйте. Навіть те, що звучить як маячня, може потім скластися в пазл.

Ключ: слухати всіх, але не поспішати всіх рятувати. Бо іноді ті, хто голосніше кричить, просто хочуть під себе «підчистити».

Стратегія «30-30-30» (моя версія)

  • Перші 30 днів спостерігайте і не чіпайте (якщо це не криза).
  • Наступні 30 адаптуйтеся, працюйте з процесами, спостерігайте динаміку.
  • І ще 30 – переходьте до перших стратегічних рішень разом з власником і командою.

Важливо: не закохуйтесь одразу в «провідника», який все розповідає про всіх. Бо ризикуєте побачити компанію лише його очима. А реальність складніша, завжди.

Діяти точково – це не слабкість, це мудрість

Щось прилетіло? Занурюйтесь. Наприклад, питання щодо клієнта: хто веде, які умови, що болить, де проблема. Точково – це не про повільно, це про точно. Іноді саме ці точкові кейси формують вашу репутацію на старті.

Команда має приносити не «ой, що ж робити», а «в нас є три варіанти, ось плюси-мінуси». Тоді ваше завдання – обрати і нести відповідальність.

Перші рішення

Є дві стратегії:

  • Обережна – нічого не змінювати, занурюватися повільно, радитись.
  • Показова – одразу кілька рішень, що демонструють стиль і темп.

У мене, наприклад, був мораторій на звільнення. Повноваження широкі, але будь-яке рішення про звільнення ухвалювалося тільки з погодженням власника.

І знаєте що? Це не стало гальмом. Навпаки – це був сигнал безпеки для команди: «ніхто вас не винесе за три дні».

Але коли я показала, що є люди, які просто не готові рухатись далі, – власник погодився. І команді, по факту, стало легше дихати.

Комунікація – не пункт, а режим існування

На старті багато говоріть. Пояснюйте, питайте, не закривайтесь у кабінеті (навіть якщо там зручне крісло).

Люди мають розуміти, що ви з ними, а не над ними.

Це особливо важливо, якщо компанія з відкритою культурою. Люди не працюють за страх. Вони працюють за сенс. А ще, дуже часто, просто тому, що люблять свою справу. І хочуть робити її добре.

Підсумок

Ваше завдання – не вразити всіх за перші 5 днів, а зробити так, щоб за 90 днів з вами хотіли працювати далі. Тому: слухаємо, спостерігаємо, будуємо довіру. Не ведемося на маніпуляції, не панікуємо, не рятуємо світ одразу.

І головне – залишайтесь собою. СЕО – це не маска. Це можливість масштабувати свій стиль управління.

Якщо дуже коротко: перші три місяці – не ваш концерт. Це репетиція з оркестром, який уже давно грає. І тепер у вас нова партитура, тож не загубіться в ній.

Нещодавні статті

«Бути всюди – не означає керувати». Як я перестала ходити на всі мітинги, але знаю, що на них говорили

Це історія про фолоу-апи, довіру і як перестати бути «універсальним перехідником» у команді. Колись я…

24/06/2025

«Не “помічник”, а реставратор тиші». Чому керівникам бізнесів варто дозволити собі мати асистентів

Чому роль асистента – це не про контроль, а про мікропаузи, які рятують від вигорання.…

17/06/2025

Ці обійми тримають світ: 4 миті, які сформували мене як тата

Бути татом – для мене це не про статус. Це про серце. Про безумовну любов,…

16/06/2025

«Ви не процес. Ви – людина». Як запобігти вигоранню, якщо ви працюєте в операційній ролі

Я – операційна директорка. А ще – людина, яка більшу частину свого часу «гасить пожежі»,…

11/06/2025

«Від малого до великого»: як проєкт «ГеройCar» перетворює сувенірні автомобілі на справжні пікапи для ЗСУ

Задонатити на Сили оборони України та отримати сувенір, який нагадує про важливість забезпечення ЗСУ автомобільною…

03/06/2025

Не мила дрібничка, а стратегічний інструмент – як вдячність змінює комунікацію у команді

Знову про «дякую». Так, тема стара, але якщо почитати блоги американських чи європейських лідерів думок, то…

02/06/2025