«Плану на випадок війни в нас не було». Як працює бізнес у тимчасово окупованому Херсоні: приклад Wezom Academy

Здається, сьогодні ми вперше підготували публікацію для MC.today українською. І знаєте, це насправді круто. Зараз рідна мова звучить як ніколи гучно й тепло для кожного з нас. Ми – українці. Уся наша команда. Усі, хто працював, працює і працюватиме у Wezom Academy в майбутньому.

Перед вами наша нова історія. Історія, котра розпочалася 24 лютого 2022 року і назавжди змінила все наше життя.

Акт I. Злам. Вторгнення й окупація Херсона

Ми до останнього не вірили, що війна розпочнеться. Ну як, скажіть, будь ласка, у 21-му сторіччі на території Європи можуть відбуватися повномасштабні бойові дії? Такого просто не може бути.

Я дуже добре памʼятаю, як ще 23 лютого говорила, що не може бути ніякої війни. Що це нонсенс. Що немає жодної вагомої причини для повномасштабного вторгнення. Та й взагалі я завжди була аполітичною, більше концентрувалась на роботі, намагалася ігнорувати гнітючі новини та прогнози, що йшли із Заходу».

Ми, як і інші, недооцінили рівень божевілля північного сусіда. Боляче говорити, але це так. Ніякого плану на випадок повномасштабної війни в нас не було. А якби й був, то, скоріше за все, не спрацював би. Бо все відбулося надзвичайно швидко.

Як дехто з вас знає, фізично Wezom Academy знаходиться в Херсоні. Тут наш головний офіс, тут ми проводимо офлайн-курси, тут проживає більшість наших співробітників. Бої за Херсон розпочалися в перший же день війни – 24 лютого, а 2 березня місто тимчасово окупували російські військові.

Очевидно, що в перші дні війни про повернення до роботи не могло бути й мови. Та і як працювати, коли більшість з нас весь цей час перебувала в стані перманентного шоку?

Плин часу для нас зупинився. Іноді здавалося, що вся наша робота більше нікому не потрібна і до улюбленої справи ніхто з нас знову не повернеться. Але ми, на щастя, помилялись.

Акт II. Повернення. Відновлення роботи та допомога тим, хто потребує

Згідно з даними BBC, за перші два тижні війни Україну залишили понад 1,7 млн людей. Ще за два тижні це число виросло вдвічі – до 3,5 млн переселенців. І це без урахування внутрішньо переміщених осіб, котрі вимушені були залишити свої домівки та робочі місця, щоб переїхати в безпечніші регіони країни.

За місяць війни понад 10 млн наших громадян поїхали з дому. На жаль, дехто вже ніколи не повернеться.

У перші дні війни в нас не було якихось чітких ідей і думок щодо відновлення роботи академії. Як не було і розуміння, чи є хоч якийсь сенс продовжувати нашу справу.

Але пройшов тиждень – ми почали отримувати заявки і дзвінки з різних куточків України та з-за кордону від людей, котрі бажають освоїти нову професію. І саме в цей момент прийшло розуміння, що зараз – той самий час, коли ми особливо потрібні українцям. Причин тому декілька:

1. Мільйони людей втратили роботу і не можуть знайти її ані в Україні, ані за кордоном. Нагадаємо, що найбільше переселенців прийняли сусідні держави – Польща, Чехія, Румунія та інші. Тобто ті, де і до цього було багато заробітчан, а зараз робочі місця у великому дефіциті.
2. Люди як ніколи бажають освоїти професію, котра не буде привʼязувати їх до певної локації – офісу, міста, регіону чи країни.
3. Війна для багатьох стала саме тим поштовхом до кардинальних змін у своєму житті. Ми це відчуваємо навіть на собі.

Коли ми отримали заявки та звернення, почали глибше аналізувати ситуацію в Україні і світі, оцінили реалії на цей момент і прийняли рішення, що академія повинна продовжувати свою роботу попри все.

24 лютого 2022 року стало найстрашнішим днем у моєму житті. Але перший панічний страх минув, натомість зʼявилось чітке розуміння, що сидіти склавши руки – найгірше, що зараз можна зробити. І ми почали відновлювати роботу академії. Поступово, невеликими кроками, але все ж працювати. Не для себе, а для людей, яким це дійсно необхідно.

Зрозуміло, що працювати в довоєнному режимі стало неможливо. Не могло бути й мови про те, щоб проводити курси офлайн в окупованому місті, наражати на небезпеку і студентів, і викладачів. Але ми відновили роботу академії та навіть змогли її оптимізувати в деяких моментах:

• Створили декілька скорочених та оптимізованих онлайн-курсів для людей, котрі хочуть освоїти нову професію на базовому рівні за два тижні. Курси орієнтовані в першу чергу на переселенців, що втратили роботу.
• Записали нові відео для курсів, актуалізували інформацію, зробили вижимку найголовнішого та відсіяли все зайве.
• Відновили графік роботи для персоналу компанії, скоротили робочий день до шести годин і в основному перевели на формат роботи з дому. Офіс продовжує працювати по можливості. 

Звісно, зараз немає мови про якийсь заробіток. Наша задача – тримати бізнес, видавати заробітну плату, платити податки та підтримувати українську економіку. 

Сьогодні WezomAcademy – це не тільки офіс у Херсоні і наші викладачі в місті. Це ще десятки людей у Києві, Черкасах та інших містах України. Хтось прямо зараз став на захист держави й записався в тероборону, хтось займається збором і транспортуванням гуманітарної допомоги, хтось допомагає переселенцям на місцях. 

Усі ми нині працюємо не за гроші. І навіть не за ідею. Ми працюємо за наше спільне майбутнє. У вільній і незалежній Україні. І якщо наш приклад стане стимулом хоча б для однієї компанії повернутися до роботи та відновити бізнес у теперішніх реаліях, отже, ми стараємось не дарма.

Акт III. Свобода. Перемога та рух вперед

Так, ми не вірили, що повномасштабна війна розпочнеться. Але ми віримо, точно знаємо, що скоро вона закінчиться, а ми переможемо. У нас з вами попереду ще дуже багато роботи, щоб спільними зусиллями відбудувати країну, зробити її ще кращою і ще сильнішою, ніж раніше. Бо Україна того варта.

Доля підготувала для нас серйозне випробування. Але найскладніший його етап, сподіваємось, ми вже пройшли. Далі – шлях до остаточної перемоги над ворогом і повернення до нормального життя.

Я хочу подякувати кожному, хто звернувся до Wezom Academy в цей час. Кожному, хто продовжує працювати разом з нами. Кожному захиснику нашої землі. І кожному справжньому українцю, де б він зараз не знаходився. Дякую вам за те, що ви є.

Закликаємо всіх, хто має можливість працювати і вести бізнес, якнайшвидше відновити роботу, наскільки це можливо. Наша з вами праця важлива як ніколи.

Доки українська армія захищає наші землі та наш народ, ми з вами маємо підтримувати економіку, зберігати робочі місця і допомагати тим, хто цього потребує.

Все буде Україна. Ми обовʼязково переможемо.