Поклеїв на авто напис «прокат» і номер телефону. Як почалась історія каршерингу Getmancar

Facebook підтягнув фото з архіву. Здавалося б, звичайне авто, але тут історія.

2005 рік, грудень, я повністю закінчую працювати державним службовцем. Мама шокована, бо син має гарні перспективи, нагороди від міністра і все йде на краще.

Тарас Гетьманський. Фото: Facebook Taras Getmanskyi

Але каже: це твій вибір, хоча ти обираєш складний шлях.

Три книги, що все змінили

Кілька років до цього я просто ходив і болів тим, що навколо мене зростає світ і чому я не причетний до його зростання? Чому я лише державний службовець, який і через 20 років ним залишиться? На мене вплинули три книги Кіосакі:

  • «Багатий тато, бідний тато»;
  • «Квадрант грошового потоку»;
  • Курс Full-stack developer від Mate academy.
    На курсі для Full-stack девелоперів тільки найбільш актуальна і необхідна програма. Після курсу гарантоване працевлаштування. .
    Отримати знижку на курс
  • «Посібник багатого тата з інвестування».

Вони розгортають моє життя на 180 градусів. У 2006 році я засновав одразу ж дві компанії і в одній стаю співзасновником. Це: агенція із страхування та прокат авто. Над ним я почав працювати, ще обіймаючи посаду в держслужбі та не не міг запустити 6-8 місяців. Далі я отримав долю в бізнесі з виробництва меблів.

Це тяжко назвати купівлею, бо вона дісталася мені через борги: компанія не змогла виконати для мене замовлення із виготовлення меблів для офісу і я прийшов до них на перемовини, результатом яких стало 50% компанії.

Бізнес якого я точна не хотів.

За рік автопарк виріс з трьох до 11 машин

В березні 2006 року, я купив три авто і це були: ЗАЗ Таврія, Daewoo Sens та Daewoo Lanos. В цей період мама буде знаходитись на курорті, а по її приїзду, на неї в офісі будуть дивитися трохи злякано, бо син купив аж три авто і щось хоче зробити.

Я поклеїв на свою машину напис «прокат авто» і номер телефону: 373-73-73 в Дніпрі та почав робити перший маркетинг, розставляючи автомобілі по місту. Вже наприкінці року я збільшив парк до 11 авто.

Авто дядька було одним з перших, які підприємець запустив у прокат. Фото: Facebook Taras Getmanskyi

А на архівному фото авто мого дядька. Він був на мене дещо ображений, бо не поділяв думок Кіосаки та трохи сміявся з мене. Я натомість, повністю розділяючи погляди про активи та пасиви, лагідно відібрав авто у дядька, сказавши, що воно потрібне для здачі. Дядько зі скрипом, але віддав авто. Так я отримав першу образу в родині.

За рік, в лютому 2007 року, я продав це авто, якому на той момент було три з половиною роки, взяв кошти, які це авто заробило і купив дядьку новий Mitsubishi Lancer 9 в одну з перших поставок цих авто в Україну, і це був Bestseller. Дядько здивується, але промовчить. З цього періоду він тихо сприйме і мою тактику, і погляди Кіосаки.

Чи варто розповідати, що Lancer 9 недовго пробув у дядька? Потім правда був, перший Lancer X, Civic 4d, Camry… А потім, дядько сказав, що машина йому не потрібна, бо він може їздити на будь-якій. Так шеринг прийшов в його і моє життя.

Не бійтеся йти своїм шляхом

Сьогодні, я б сміявся з текстів Кіосаки, але тоді вони дали мені первинне розуміння складу коштів і фінансів компанії. Отак, проста книга, може зробити переворот. На державну службу я ніколи не повернувся і не повернуся. Хоча, багато хто мені казав, що я пограюся 1-2 роки і повернуся, а моє рішення хибне. Колеги, що навіть були стажерами вже давно на крупних, посадах, але я шалено радий, що одного разу прийняв рішення бути відповідальним за свою долю.

Мені дуже приємно це знати і дивитися на держслужбовців під іншим кутом зору – очима підприємця. Підприємництво саме про це – ти сам за себе і за людей що тобі ввірені (колеги, клієнти). Але не вони за тебе, а ти за них! Це головне.

Чи хотів би я повернутися в якусь мить свого життя? Ні. Життя тим і класне, що ти живеш далі, не знаєш що буде завтра. Спогади не можуть драйвити, не можна сказати, що там було краще. Там було так, як було в той період. А попереду завтра, яке б тяжке воно не було, в завтра, точно буде мати свої нові фото, які колись стануть «було».

Ніколи не бійтеся свого шляху, а дядько зрозуміє пізніше.

P.P.S. Компанії: агенцію зі страхування я закрив за 6 місяців, з меблевого бізнесу я пішов ще за 8-9 місяців.

Джерело: Facebook Taras Getmanskyi

Нещодавні статті

Люди цінують тих, хто визнає їхню свободу вибору. Як я навчилася утримувати співробітників

«Як утримати найкращих співробітників?», «Чому вони йдуть?», «Плинність кадрів: як зупинити?» – щоранку ці питання…

19/07/2024

Зі сценою для стендаперів та інтерактивною кімнатою для дітей: якою буде нова книгарня «Книголенд» у центрі Києва

Протягом останніх трьох років в Україні відкрилося кілька десятків нових книгарень. Сьогодні їх число сягає…

19/07/2024

Як не впасти з бізнес-хвилі? Три неочевидні інсайти про комунікації під час війни

Під час війни комунікації як ніколи раніше стали стратегічним інструментом для бізнесу. Спілкування з клієнтами,…

17/07/2024

Війна вимагає перегляду підходів до інвестування: ось чому ми зайнялись венчур-білдінгом

Війна в Україні стала сильним каталізатором змін у багатьох сферах, включаючи бізнес та інвестиції. З…

15/07/2024

Як підтримати ветеранів і ветеранок на ринку праці: новий функціонал від robota.ua

Пошук роботи – один з етапів повернення до цивільного життя й складний виклик для ветеранів…

15/07/2024

Heroes in Tech. Як ми запустили проєкт, який допомагає ветеранам знайти себе в ІТ

Майже два з половиною роки війна є щоденною реальністю для кожного українця. Наш головний обов'язок…

11/07/2024