Який мотив у великої міжнародної продуктової компанії на рівному місці порушувати закон? Ніякого. Бо в разі реального порушення вони отримують репутаційні ризики.
Звинувачуючи їх в чомусь, поставте себе на місце чималого українського ІТ-бізнесмена.
Ще раз наголошую – продуктового. З міжнародною базою клієнтів та досвідом успішних венчурних інвестицій.
Косован створив великий бізнес, який продає додану вартість з інтелекту.
Він не заробляє на ренті з природних ресурсів чи в результаті кулуарних домовленостей з чиновниками та політиками. В сировинній державі (ми експортуємо агро, метал та людські ресурси) міжнародна компанія з доданою вартістю – це виняток з правила.
Це сировинне прокляття надійшло нам у спадок від радянської планової економіки та її експортних пріоритетів. Всередині совку економіку орієнтували на оборонну галузь, а для населення виробляли необхідний мінімум, щоби вони масово не вмирали. Весь експорт був сировинним з акцентом на нафту і газ.
Тому й українська економіка в усіх її аспектах наслідує радянську модель. У 2021 році Україна переважно експортувала чорні метали (20% від загальної кількості), зерно (18%), руди, шлаки та зола (10%).
Економічно розвинута держава не може бути такою залежною від експорту сировини. Тому стратегічно вірним є стимулювання створення доданої вартості. І в агросекторі (хоча б первинна – мука, фруктове пюре тощо), і в ІТ-бізнесі.
До речі «айтішка» у нас переважно «аутсорс» – що є експортом трудових ресурсів. Фактично, це ті самі заробітчани, але живуть вони в Україні. Бо беруть участь в створенні доданої вартості для закордонних компаній.
MacPaw – продуктова компанія, яка створена та базується в Україні, продаючи по всьому світу українські програми. При коректній стратегії розвитку української економіки потрібно стимулювати створення в Україні таких компаній.
Щоб вони експортували готовий продукт, а не робочий час розробників. Крім того, у Косована – ключової людини в MacPaw – є венчурний інвестиційний фонд SMRK, який в тому числі інвестував в компанію Ajax.
Ринок продуктових ІТ-компаній, венчурних (та будь-яких) інвестицій не може працювати в умовах загрози тиску з боку держави чи правоохоронців. Бо якщо ти маєш думати не про свою безпосередню діяльність, а про взаємовідносини з органами, то втрачаєш фокус роботи. Що негативно впливає на її фінансові результати.
Відтак. ІТ-інвестору точно не потрібно за власної згоди отримати репутаційні ризики та проблеми з органами правопорядку. Бо в результаті він втратить більше, ніж отримає. Втратить довіру потенційних інвесторів, комплаєнси на інвестиції в топові компанії та фокус на розвитку бізнесу.
Джерело: Facebook Сергія Дідковського.
«Небачена нахабність! Як ти могла дозволити собі обрати себе», – почули б ви від більшості…
Продуктивність і ефективність – це основа задоволення від життя. У кожного з нас бувають моменти,…
Під час чергового ракетного обстрілу ворога кожен із нас думає: «Тільки б вціліти, тільки б…
Майже 10 років, щоб розібратися у власному житті, обміркувати наслідки своїх вчинків і розкрити особистий…
Декілька років тому я вирішив провести невеличкий експеримент: без супутніх збитків спробувати зберегти 40-годинний робочий…
Ірраціонали – це люди, які починають підготовку до іспиту або здачі проєкту приблизно за ніч…