Ризик голоду і зріст інфляції. Чому падають ринки США, Європи та Азії?

Ринки США, Європи та Азії зараз у вільному падінні. Чому? Війна в Україні ампліфікує весь «коктейль» інших ризиків, розширяє їх спектр. Розберемось докладніше з кожним з них.

Зростаюча інфляція

Інфляція в США та Європі особливо пов’язана зі зростанням цін на їжу та паливо. В США зараз інфляція найвища з 1981 року, тобто це 40-річний максимум. Ціна бензину – від $5 до $6,5 за галон – історичний рекорд. Інфляція – це проблема (ризик) номер один для поточної адміністрації США, особливо перед виборами восени.

Зміна політики центробанків

Як результат інфляції, відбувається зростання ставок Fed (процентна ставка, за якою банки США надають у кредит свої надлишкові резерви на короткі терміни іншим банкам – Прим. Ред) та інших центральних банків.

Також закінчується період «дешевих грошей» в світі, який тримався майже 20 років. Всі визнають, що центробанки «проспали» необхідність підвищення ставок десь два роки тому. Тоді вони думали про економічне зростання та тримали ставки низькими. Зараз вплив підвищення ставок буде значно більш болючим.

Потенційна боргова криза

Зростання ставок підіймає питання боргів в розвинутих країнах – автокредитування, іпотеки, карткових кредитів, студентських кредитів, їх розмір зараз на межі історичних рекордів. Така ж ситуація й в бідних країнах та країнах, які розвиваються. Експерти високо оцінюють ризики глобальної боргової кризи.

Зміни руху капіталу

Зростання ставок центробанків та зміна пропорцій «ризик-дохід» також змінять потоки капіталу з країн, які розвиваються, в більш safe heavens (безпечна зона – Прим. Ред). Тільки зараз не зрозуміло, де ці самі heavens, та наскільки вони safe. Це може погіршити боргові проблеми багатьох країн, слідкуйте за новинами.

Ризик голоду

Зростання цін на їжу та війна в Україні сильно підвищують ризики голоду в бідних країнах. Потенційно це може вплинути на 400 млн людей, та ризики зростання бідності зараз є для більш ніж 100 млн людей. Основні країни, які можуть постраждати (не тільки найбідніші) – це Конго, Сенегал, Сомалі, Намібія, Мавританія, Туніс, Лівія, Єгипет, Ліван, Ізраїль, Пакистан, Монголія, Ємен та інші.

Новий потік біженців

Голод та війна можуть знов збільшити питання біженців в Європі, тому можуть з’явиться нові гуманітарні питання – після розв’язання питань семи млн українців, які були вимушені поїхати з країни. Для Європи це буде новий важкий удар, в тому числі політичний.

Рецесія в Європі

Інфляція та війна підвищують ризики рецесії в Європі. Також наступного року прогнозується рецесія і в США. Це не дуже гарно для політичних процесів.

Потенційні соціальні протести

Дуже ймовірно, що популісти та ультраправі політики спробують підвищити увагу до гуманітарних та економічних проблем в розвинутих країнах та країнах, які розвиваються. Тому можна очікувати більше соціальних протестів та напруги в різних куточках світу. Я впевнений, що росія буде спонсорувати такі протести у тому числі через власну пропаганду.

Зростання впливу автократії

Про це вже багато сказано, але виглядає так, що автократи в багатьох країнах залишаються при владі або повертаються до влади. Ось країни, в яких відбуваються такі процеси: росія, Китай, Індія, Бразилія, Туреччина, Білорусь, Венесуела, Північна Корея, Індонезія, Угорщина.

Після наступної кризи перелік країн, в яких демократія та ліберальні ідеї «не на часі», може тільки збільшиться. Багатьом з таких лідерів можуть імпонувати погляди російського диктатора з точки зору агресивної зовнішньої політики стосовно своїх сусідів. Тому дуже важливо, щоб Україна виграла війну.

Пандемія

Для тих, хто забув – ще є ковід. Пандемія не тільки все ще вбиває, але й значно негативно впливає на переривання ланцюжків створення вартості (GVC). Це сильно підвищує ризики постачання і знову ж таки збільшує ціни. GVC disruptions також штовхають міжнародний бізнес до зміни моделі «just in time» на модель «just in case», що збільшить попит на робочий капітал для збільшення запасів на складах. А ще світ стурбований думками, що глобальна система охорони здоров`я не готова для наступної пандемії.

Сповільнення економіки Китаю

Китай, також сильно залежний від пандемії, до нещодавнього часу був єдиною країною, яка все ще втілювала політику «zero Covid». Влада зберігала дуже жорсткі локдауни для зупинки розповсюдження вірусу. Це знову ж таки сильно впливало на GVC, але й на економіку Китаю.

Якщо зараз Китай відмовиться від своєї політики (тобто Ші покаже, що він помилявся), то це покращить перспективи їхньої економіки. Але водночас це збільшить попит на енергоресурси, ціна на них знову буде зростати. Цікаво також, що визнання помилок може дорого коштувати самому Ші напередодні засідання Двадцятого Національного Конгресу Комуністичної партії Китаю восени.

Нова холодна війна?

Напад росії на Україну підняв ще одне питання – «на чиєму боці Китай в цій війні?». Ринки вважають, що будучи нейтральним, Китай більше допомагає росії.

У зв’язку з тим, що таку ж позицію підтримують Індонезія, Індія, Саудівська Аравія, Південна Африка, Бразилія, Мексика та ще деякі країни «глобального півдня», ринки та політологи стали більше говорити про нове глобальне протистояння у світі та потенційну нову холодну війну.

Цей фактор також підіймає питання майбутньої глобалізації. І останнє – підвищуються кліматичні ризики.

Все це разом одночасно значно підвищує волатильність, непередбачуваність та нервовість ринків, тому вони і падають. Все дуже просто.

Світ повинен бути зацікавлений в завершенні війни росії проти України, для добробуту всіх у світі. Перемога України у війні підвищить ймовірність розвитку ідей гуманізму, демократії, лібералізму, толерантності, інклюзивності, мультикультуралізму. Тобто тих цінностей, якими був пронизаний західний світ останні 50 років і які вибудовувались після жахливої Другої світової війни.