USA. Arizona. Page. Horseshoe Bend. Man with notebook
Зараз моя компанія робить діамантові прикраси для більш ніж ста магазинів по Україні. Ми маємо шоурум у столиці та простір Bar Kimberli з преміальними виробами та барним мистецтвом. Але за 18 років ведення бізнесу були не тільки перемоги, а і яскраві промахи, де через відсутність запасного плану ми втрачали гроші, а неправильно обрана бізнес-стратегія гальмувала розвиток.
У нас було два магазини ювелірних виробів у Донецьку. Коли у 2014 році почалися бойові дії, через стрес і неготовність до розвитку подій, ми ухвалили ряд неправильних рішень. Думали, що за кілька днів все вщухне й помістили частину товару в банк. У результаті – втратили спочатку доступ до банку, а потім і до міста. Відсутність плану евакуації коштувала $50 тис.
Та цей досвід зіграв свою роль у 2022 році – 24 лютого весь товар вже був у відносно безпечному місці. Як сказала мені одна мудра людина: «План евакуації під час пожежі висить у кожному будинку не тому, що ми чекаємо на пожежу, а щоб усі залишилися живі, якщо це станеться».
В одному міжнародному проєкті був партнер, з яким ми, за домовленістю, ділили прибуток у кінці реалізації. Спочатку виробництво, відправка в іншу країну, а далі партнер займався його реалізацією на території третіх країн. Кожен відповідав за свої бізнес-процеси та не заглиблювався в роботу партнера.
Результат: ми не знали, що у подальших продажах та доставці, партнер мінімізовував витрати шляхом переміщення товару без оформлення відповідних документів.
Хоча від нас він отримував товар з усіма документами та оплачував повністю офіційно.
Контролюючі органи не змусили довго на себе чекати. Весь товар конфіскували, а оскільки ми ділили прибутки після реалізації, то втратили всі інвестиції, а партнер опинився за ґратами, тож ніякої компенсації ми не отримали.
Навіть якщо ви ідеально виконуєте свою частину угоди, але не розумієте, як відбуваються процеси на стороні партнера, ризик все втратити не надуманий.
У 2013 році, я зробив акцент на В2В напрямку, хоча в той час великі мережі вже почали витісняти дрібних гравців з ринку. Усі, хто не зміг створити міні-мережі, припинили існування. Ставка на В2В здавалася безпрограшним варіантом.
Стратегія на В2С – це довший шлях, маркетинг, брендинг, робота з кінцевим споживачем. Але це повна вертикаль від виробництва до ритейлу: капіталізація та незалежність. Великі компанії не грали проти нас, вони грали проти конкурентів у роздрібній торгівлі, але ми в цій грі втратили великий ринок.
Мораль: вибираючи стратегію, потрібно дивитися на ринок в цілому та прогнозувати всі варіанти розвитку, спиратися на різні сценарії, а не тільки на оптимістичний.
У моєму ком’юніті Marketing Office збори на ЗСУ проводяться щомісяця. Від старту заснування в перші…
Зараз я працюю в компанії, хоча свій професійний шлях копірайтера починав на біржах фрилансу. За…
Продовжуємо говорити про співбесіди, маю надію, що перший допис цієї теми бачили. Так от! Мені…
Цифровізація починається не з комп’ютерів чи програм, а з людей, які вирішують, що пора щось…
Тривожність – один з найчастіших запитів до психотерапевтів та психіатрів за останні два роки. І…
Займаючись проєктами комерційного дизайну інтер’єрів, левова частка з яких припадає на офіси, ми з командою…