Стратегічне лідерство в умовах викликів: чому важливо завжди мріяти

Те, про що я буду говорити в цій колонці – мої спостереження та висновки, набуті в результаті майже 20 років роботи, а також базові знання із сектору проєктного менеджменту та громадської діяльності.

Основне, чим я зараз займаюся – це розвиток громадського сектору, в першу чергу – це громадська організація «Місто сили», яка наразі працює в Херсонській та Миколаївській областях. Ключовим напрямком нашої організації є збереження та розвиток людського капіталу.

Задовго до широкомасштабної війни, у 2019 році, ми виявили, що ключовою проблемою Херсонщини є брак розвитку людського капіталу. При всьому багатстві та різноманітності природних ресурсів Херсонщини, єдиним поясненням того, що ми за всіма показниками були найбіднішим регіоном, являлась саме якість нашого людського ресурсу.

Люди, які керували нашим регіоном і які обирали чи призначали наших кермачів, думали не так, як треба, щоб зробити нашу область багатою та комфортною для всіх. У травні 2021 року ми провели опитування серед студентів ВНЗ Херсонської області, чи бачать вони своє майбутнє в Херсоні. І лише 17% студентів вказали, що бачать. Решта ж бачили себе в майбутньому десь-інде в Україні чи світі.

В мене є знайома з Херсону, яка працює продюсеркою на одному з центральних телеканалів. Пані 47 років, і з них в Україні її дорослих років тільки 10 – після школи поступила в Москву, там працювала, повернулась в 2014. Алла так і каже: «Я росла в Херсоні, але ніколи не бачила себе ні вдома, ні навіть в Україні».

Перший проєкт «Міста сили» – «POWER DAY» був якраз націлений на те, щоб змінити мрії нашої молоді. Ми хотіли подолати розповсюджений стереотип, що на нашій землі нема перспектив, показати чудові приклади успішних херсонців та поділитись знаннями про навички успішних людей, потрібні у сучасному світі. Замотивувавши тим самим нашу молодь бути кращими за нас і лишатись на своїй землі, щоб робити її краще. На жаль, цей проєкт не було закінчено через війну. Я сподіваюсь, ми зможемо повернутись до нього в найближчому майбутньому.

Звичайно, коли почалась широкомасштабна агресія рф, наша команда, переважно юристи, нотаріуси та адвокати, зайнялась роботою в громадському секторі. Враховуючи обʼєм бюрократії в цьому секторі, наш юридичний бекграунд виявився дуже корисним для всіх. Сьогодні ми допомагаємо іншим громадським організаціям не лише юридичними консультаціями та розробкою документів, а й бухгалтерським, проєктним, грантрайтинговим консалтингом також. Постійно систематизуючи свій досвід та набуті знання, ми відкрито ділимось ними з усіма навколо і це все поширюємо через наші соціальні сторінки та новини з нашого сайту.

Проте, саме через те, що зараз ми живемо в НАЙневизначеніших і НАЙнезрозуміліших обставинах, кожен з нас має бути лідером свого життя.

Наразі лідерство в усьому світі переживає велику кризу: неготовність формальних світових лідерів надати згоду на постачання зброї Україні, неспроможність іноземних суспільств стати на захист демократичних цінностей, навіть неспроможність допомогти жінці в Київському метро нести по сходам важку валізу – це все про кризу лідерства.

Якщо ви це розумієте, маєте зрозуміти ще дещо: кожен лідер завжди повинен пам’ятати про одну з найважливіших функцій лідерства – здатність МРІЯТИ.

Яким був світ до війни? Чи подобалось нам, як виховували наших дітей? Як будували села і міста? Як ми керували своїми будинками в ОСББ, своїми вулицями через квартальні комітети, своїми районами, містами через органи місцевого самоврядування? Корупція в органах влади та найвищий рівень конфронтації в суспільстві (наприклад, до війни тільки в судах загальної юрисдикції нараховувалось понад 100 тис.справ, отже, як мінімум дві людини по кожній справі – позивач та відповідач, – знаходились в конфлікті).

Задайте собі питання: чи хочу я бачити Україну такою ж після війни?

Я б хотів, щоб Херсонщина (в цілому – вся область, а не місто Херсон чи якийсь інший населений пункт) після війни була сонячно-привітним до гостей та туристів регіоном. Багатим своєю архітекторую, манерою життя сіл (ті, хто бував у старій Європі, не може не памʼятати атмосферу маленьких сіл чи міст Швейцарії, Франції, Італії). Мирні, зелено-білі, інколи блакитні, з квітами, велосипедами, сонячними панелями та дітьми. Це найважливіше – багато дітей, які на 60-70% бачать своє майбутнє в чудовій Херсонській області І всі ці 100% дітей ні в якому випадку не думають про своє майбутнє зі страхом, депресією чи навіть панікою.

Я попросив ШІ намалювати мені Херсонщину, світлини вийшли чудові:

Чому це важливо? По-перше, тому, що саме з наших думок починається майбутнє. Погодьтесь, те, як я думаю, впливає на мої слова і на мої дії, а мої слова та дії створюють моє майбутнє. Отже, думати про це треба тому, що це є першою умовою настання саме такого майбутнього, яке треба саме нам.

По-друге, ми з вами не можемо допустити, щоб ті страждання і втрати, які несемо ми з вами і багато тисяч наших хлопців, були заради того, що було до війни. Всі ці політичні чвари, грабування наших податків з бюджетів нечесними кермачами, часто принизливе ставлення до людей та московитська система державного менеджменту. Я не хочу цього в Україні майбутнього. Тому ми повинні розуміти, якою є та мета, заради якої мільйони українців несуть такі втрати, заради якої ми продовжуємо працювати в таких непростих умовах і підтримувати тисячі людей.

І по-третє: мріяти треба завжди, бо мрії заряджають чудовою енергією рухатись вперед, думати, планувати і діяти.

Я міг би так само мріяти про якусь іншу конкретну громаду, в якій я б жив чи працював, якщо я б любив цю громаду так, як, наприклад, Андрій Селецький любить Нововоронцовку, чи Анатолій Дідур – Дарʼївку. І тоді я б мріяв про те, якою буде ця громада. Але у нас в кожній громаді є свої мрійники – це, щонайменше, голова і його команда.

Побачити свою громаду чи село в майбутньому і постійно тримати в своїй голові образ своєї громади саме такою і транслювати цю візію своїй команді – це і є першою ціннісною задачею голів громад та всіх, кому небайдуже майбутнє наступних поколінь.

Транслювати цю візію своїй громаді надважливо, адже наші громади – це зараз також наші команди. Комунікаційна стратегія має включати регулярну передачу громаді вашої візії про майбутнє вашої громади. Можна сказати, що задача лідера – це мріяти і буквально заражати своїми мріями свою команду, навіть якщо це тільки ви чи ваша сім’я.

В результаті вдалої реалізації цієї ціннісної функції у вас має сформуватись стратегічна мета: створити громаду мрії, з конкретними рисами громади, вербалізованими – описаними словами, ще краще – розробити візуалізацію під кожну описану рису громади майбутнього.

Наскільки треба глибоко описувати та дизайнувати свою громаду мрії – вирішувати вам з огляду на поточну реальність, в якій перебуває ваша громада. І тут ми переходимо до другої ціннісної функції лідера.

Про наступну лідерську функцію пропоную поговорити наступного разу.

Всім мирних і прекрасних мрій!