Може здаватися, що на ринку ми конкуруємо між видавцями та книжками, але насправді ми конкуруємо із Netflix і TikTok за увагу людини.
Книжкова індустрія нині вже має напрацьований за останні роки непоганий плацдарм. Підписано два дуже важливі закони, які говорять про три дуже важливі драйвери ринку:
Будь-яка індустрія – це виробництво і дистрибуція. Коли росіяни контролювали 90% дистрибуції в Україні, виробник не міг попасти на полиці. Пройшло 15 років. За цей час багато що змінилось, але з основного – це запуск мережі «Книгарня “Є”», що «пустило кров по венах книговидання», а також широкосмуговий інтернет, який дав розвиток прямим продажам видавництв, як паперових, так і електронних книжок. У 2021 ми ще запустили Librarius, як нову модель дистрибуції електронних книжок без продажу самих файлів, що було заборонено контрактами з закордонними правовласниками, проте наш ринок ще зовсім маленький, що зробити судовий прецедент.
Список варто доповнювати. Але очевидно, що у нас є досить обмежений час змінити індустрію українського книговидання, адже через рік-два після закінчення активної фази бойових дій (питання дат зараз відкрите) росіяни знову повернуться в Україну (самі навряд, але красиво – через дочірні структури) і ми знову будемо грати від оборони.
Книжкова галузь може бути бенчмарком для інших культурних індустрій. Нинішні 50-70 млн євро є потреба збільшити до 150-200 млн євро. У 2006-2008 роках український книжковий ринок оцінювався в 400-450 млн євро, до слова.
Цифри – інструмент для управлінських рішень. Коли я пишу про ринок і дослідження, то маю на увазі, що видавцям і книгорозповсюджувачам варто об’єднатися для роботи над спільною метою: дослідити ринок читання (як поведінкову практику) і ринок книжок (в розрізі категорій, назв, перекладної та української літератури). Для того, щоб зрозуміти, як далі працювати над стратегією, маючи перед собою драйвери. Але також не варто відкидати символізм у вигляді об’єднання гравців у роботі над стратегічно важливими речами, чи навпаки символічний посил, що все звучить добре, але ми якось потім, що означатиме, що люди люблять зміни, але не готові змінюватись самі та брати на себе відповідальність.
To be, or not to be, that is the question.
Джерело: Facebook Anton Martynov
Для багатьох із нас віддалена робота стала справжньою переломною миттю під час пандемії Covid-19. Багато…
Більше семи років я була науковицею, дотичною до академічної сфери. Вивчала іноземні мови, писала статті,…
Парадоксально, але багатьом успішним підприємцям притаманне знецінення своїх здобутків, знань і вмінь. Синдром самозванця (або…
Моя діяльність – один з прикладів того, як проявляється любов до своєї справи. Коли ти…
Я точно не ідеальний батько, але моя дружина вважає інакше, за що я дуже вдячний.…
У цій колонці я хочу поділитися своїм досвідом вивчення іноземних мов, починаючи з моїх перших…