В школах Норвегії немає дощок пошани й інформатики, а система освіти – на 1 місці у світі. Чому нам до них далеко

На відміну від нашої системи, в Норвегії середня школа (5–10 класи) – це цілий прикладний всесвіт. І цей всесвіт дуже цікавий.

В ньому дитину вчать працювати в команді, бо за оцінками футурологів, тільки командоорієнтованих працівників/лідерів/бізнесменів/науковців потребує сучасний світ. Це всесвіт технологічний.

Дитина пірнає дуже глибоко в знання, але з практичним використанням. Це всесвіт лідерів, а лідером є кожен, просто для кожного потрібно знайти ланку, де він буде лідером.

В цьому всесвіті немає рейтингів, дощок пошани, – тут всі молодці. Тут кожен може стати ким завгодно лише трішки треба разом з вчителем допрацювати!

До 8 класу дітям не ставлять оцінки. Взагалі. Вчитель оцінює дитину і працює з дитиною по програмі, адаптовуючи її під здібності й потреби дитини. Дитиноцентризм – це не гасла, а практика в Норвегії.

З 5 до 8 класу у дітей тут є лише дев’ять предметів:

• Норвезька мова
• Англійська мова
• Математика
• Технології
• Мистецтво
• Біологія
• Їжа і здоров‘я
• Суспільні науки (соціологія)
• Фізична культура.

Тоді як у дітей в українських школах у восьмому класі 18 предметів: українська мова, українська література, іноземна мова, зарубіжна література, алгебра, геометрія, хімія, фізика, інформатика, географія, основи здоров‘я, історія України, всесвітня історія, трудове, фізкультура, біологія, образотворче мистецтво, музичне мистецтво. Рівно вдвічі більше предметів.

А тепер вишенька на торті, після якої освітяни сплетуть мою куклу-вуду і будуть пхати голки, а батьки будуть аплодувати: домашніх завдань в Норвегії практично немає. Максимум – прочитати та перекласти один текст раз на тиждень, або вирішити якусь одну на тиждень задачу.

І тут я знов чую, як понеслась зрада-зрадная, бо що ж вони будуть знати з таким навчанням? Доповідаю: в міжнародному рейтингу Democracy Index освіта Норвегії останні десять років посідає перше місце.

Всі предмети в Норвегії кейсові. Норвезькі діти знають і хімію, і фізику, і алгебру з геометрією. Але вони пізнають ці науки граючись, легко, наскрізними методами. Їх не перенавантажують окремим предметами, які дитина не може пов‘язати між собою. Наші діти зубрять параграфи, списують зошити, вимальовують десятки контурних карт, але поєднати географію з історією часто не можуть.

На предметі соціологія, а це практично соціологічна наука, дуже «непомітно» для учня, вивчається і географія, і норвезька історія, і всесвітня історія, і патріотичне виховання, і громадянська освіта.

І, повірте, вони знають свою історію, кордони своєї держави, знають всі держави світу зі столицями й прапорами, знають про війни, розуміють принципи й ціну демократії, вміють мислити та аналізувати.

Норвегія – дуже технологічна країна. І освіта у них на сучасних ІТ і з сучасними ІТ. Але предмету інформатики немає. Уявляєте? А як це? А так це!

На математиці вони розв’язують задачу і переводять порівняльний аналіз статистичних даних в діаграми й графіки, використовуючи Excel. А потім ці графіки переносять у PowerPoint. І все це дітей навчає робити один вчитель математики.

І дитина, коли виростає, вміє проаналізувати дані, побудувати графіки й діаграми, презентувати свою роботу. Роботодавці, ви вже в шоку?

Ось, подивіться, як виглядає в Норвегії клас предмета «Їжа і здоров‘я».

Тут діти просто готують їжу три уроки поспіль. Вчора Тимофій готував пасту і шоколадні брауні.

І три уроки поспіль вчитель їм розповідав, що таке шоколад. Як виглядає, (багаторічна, стовбур, вегетація і так далі) какао дерево – біологія. Де росте – географія. Як експортується і що з тих какао-бобів отримують – економіка. Які елементи містяться в ньому і як це впливає на організм – хімія й анатомія.

Ось так просто, граючись, готуючи їжу три уроки поспіль вони вивчають мінімум чотири предмети. А якби ви бачили захват дитини від того, що він приготував.

Джерело: Facebook Ірини Горбачової.