Згідно з останніми даними ООН, у Європі перебуває понад 5,7 мільйона українських біженців. Десятки тисяч українців також отримали дозвіл на перебування у США та Канаді.
З моменту початку війни Україну залишили понад 8,8 мільйона людей, проте 3,3 мільйона повернулися. Соціологи очікують, що близько третини українців, яким вдасться знайти роботу за кордоном, не повернуться на батьківщину.
Проте є й оптимістичніші прогнози, які свідчать, що 86% вимушених переселенців можуть повернутися . Багато хто хоче приїхати після завершення війни, але скільки вона триватиме, передбачити складно. Так чи інакше, частина людей залишиться жити за кордоном.
Ігор Перція
Я вирішив зайняти паузу та спостерігати за тими, хто переїхав з України. Довго аналізуючи, я поділив їх на кілька видів.
Цей вид переселенців дуже хотів жити в інших містах і щокварталу стабільно обмірковував це, перебуваючи в Україні. Але складнощі, документи та інші проблеми не давали бажаному здійснитися.
Щойно почалася війна, вони чітко знали, до якого міста хочуть поїхати і чому. «Це моє місто», – кажуть вони. Берлін, Париж чи Барселона – не має значення. Це місто вони обрали задовго до війни. Хотілося до війни, а сталося через війну.
Вони переїхали туди, де найбільше друзів та знайомих чи колег по роботі. Не сильно обмірковуючи.
Деякі з них і досі не розпакували валізу, бо чесно вірять: з дня на день війна закінчиться і вони зможуть безпечно повернутись до Києва. Вони не вірять, що їхній світ зруйнувався і як було вже більше не буде. Заперечення – їхній вірний супутник, на стадію прийняття перейти дуже складно.
Сюди ж належить ще один підвид – метушливі. Вони їздять містами у пошуках кращого, так і не приймаючи, що найкраще для них – їхнє рідне. Ці люди не бажають сидіти в іншому місті і пускати коріння, щоб воно не стало рідним.
Вони неймовірно сумують за літнім Києвом та музикою в парках. Вони готові повернутися щойно буде можна, але вони знають, що війна не закінчиться швидко і Київ ніколи не буде колишнім. Вони не готові їхати назад, оскільки там досі війна, і вони живуть сьогодні, не обманюючи себе.
Не обманювати себе – один із найсильніших скілів, які ми можемо натренувати.
Вірити у себе та свою країну, допомагати, але не брехати собі про причини своїх переїздів.
Я – операційна директорка. А ще – людина, яка більшу частину свого часу «гасить пожежі»,…
Задонатити на Сили оборони України та отримати сувенір, який нагадує про важливість забезпечення ЗСУ автомобільною…
Знову про «дякую». Так, тема стара, але якщо почитати блоги американських чи європейських лідерів думок, то…
Наприкінці квітня Асоціація видавців Сполученого Королівства представила план із відродження дитячого читання для задоволення –…
В одній з попередніх статей я вже висвітлював тему користі штучного інтелекту. Тоді говорив здебільшого…
Безперечно, івенти – це можливість не лише заявити про себе, а й вибудувати стосунки з…