Згідно з останніми даними ООН, у Європі перебуває понад 5,7 мільйона українських біженців. Десятки тисяч українців також отримали дозвіл на перебування у США та Канаді.
З моменту початку війни Україну залишили понад 8,8 мільйона людей, проте 3,3 мільйона повернулися. Соціологи очікують, що близько третини українців, яким вдасться знайти роботу за кордоном, не повернуться на батьківщину.
Проте є й оптимістичніші прогнози, які свідчать, що 86% вимушених переселенців можуть повернутися . Багато хто хоче приїхати після завершення війни, але скільки вона триватиме, передбачити складно. Так чи інакше, частина людей залишиться жити за кордоном.
Ігор Перція
Я вирішив зайняти паузу та спостерігати за тими, хто переїхав з України. Довго аналізуючи, я поділив їх на кілька видів.
Цей вид переселенців дуже хотів жити в інших містах і щокварталу стабільно обмірковував це, перебуваючи в Україні. Але складнощі, документи та інші проблеми не давали бажаному здійснитися.
Щойно почалася війна, вони чітко знали, до якого міста хочуть поїхати і чому. «Це моє місто», – кажуть вони. Берлін, Париж чи Барселона – не має значення. Це місто вони обрали задовго до війни. Хотілося до війни, а сталося через війну.
Вони переїхали туди, де найбільше друзів та знайомих чи колег по роботі. Не сильно обмірковуючи.
Деякі з них і досі не розпакували валізу, бо чесно вірять: з дня на день війна закінчиться і вони зможуть безпечно повернутись до Києва. Вони не вірять, що їхній світ зруйнувався і як було вже більше не буде. Заперечення – їхній вірний супутник, на стадію прийняття перейти дуже складно.
Сюди ж належить ще один підвид – метушливі. Вони їздять містами у пошуках кращого, так і не приймаючи, що найкраще для них – їхнє рідне. Ці люди не бажають сидіти в іншому місті і пускати коріння, щоб воно не стало рідним.
Вони неймовірно сумують за літнім Києвом та музикою в парках. Вони готові повернутися щойно буде можна, але вони знають, що війна не закінчиться швидко і Київ ніколи не буде колишнім. Вони не готові їхати назад, оскільки там досі війна, і вони живуть сьогодні, не обманюючи себе.
Не обманювати себе – один із найсильніших скілів, які ми можемо натренувати.
Вірити у себе та свою країну, допомагати, але не брехати собі про причини своїх переїздів.
У моєму ком’юніті Marketing Office збори на ЗСУ проводяться щомісяця. Від старту заснування в перші…
Зараз я працюю в компанії, хоча свій професійний шлях копірайтера починав на біржах фрилансу. За…
Продовжуємо говорити про співбесіди, маю надію, що перший допис цієї теми бачили. Так от! Мені…
Цифровізація починається не з комп’ютерів чи програм, а з людей, які вирішують, що пора щось…
Тривожність – один з найчастіших запитів до психотерапевтів та психіатрів за останні два роки. І…
Займаючись проєктами комерційного дизайну інтер’єрів, левова частка з яких припадає на офіси, ми з командою…