Я бачив, що за кілька місяців ми станемо збитковими. Як ми пережили воєнний рік і вийшли на зростання 30% щомісяця

Тарас Гетманський

До війни ми в Getmancar летіли вгору з шаленою швидкістю. Все, що потрібно було робити, – це нарощувати обʼєми, що ми й робили.

Перші чотири місяці війни, не дивлячись на багато негативу, в нас було все ок, хоча я передбачав, що буде гірше і всюди. Тож: бережіть ресурси, вони ще знадобляться, цей дощ надовго, казав я команді.

Пізніше стали прилітати витрати, що були відкладені і які втримати ми вже не могли. Наприклад, машини, на яких ми евакуювали, дали близько 2 млн додаткових витрат. Я бачив, що ми генеруємо невірну тенденцію в фінансах і за кілька місяців станемо збитковими.

Тож, оцінивши перспективи, ми з командою прийняли багато ключових рішень. Переглянули витрати й відносини, почали різати все, що можна було порізати.

Перші удари прийняли наші колеги. Вперше у своєму житті мені довелось скорочувати колег, делегувати на інших колег більше повноважень.

Другий удар приймали наші інвестори, до яких ми звернулися з пропозицією зміни умов співпраці. Варіантів було кілька: або ми змінюємо умови й ви нам поступаєтесь, або за кілька місяців ми просто підемо в мінуси та де-факто будемо вже робити будь-які розриви відносин, але з метою існування компанії й недопущення невиплат вам.

Скажу чесно, хоча це були й болячі рішення, але вони були сприйняті нормально й командою, й інвесторами. За тиждень ми домовились з 98% наших інвесторів і лише 2% залишились при своїй думці та позиції.

Серпень місяць минулого року. Ми все одно наближаємось до мінусів, хоча і багато чого зробили.

До нашого борду заходять більш авторитетні колеги, з якими ми пилососимо, щодня, щотижня, гіпотези, вибудовуємо стратегію.

Паралельно, ми:

  • Будуємо Грузію. Ні, ми не розраховуємо на неї як на чудо, яке нас врятує, це просто проєкт, який ми повинні були зробити й ми його робили.
  • Переписуємо додаток, адже віримо в майбутнє і йдемо до нього.

Ситуацію стабілізуємо, але поступове падіння все продовжується, хоча багато вже рішень працює повністю чи частково.

Ми відверто розмовляємо з інвесторами й жодного не годуємо обіцянками, показуємо як є і куди йдемо. Пропонуємо виходи з фіксацією результату чи продовження. З кимось розлучаємось, хтось залишається.

Часом команда пересилала мені листи від інвесторів, від незадоволених (яких було кілька штук), до таких, що пробивали до сліз. Особливо коли нам писали, що ми найкращі й з нами було дуже приємно працювати та навіть вибачались, що йдуть, хоча я не розумів за що. Ці листи були схожі на листи пасажирів Титаніку, які я читав, та перебував на капітанському мостику, далі керуючи кораблем, бо капітан завжди стоїть на своєму місці.

Не скажу, що я очікував війну у 2023, але криза чи девальвація була у мене перед очима, якщо не у 2023, то у 2024 році. Я досить обережно ставлюся до таких питань, саме тому мене дивують експерти які дають рекомендації: резервний фонд повинен бути таким, аби ви могли існувати бодай три місяці. В моєму розумінні він завжди більший за 3-5 років. Я вам вже не раз казав, готуйтесь до марафону, я завжди до нього готовий.

Падіння ми зупиняємо в лютому і результати нашої роботи дають перші серйозні результати в березні 2023. Ми отримуємо зростання на 25-30%. Квітень, травень 2023 ми знову беремо по +30% щомісяця.

В травні ми отримуємо найкращий виторг на автомобіль за всю історію компанії, тобто, перестрибуємо довоєнні показники.

Червень – наближаємось, але ні, новий рекорд з виторгу компанії за нашу історію ми точно зробимо в липні 2023 року. На жаль, червень не дотягне, хоча ми й не планували цей місяць.

За кілька тижнів ми перезапустимо програму роботи з інвесторами. На неї дуже чекають в Грузії, а в Україні ми її ставили на паузу, тож пауза знову буде перемкнута на play mode.

Обовʼязково відзначимо тих, хто залишився з нами до кінця, запропонувавши їм додаткові плюшки, бо це люди з неймовірним терпінням. Отже, ми анонсуємо повернення до старих умов по більшості пунктів.

В чому секрет?

В роботі команди.

Ми працюємо щодня, жодного разу не зупинившись. Це досить важко, адже команду потрібно драйвити й це досить складно, коли поруч з твоїм домом летять ракети, координати GPS не працюють, а ти повинен усміхнено працювати з користувачами та робити ще більше і краще.

Зміни не можна зупинити, вони завжди продовжуються.

Джерело: Facebook Тараса Гетманського.

Нещодавні статті

Захист інтелектуальної власності в IT – як не втратити права на власний код

Коли ми чуємо про роботу в ІТ, то уявляємо свободу, високі доходи, стартапи, технології та…

25/06/2025

Перші кроки СЕО: як не зламати нічого в перший місяць (і навіть вразити всіх)

Уявімо собі: одного ранку вам дзвонить власник компанії і каже щось на кшталт: «Ми тут…

24/06/2025

«Бути всюди – не означає керувати». Як я перестала ходити на всі мітинги, але знаю, що на них говорили

Це історія про фолоу-апи, довіру і як перестати бути «універсальним перехідником» у команді. Колись я…

24/06/2025

«Не “помічник”, а реставратор тиші». Чому керівникам бізнесів варто дозволити собі мати асистентів

Чому роль асистента – це не про контроль, а про мікропаузи, які рятують від вигорання.…

17/06/2025

Ці обійми тримають світ: 4 миті, які сформували мене як тата

Бути татом – для мене це не про статус. Це про серце. Про безумовну любов,…

16/06/2025

«Ви не процес. Ви – людина». Як запобігти вигоранню, якщо ви працюєте в операційній ролі

Я – операційна директорка. А ще – людина, яка більшу частину свого часу «гасить пожежі»,…

11/06/2025