Як перейти на українську, навіть коли обмаль часу – сім порад

Ідея написати цей допис виникла на одній із зустрічей з підприємцями в Києві, які, як і я, дуже перевантажені, але свідомо вирішили перейти на спілкування українською. Не у всіх виходить швидко опанувати солов’їну, тому вирішив поділитися власним досвідом та хаками, які мені допомогли.

Друзі, запрошуємо вас стати колумністами на MC.today! Якщо ви хочете поділитися корисними порадами для бізнесу, розповісти, як долаєте кризові ситуації або ж у вашій практиці стався неординарний випадок, про який неможливо мовчати, надсилайте свої історії нам на пошту blogs@mc.today

Річ у тім, що з самого початку повномасштабної війни, коли я допомагав нашій IT-армії невеличкими справами, я бачив, як ворог використовує мордорську як зброю в інформаційному просторі. Тож вирішив, що маю перейти на українську. Я зрозумів, що мова – рів, який відокремлює нас від диких варварів.

Мені було дуже складно – немає хисту до вивчення мов (значно легше з математикою) і до 2022 року я майже не розмовляв українською. Ще одна складність у тому, що, коли намагаєшся утримувати на поверхні бізнеси під час війни та паралельно займатися волонтерською діяльністю нон-стоп, важко тягнути ще щось.

До речі, непрохана порада тим, хто любить критикувати в питаннях мови: будьте трохи більш чуйними до тих, кому пишете, тому що людина і так може відчувати себе, мов жонглер на канаті, багато працювати, мало спати та їсти, а до неї ще приходять в коментарі та звинувачують, що вона написала щось українською з помилкою.

Нищівна критика не стимулює до вивчення мови.

Тож от що допомогло мені відносно швидко та вільно спілкуватися українською:

1. Коли я вирішив перейти на українську, то постійно «підвисав» на словах-зв’язках, це мене значно уповільнювало, я соромився і нервував. Тому просто виписав собі ці слова і зазубрив: адже, вочевидь, начебто, ніби як, загалом, напевно/мабуть, тобто, майже/ледь, схожий/на зразок, щойно, власне, також = теж, на мій погляд, на мою думку, як на мене, можливо, ймовірно, вважаю, гадаю, міркую, думаю, здається кращим, більш доцільно/доцільніше, буде ефективніше, сподіваюся, бо = тому що, в підсумку, принаймні, щонайменше, хоча б, ближче до суті, річ у тім, що; в основі цієї думки лежить той факт, що; якби йшлось суто про щось, то.
2. Виписав деякі фрази з Google Translate. Зокрема, ті, що часто використовую під час робочих зустрічей, наприклад: «на двох стільцях», «сери, перди, грійся» (це коли нічого не зроблено, а від тебе вимагають репорт), «пішов, як за море срати» (коли хтось дуже довго не виконує завдання).
3. Поставив українську як головну мову на всіх пристроях та зніс мордорську. Це змушувало використовувати українську частіше.
4. Знищив весь російськомовний контент довкола себе в YouTube, Facebook, Instagram. Перестав читати мордорські медіа, слухати YouTube-відео російською. Це я зробив ще в лютому 2022 року, але російські відео якось довго ще з’являлися в рекомендаціях, тож я продовжував їх блокувати. Те саме зробив з усіма моїми знайомими чи друзями з минулого в Facebook, які не засудили війну і лишились в мордорі.Зрозуміло, що місце російськомовного контенту займає україномовний. Мені, наприклад, дуже подобаються канали з просвітницьким контентом: «Історія без міфів», «імені Т.Г. Шевченка», «Останній Капіталіст» тощо.
5. Окремий пункт – відмова від російськомовних треків. Тут ще і не даєш ворогу заробити. Можливо, за виключенням виконавців, які дуже чітко виступили проти й до сьогодні створюють контент з підтримкою України та засудженням мордора. Хоча зараз я взагалі нічого не слухаю російською.
6. Нарешті, головне, – важливо почати працювати з репетитором. Я обрав Ярославу Савош-Давидову. Дуже їй вдячний за те, що вона працює зі мною з розумінням, що у мене бракує часу і я не можу виконувати домашки. Ярослава – приклад гарного ненапряжного репетитора: вона дає мені читати українські книжки просто на уроці, дивитися українських виконавців, YouTube-канали, проходити тести, щось обговорювати, тому ці уроки мають практичний напрям. Також ми записуємо всі мої «хронічні» помилки в окремий документ – там вже 18 сторінок. Іноді знаходжу час і вивчаю його окремо.
7. Дуже допомогла порада Ярослави: всі аудіо та відео, які я надсилаю колегам, – записувати українською. Спочатку було дуже повільно, дуже незручно, принаймні перший місяць. Але мене мотивував позитивний фідбек колег та їхня підтримка.

Дуже часто використовую аудіо та луми для донесення якоїсь інформації та не вважаю це чимось недоречним. Для мене це наче асинхронне спілкування телефоном. І все це я почав робити українською з першого ж дня роботи з репетитором.

Чесно кажучи, мені вже на третій день навчання здавалося, що я нормально знаю українську. Але ні, я досі вивчаю мову, вдосконалюю її та кажу собі, що це ще одна річ, яка мене розвиває.

Звісно, це не вичерпний перелік порад, тож буду радий почитати в коментарях, що допомогло саме вам опанувати українську. А якщо вам складно, щиро раджу звернутися до Ярослави, – вона класний педагог!

Джерело: Facebook Artem Borodatyuk