Крістофер Нолан не помилився: як показують дата-центри в кіно і чому це не має нічого спільного з реальністю

«Персонаж» з Райаном Рейнольдсом, серіал «Силіконова долина» та «Тенет» Крістофера Нолана – у сюжеті кожного з цих фільмів показували дата-центри або розповідали про технології ЦОД Дата-центр або Це́нтр да́них — приміщення в будівлі, будівля або група будівель, призначена для збирання, нагромадження й зберігання великих обсягів інформації та їх опрацювання.

Але чи правильно все показано в кіно і чи це так працює насправді? Відповіді на питання ми знайшли разом з експертами дата-центру GigaCenter.

Знищення серверів у фільмі «Персонаж» 

Сюжет. У центрі фільму – хлопець Гай, який працює у банку. Він з’ясовує, що навколишній світ – це частина величезної відеоігри, де гравці можуть робити все, що захочуть. І тільки він може врятувати світ від остаточного знищення.

Про дата-центр. Коли власник відеоігри Антуан вирішує знищити гру, він починає трощити обладнання в серверній кімнаті. Він легко потрапляє до ЦОДу, тому що залізо стоїть прямо в офісі.

Сам дата-центр у фільмі показаний як помешкання з ідеальною тишею, тому герої спокійно ведуть у ньому діалог.

Це класичний приклад того, як сервери зберігаються всередині компанії. Такого б не сталося, якби обладнання компанії стояло б у комерційному дата-центрі. Адже там воно надійно охороняється, та всередину нелегко потрапити.

В реальності. Інфраструктура технологічних ігор із сотнями тисяч користувачів ніколи не зберігається у підвалах офісів. Це ненадійно та небезпечно.

Щоб уникнути простою, гніву користувачів і подальших збитків, світові гіганти ігрової індустрії розміщують сервери в комерційних дата-центрах. Це гарантує доступність ігор на рівні 99,9% часу.

Дата-центри охороняються майже як військові бази. Система контролю доступу та датчики, відеоспостереження, охорона — це лише мала частина захисних систем ЦОД.

Так що Антуан навіть за великого бажання не зміг би проникнути до серверів.

«Вишенька на торті» – тиша в приміщенні з серверами, що працюють. Так не буває. У модулі дата-центру стоїть шум як на заводі, тому співробітники носять спеціальні навушники. Звісно, герої не змогли б провести фінальну розмову у такому центрі.

Висновок: показано неправильно. 

Система пожежогасіння у фільмі Нолана «Тенет»

Сюжет. Головний герой – секретний агент, який проходить складний тест на надійність, щоб приєднуватись до неймовірної місії. Від її виконання залежить доля світу.

Про дата-центр. Головні герої спускаються до сховища аеропорту, де провокують хибне загоряння. Це автоматично запускає газову систему пожежогасіння, а герої екстрено покидають приміщення, щоб не задихнутися.

В реальності. Газову систему пожежогасіння використовують у галереях, архівах, сховищах цінних речей та дата-центрах. Як і цінні артефакти, сервера в ЦОД не можна гасити водою і піною. Газ ліквідує спалах та не завдає шкоди предметам. Але якщо в приміщенні в цей момент буде людина, вона дійсно задихнеться.

Для контролю за займаннями у дата-центрі використовують датчики системи пожежної сигналізації. Їх кріплять на стелях усіх приміщень.

Датчики вмить реагують на появу диму, подаючи сигнал диспетчерському посту. Інженери оглядають приміщення, де спрацював датчик і йдуть далі за двома сценаріями.

Якщо проблему можна вирішити локально, співробітники самостійно ліквідують спалах. Якщо ж проблема глобальніша, – фахівці запускають систему газового пожежогасіння. Вона працює на базі газу «Хладон 125». Він повністю витісняє кисень і не дає вогню поширюватися далі.

Газовий метод пожежогасіння небезпечний для людей у разі порушення правил, але це ідеальний засіб, коли потрібно захистити об’єкти за будь-яку ціну.

Висновок: показано правильно.

Погляд на дата-центр у мультфільмі «Що не так з Роном»

Сюжет. Головний герой фільму – Рон. Він божеволіє від свого кращого друга. Це робот, який рухається, говорить, але найголовніше – він підключений до інтернету. Робот допомагає своєму господарю робити публікації у соцмережах та спілкуватися з однокласниками.

Про дата-центр. У момент, коли операційну систему робота відключають, Рон вирушає у величезне сховище даних, щоб знайти програму для свого друга. Поки його бабуся відволікає охорону, головний герой без особливих труднощів проникає у дата-центр. Електрика відключається, але він все одно знаходить потрібний сервер.

В реальності. Як ми говорили вище, просто так пробратися до дата-центру не вийде. Охорона, перепустки, система моніторингу, магнітні замки – все це зупинило б непроханого відвідувача. Прикинутися прибиральницею у бабусі Рона теж не вийшло, бо усі співробітники добре знають один одного. Та й тиша – не про дата-центр. У машинних залах завжди стоїть гомін від роботи серверів.

Аналогічно з відключенням електрики у дата-центрі. Таку ситуацію майже неможливо уявити, тому що в такому разі зупиняться сотні бізнесів, а недоступність сервісів відчують сотні тисяч, якщо не мільйони людей. Щоб цього не сталося, ЦОД проєктують згідно з жорсткими вимогами.

Електроживлення забезпечується з кількох джерел, зазвичай це дві незалежні міські лінії. На випадок їх ушкодження дата-центри мають свої дизельні генератори, які дозволяють продовжити роботу навіть при повному відключенні електроживлення.

Висновок: показано невірно.

Гіпермасштабний ЦОД в серіалі «Кремнієва долина»

Сюжет. Комедійне шоу про програміста Річарда Хендрікса, який вигадав революційний алгоритм стиснення даних і намагається «зробити цей світ кращим».

Про дата-центр. Коли головний герой дізнається, що бажаний псевдонім «Пегій Дудочник» вже зайнятий, він вирушає до його власника, щоб викупити авторські права. Під час зустрічі власник агрокомпанії показує величезний дата-центр, який збудовано на сусідній ділянці.

В реальності. Дата-центри справді будують «у полі». Інженери проєктують майбутню будівлю ЦОД із нуля на вільній площі потрібного масштабу.

При цьому інфраструктура міста знаходиться далеко за межами, що дозволяє побудувати ЦОД у віддаленості від заборонених об’єктів, наприклад аеропортів чи заводів, а не намагатися «вмістити» її в існуючу інфраструктуру.

Дата-центри «у полі» часто будують світові гіганти на кшталт Amazon, Facebook або Google. А в Україні їх воліють будувати у межах міста.

Висновок: показано правильно.

«Залізна людина-3» – фантастична епопея про Тоні Старка

Сюжет. Геній, мільярдер, плейбой, філантроп. Та ви й самі знаєте про Тоні Старка.

Про дата-центр. Тоні Старк пробирається до фургона журналістів, в якому стоїть потужна машина для обробки бази даних – сервер Oracle Exadata.

В реальності. Почнемо з того, що журналісти не возять із собою на зйомки такі потужні сервери. Також для роботи серверів необхідні спеціальні умови – температура, мережа, електроживлення та багато іншого. Вантажівки з серверами чи «мобільні ЦОД» справді існують, але виглядають вони зовсім не так, як фургон журналістів. 

Висновок: показано неправильно, але Тоні Старку можна все.