Як спроєктувати і запустити завод без інженерної освіти: 10 кроків, які спрацювали для мене

Здавалося б, створення заводу – справа винятково для інженерів та технологів. Я теж так думав, поки сам не зіткнувся із цим викликом. У мене освіта управлінсько-економічна, хоч і КПІ, але все ж без інженерного складника, і я навчився створювати заводи на практиці. Перший виклик був, коли клієнт, для якого розраховував інвестиційну модель, запитав: «Ви готові підписатися під кожною цифрою? Готові реалізувати те, що нарахували?». І після ствердного «так» крок за кроком інвестиційна модель перетворилася на план, план – на проєкт, а проєкт – на виробництво, що працює.

Машини працюють, продукція виходить із лінії, а я зрозумів, що завод – це не лише техніка, а насамперед люди, команда і вміння бачити всю картину цілком. У цій статті я розповім, як це було, і поділюся 10 кроками, які допомогли мені пройти цей шлях.

Крок 1. Дослідіть продукт

Перш ніж щось будувати, станьте «таємним агентом» свого ринку. Якщо це корм для тварин, купіть усе, що знайдете в магазинах, – від найдешевших до преміумбрендів. Розпакуйте, понюхайте, порівняйте текстуру, упаковку, ціну і спосіб подачі. Зверніть увагу на деталі, які, на перший погляд, здаються дрібницями, – вони часто визначають успіх продукту та технологію виробництва. Саме в цей момент народжується відповідь на головне питання, яке визначить вашу унікальність і чим ви будете відрізнятися від конкурентів.

У моєму випадку яскравим прикладом була ситуація, коли я готував до запуску шоколадне виробництво, і раптом з’явився новий клієнт, який захотів побудувати виробництво корму для домашніх тварин. Тільки уявіть: ви живете в шоколадному процесі – аромати, текстури – і тут потрібно розібратися в зовсім іншому продукті. Які бувають корми для котиків та собачок, який вигляд вони мають, як пахнуть і відчуваються. Саме так народжується розуміння продукту й сенс того, як правильно його вивчати.

Крок 2. Підгляньте в інших

Конкуренти рідко готові впустити вас за оаштунки свого виробництва. Я теж стукав у двері, та марно. Тоді моїм «університетом» став YouTube. Там сотні роликів: японські фабрики показують автоматизацію, німецькі – порядок, китайські – швидкість. Це як заглянути в чужу кухню і підглянути секрети. А ще була екскурсія у 2011 році на майже повністю роботизовану фабрику в Італії – на той час це був «космос». Саме так я отримував перші уявлення про те, який вигляд повинні мати виробничі процеси.

Крок 3. Знайдіть технолога

Технолог – це шеф-кухар вашого майбутнього заводу. Він знає рецепт: як із сировини народжується готовий продукт.

Обов’язково попросіть його скласти та описати технологічну блок-схему: етапи виробництва, ресурси (вода, газ, електроенергія), що відбувається на кожному кроці. Навіть людині, далекій від інженерії, така схема пояснить більше, ніж десятки лекцій.

У моєму випадку знайти технолога для виробництва корму для собак було непросто. Оскільки йшлося про перероблення м’яса та м’ясних відходів, мені пощастило знайти спеціаліста, який раніше працював на заводі з виробництва ковбас. Це дуже класний фахівець, але тепер нам потрібно було створювати м’ясні продукти для тварин. Для нього це був цікавий виклик, як і для мене.

Крок 4. Проконсультуйтеся з інженером

Інженер – це архітектор вашого виробництва. Він перекладе рецептуру технолога на мову обладнання: які машини потрібні, як вони працюють разом, яку продуктивність витримають. Саме тут «рецепт» перетворюється на реальну лінію, що працює в цеху.

Будьте готові, що інженери часто говоритимуть: «Це неможливо», «Це складно», «Так не працює». Частково це правда, але в цьому і полягає виклик – знайти точки дотику, як розв’язувати завдання. Для інженера найзручніше робити продукцію просту: квадратики чи цеглинки, рівні сторони, рівна вага. Якщо продукт конструкційно складний, наприклад, шоколадні цукерки з декором, інженер завжди прагне спростити процес. Його логіка така: що простіший продукт, то надійніше та довговічніше працюватиме обладнання.

Крок 5. Вивчіть ринок обладнання

Знайомство з виробниками обладнання схоже на автошоу. Тільки замість спорткарів – екструдери, сушарки, фасувальні машини. Спочатку ви дивитесь із подивом і розгубленістю. Потім – починаєте розуміти, які інвестиції потрібні й що підходить саме під ваш продукт.

Щоб детально вивчити ринок обладнання, наприклад, для харчової промисловості та упаковки, рекомендую за можливості відвідати провідні міжнародні виставки. IPACK-IMA, Interpack, Anuga FoodTec, ISM Cologne. Ці та інші виставки та їхні вебсайти можуть стати вашим першим джерелом інформації про необхідне обладнання та постачальників.

Крок 6. Спроєктуйте приміщення

Приміщення – це сцена для вашого заводу. Якщо будівля вже є, обладнання потрібно правильно «вписати». Якщо починаєте з нуля, то варто заздалегідь продумати комунікації і планування. Тут найкращий союзник – інженер або інжинірингова компанія.

Крок 7. Розробіть фінансову модель

Зведіть усі витрати в єдину таблицю: обладнання, монтаж, ремонт, зарплати, сировина, пакування, склади. Передбачте резерв на непередбачувані витрати: додаткове обладнання, затримки постачання чи форс-мажори. Це як планувати ремонт у квартирі – завжди треба «запасний бюджет».

З власного досвіду раджу закладати додатково 20% до бюджету, якщо ви досвідчений проєктувальник або будівельник, і 30% – якщо маєте мало досвіду. Якщо ж у вас суперкоманда з високою кваліфікацією, можна обмежитися 10%. Щоб зменшити відхилення від бюджету в кінці проєкту, консультуйтеся на старті з фахівцями, які мають практичний досвід у цьому. У підсумку це точно дешевше.

Крок 8. Складіть графік реалізації проєкту

Виробництво обладнання може тривати до року. Паралельно доведеться планувати ремонт, набір людей, закупівлі паковання та сировини. Деякі процеси взаємопов’язані, інші йдуть паралельно, але всі вони потребують ретельного планування та контролю. Використовуйте спеціальні програми (графік Ґанта вам у поміч), щоб відстежувати дедлайни та ефективно планувати ресурси.

Крок 9. Зберіть команду

Завод не створюється руками однієї людини. Вам знадобляться: технолог, інженер, менеджер проєкту, монтажники, маркетологи, логісти, бухгалтери та юристи. Частину функцій можна віддати підрядникам, але «кістяк» команди краще мати свій.

Крок 10. Будьте диригентом

Головна роль підприємця – не у знанні машин чи схем, а у вмінні зводити все докупи. Насамперед людей. Кожен спеціаліст грає свою партію, а ваше завдання – зібрати із цього музику. Не бійтеся казати: «Я не знаю, поясніть». Відкрита комунікація та вміння домовлятися іноді важливіші за диплом інженера.

Запуск заводу – це як відкрити двері у велику кухню, де десятки людей працюють над створенням продукту. І якщо це вдалося мені без технічної освіти, значить, це реально і для вас. Головне – мати ідею, сміливість і команду. А ще – проєкт та інвестиції, але про це в наступній статті.