З нас достатньо однієї Бучі. Всі мирні українці повинні бути озброєні

Саме під новорічні обстріли мого будинку до мене у гості завітав наш побратим – один з найкращих  пілотів безпілотників за усі часи.

Дмитро Томчук

Попри чотири контузії, глухе одне вухо та постійний гучний дзвін в іншому (хто стикався, той в курсі – не побажаю такого нікому, окрім окупантів) він був у чудовому настрої, піднесений та життєрадісний, бо був щойно з фронту, де «ЗСУ б’є, як тато», як він розповідав мені у яскравих кольорах та з дивовижними подробицями.

За пляшкою дуже доброго віскаря ми обговорили спочатку мою профдеформацію.

Попри те, що в мене в сейфі стоять вже чотири примірники автоматичної зброї різних систем та виробників, мені дуже захотілося ще п’яту, новітню та дуже просунуту американську гвинтівку під спецпатрон. Таку, як купували нещодавно вони, та я вирішив, що куплю собі теж.

Бо вбиті на своїх подвір’ях у Бучі та інших містах свідчать: автоматичної зброї у хаті повинно бути багато. Принаймні по стволу на кожного члена родини, здатного впоратися з ним, включно з дітьми з певного віку.

З нас достатньо однієї Бучі. Всі мирні українці повинні бути озброєні

Тут я бачу хвилю хейту на мене: як це так, дитина стрілятиме. Так, дитина стрілятиме. У ворога. Це краще, ніж вона буде застрелена беззахисною на порозі власного будинку, а перед тим зґвалтована на очах у матері, яку також зґвалтують та застрелять впритул.

Так от, щоб так не було, стрілятимуть всі. Нехай краще вони з мамою стрілятимуть та мінятимуть магазини, доки не заклинить розпечений до червоного автомат.

Мене питають з жахом світські дами, всі такі возвишені та у білому: «Та то ви так виховуєте дітей?!» Не усіх.

Так я виховую тільки молодшого Гошу. А старша Саша сама вже може виховати будь-кого у цьому напрямку. Та не тільки в нашій родині, не тільки в Україні, але й в приватній школі в Лондоні, якщо буде треба, – що й відбулося там з якимось учнем з росії, який невдало поліз до неї з якимись душевними розмовами.

Так от, принаймні по стволу на кожного. А оптимально – по два. Тоді у цю гру на рівних можуть грати обидві сторони. Моя думка, та ніхто мене не зверне з неї:

  • втрати України у війні величезні;
  • вагома частка цих втрат – це мирні люди;
  • їх було б удвічі менше, якщо б населення масово мало зброю та вміло нею користуватися. Ба більше: впевнений, що у половину маленьких містечок та сіл, які було окуповано, загарбники навіть не зайшли б. Будь в населення зброя.

Тому хочу цю п’яту гвинтівку.

Джерело: Facebook Дмитра Томчука. 

 

Нещодавні статті

Захист інтелектуальної власності в IT – як не втратити права на власний код

Коли ми чуємо про роботу в ІТ, то уявляємо свободу, високі доходи, стартапи, технології та…

25/06/2025

Перші кроки СЕО: як не зламати нічого в перший місяць (і навіть вразити всіх)

Уявімо собі: одного ранку вам дзвонить власник компанії і каже щось на кшталт: «Ми тут…

24/06/2025

«Бути всюди – не означає керувати». Як я перестала ходити на всі мітинги, але знаю, що на них говорили

Це історія про фолоу-апи, довіру і як перестати бути «універсальним перехідником» у команді. Колись я…

24/06/2025

«Не “помічник”, а реставратор тиші». Чому керівникам бізнесів варто дозволити собі мати асистентів

Чому роль асистента – це не про контроль, а про мікропаузи, які рятують від вигорання.…

17/06/2025

Ці обійми тримають світ: 4 миті, які сформували мене як тата

Бути татом – для мене це не про статус. Це про серце. Про безумовну любов,…

16/06/2025

«Ви не процес. Ви – людина». Як запобігти вигоранню, якщо ви працюєте в операційній ролі

Я – операційна директорка. А ще – людина, яка більшу частину свого часу «гасить пожежі»,…

11/06/2025