«Залежатиме не від людей, а від країн». Хто з українців, що виїхали, повернеться назад після війни

Автор

Mike Pritula

Під одним з моїх дописів у соціальних мережах днями розгорнулася активна дискусія про те, хто з українців виїхав під час війни з країни та чи повернеться знову до України.

Насправді, від людей мало що залежатиме, як мені здається.

А залежатиме від двох країн. Перша – це країна перебування. 

  • як швидко вона відмінить усі пільги для переселенців;
  • рівень оподаткування та можливість його уникнути (вести бізнес в іншій країні, виїжджаючи з країни на 180 днів);
  • вартість нерухомості;
  • вартість охорони здоров’я;
  • перспективи життя на пенсії;
  • легальний статус перебування та можливість отримати ВНЖ чи навіть громадянство.

А ось які критерії враховуватимуться в Україні.

  • стан житла (вціліло чи ні);
  • рівень оподаткування;
  • загальний рівень життя;
  • економічний стан та наявність робочих місць.

Мені здається, що тут надто переоцінюється роль самої людини. Люди виїхали і виїжджають не за бажанням, а за потребою – і також повернуться чи ні.

Водночас, завжди є відсоток людей, які і так виїжджають та намагаються знайти себе в новій країні.

Так, для когось через вимушений переїзд відкриються нові можливості, та вони залишаться.

Для когось відкриються нові можливості після повернення, і вони повернуться.

Загалом світ стає більш глобальним та мобільним. Рівень міграції у світі зростає, зараз це близько 3.6% світового населення щорічно. Тобто протягом найближчих 10 років, грубо кажучи, третина людей змінить свої країни перебування.

«Залежатиме не від людей, а від країн». Хто з українців, що виїхали, повернеться назад після війни

У школі вчитель історії молодших класів мені казала: «Святе місце порожнім не буває». А я вірю, що наше місце – саме таке.

Отже, все буде добре. Нехай пощастить тим, хто виїхав. З радістю чекаємо на тих, хто повернеться.

Тішить, що як країна і нація ми справді стаємо більш глобальними та міжнародними. У той час як більшість жителів планети не виїжджали далі своєї області, наші жителі здебільшого якщо не побачать світ, то свою країну так точно.

Ось чого точно не хочеться – негативного ставлення до тих, хто виїхав й критики у бік тих, хто лишився. Все минає, минеться і це, а нам ще жити разом.

Джерело: Facebook Mike Pritula

 

Нещодавні статті

Івенти – ключ до залучення нової аудиторії чи пробіл у бюджеті компанії? Мій досвід

Безперечно, івенти – це можливість не лише заявити про себе, а й вибудувати стосунки з…

08/05/2025

Чи справді ШІ забере замовників у SMM-ників? Розбираємось без паніки

«Штучний інтелект забере роботу, клієнтів та замовлення в агенцій» – теза, яку я чула неодноразово.…

07/05/2025

Ейджизм, або чому я тепер завжди буду публікувати фото кількарічної давнини

Певний час перебуваю в пошуках контентних проєктів. Надіслав понад 100 відгуків на вакансії, але поки…

06/05/2025

Навіщо бізнесменові писати книгу: досвід, який не вимірюється прибутком

Скільки я заробляю на своїх книгах? З погляду класичної бухгалтерії це радше мінус, ніж плюс.…

06/05/2025

Люди йдуть не через гроші. Як говорити про підвищення зарплати – поради для керівників і співробітників

Є в кожній команді цей невловний момент. Людина хоче збільшення зарплати. Це читається в погляді,…

30/04/2025

«Це не про контроль, а про звʼязок»: як One-to-One змінюють команди зсередини

Не знаю, хто придумав вантувани, але точно скажу – дякую. Бо це один із найсильніших…

25/04/2025