«Залежатиме не від людей, а від країн». Хто з українців, що виїхали, повернеться назад після війни

Автор

Mike Pritula

Під одним з моїх дописів у соціальних мережах днями розгорнулася активна дискусія про те, хто з українців виїхав під час війни з країни та чи повернеться знову до України.

Насправді, від людей мало що залежатиме, як мені здається.

А залежатиме від двох країн. Перша – це країна перебування. 

  • як швидко вона відмінить усі пільги для переселенців;
  • рівень оподаткування та можливість його уникнути (вести бізнес в іншій країні, виїжджаючи з країни на 180 днів);
  • вартість нерухомості;
  • вартість охорони здоров’я;
  • перспективи життя на пенсії;
  • легальний статус перебування та можливість отримати ВНЖ чи навіть громадянство.

А ось які критерії враховуватимуться в Україні.

  • стан житла (вціліло чи ні);
  • рівень оподаткування;
  • загальний рівень життя;
  • економічний стан та наявність робочих місць.

Мені здається, що тут надто переоцінюється роль самої людини. Люди виїхали і виїжджають не за бажанням, а за потребою – і також повернуться чи ні.

Водночас, завжди є відсоток людей, які і так виїжджають та намагаються знайти себе в новій країні.

Так, для когось через вимушений переїзд відкриються нові можливості, та вони залишаться.

Для когось відкриються нові можливості після повернення, і вони повернуться.

Загалом світ стає більш глобальним та мобільним. Рівень міграції у світі зростає, зараз це близько 3.6% світового населення щорічно. Тобто протягом найближчих 10 років, грубо кажучи, третина людей змінить свої країни перебування.

«Залежатиме не від людей, а від країн». Хто з українців, що виїхали, повернеться назад після війни

У школі вчитель історії молодших класів мені казала: «Святе місце порожнім не буває». А я вірю, що наше місце – саме таке.

Отже, все буде добре. Нехай пощастить тим, хто виїхав. З радістю чекаємо на тих, хто повернеться.

Тішить, що як країна і нація ми справді стаємо більш глобальними та міжнародними. У той час як більшість жителів планети не виїжджали далі своєї області, наші жителі здебільшого якщо не побачать світ, то свою країну так точно.

Ось чого точно не хочеться – негативного ставлення до тих, хто виїхав й критики у бік тих, хто лишився. Все минає, минеться і це, а нам ще жити разом.

Джерело: Facebook Mike Pritula

 

Нещодавні статті

Маркетинг на користь. Як організувати збір для військових – досвід підприємиці з мікроблогом

У моєму ком’юніті Marketing Office збори на ЗСУ проводяться щомісяця. Від старту заснування в перші…

18/04/2025

Дивні, а інколи й некоректні питання, які дратують копірайтера

Зараз я працюю в компанії, хоча свій професійний шлях копірайтера починав на біржах фрилансу. За…

17/04/2025

Впевнено, структуровано, по суті: що насправді хоче почути інтерв’юер під час співбесіди

Продовжуємо говорити про співбесіди, маю надію, що перший допис цієї теми бачили. Так от! Мені…

17/04/2025

Як Львівщина будує цифровий регіон і перемагає бюрократію

Цифровізація починається не з комп’ютерів чи програм, а з людей, які вирішують, що пора щось…

10/04/2025

Тривожність і робота: як тривога впливає на продуктивність та ефективність

Тривожність – один з найчастіших запитів до психотерапевтів та психіатрів за останні два роки. І…

09/04/2025

Офіс повертається: чому сучасні компанії змінюють підхід до робочого простору

Займаючись проєктами комерційного дизайну інтер’єрів, левова частка з яких припадає на офіси, ми з командою…

09/04/2025