Замість TikTok – книжки. Як зробити так, щоб діти читали і їм це подобалось

Наприкінці квітня Асоціація видавців Сполученого Королівства представила план із відродження дитячого читання для задоволення – Turning the page. Він став реакцією на найнижчі за весь час показники задоволеності читанням серед британських дітей. Звіт називає основні причини кризи дитячого читання, а також пропонує шляхи виходу з неї. В Україні ситуація із читанням подібна, а отже, запропоновані способи розв’язання проблеми можуть стати «панацеєю» і для нашого книжкового ринку.

 Тільки одна дитина з трьох віком від 8 до 18 років отримує задоволення від читання. Ці результати останнього дослідження британської організації National Literacy Trust стурбували не те щоб британських видавців чи уряд, а й усю міжнародну спільноту. Адже всім стало зрозуміло, що ця проблема дотична не тільки до британського книжкового ринку. Сьогодні, у час, коли інформаційні технології здобули очевидну перевагу над паперовим виданням і в пошуку нової інформації, і в отриманні задоволення, її побачили в усьому світі.

Цей показник виявився найнижчим за всі двадцять років проведення досліджень NLT. Щобільше, він різко впав усього за п’ять років: ще у 2019-му кількість дітей, які отримували задоволення від читання, складала 53%, тобто кожна друга дитина. Сьогодні ж він на рівні 34%, і зважаючи на похилий графік, у наступні роки може бути ще меншим. Принаймні якщо не намагатися розв’язати проблему.

Її ж головною ж причиною називають недоступність дитячої книги, і із цим я повністю погоджуюся. Експерти та урядовці з Британії виділили три ключові аспекти, які обмежують доступ дітей до книг: матеріальний складник, обмежені програми підтримки та забезпечення фондів бібліотек.

Через інфляцію та високу вартість книжок нині все більше британських батьків змушені скорочувати витрати на оновлення домашніх бібліотек, зокрема і придбання книг для своїх дітей. Водночас різні програми на зразок Bookstart programme від благодійної організації BookTrust охоплюють лише частину дитячої аудиторії.

Такі проблеми знайомі й нам, українцям. Через війну Україна втратила понад 3 млн потенційних читачів – дітей, які виїхали із родинами за кордон або перебувають на тимчасово окупованих територіях. Ці діти позбавлені доступу до української книжки, а відтак поступово втрачатимуть зв’язок зі своєю культурою та країною.

Для тих, хто залишився на території України, доступ до дитячої книжки також обмежений: постійні обстріли друкарень, нестача матеріалів, ускладнена логістика та інші наслідки війни вплинули на суттєве здорожчання книг. З програм, які спрямовані виключно на підтримку читання та розвиток книжкової сфери, сьогодні працює лише «єКнига». Але й вона розрахована на молодь, тоді як формувати звичку читання важливо з дитинства.

Чи існують альтернативи? Так, існують – шкільні бібліотеки. Вони є практично в кожній школі, а тому найбільш доступні для дітей. За умови, що ці бібліотеки справді працюють і пропонують читачам сучасну літературу.

У реальності ж усе навпаки. Сьогодні в Україні нараховують приблизно 15 тис. шкільних бібліотек. Як і публічні, ці книгозбірні довгий час були позбавлені належного фінансування, а єдиними новинками, які з’являються на їхніх книжкових полицях, є шкільні підручники. Якщо ж говорити про фонд художньої літератури, то він переповнений радянськими виданнями або російською класикою. Про цю проблему раніше заявляв і Міністр освіти Оксен Лісовий.

Водночас саме шкільні бібліотеки є одним із найпопулярніших джерел отримання книг серед дітей. Аналітичний звіт Інституту книги показав, що 40% учнів читають книжки з бібліотек у своїх навчальних закладах. Яка і про що ця література – можна лише собі уявити.

У Великій Британії також є проблема з шкільними бібліотеками, але полягає вона в іншому – їхній відсутності. У кожній сьомій англійській школі немає бібліотек чи невеликого читацького простору, а за останні роки 800 книгозбірень при навчальних закладах взагалі були закриті. Це і є тією третьою причиною, що впливає на доступність книг та звичку читати з раннього віку.

Причини з’ясували, а які ж варіанти виходу з кризи? Наприкінці квітня Асоціація видавців Сполученого Королівства презентувала план із повернення задоволення від читання дітям. Він містить кілька кроків, деякі з яких наведу тут:

• збір даних щодо стану та забезпечення шкільних бібліотек у країні;
• співпраця уряду в кампанії «Бібліотеки для початкових шкіл»;
• взаємодія різних організацій та установ, книжкового сектору задля пошуку виходу з кризи дитячого читання;
• підтримка читання для задоволення.

Насамперед цей план передбачає, що шкільні бібліотеки мають працювати в кожній школі та постійно оновлюватися – у цьому важлива співпраця уряду, адміністрації закладу, благодійних організацій та власне дитячих видавництв. Із цією метою у 2021 році у Великій Британії запрацювала програма «Бібліотеки для початкових шкіл». За цей час вона вже показала непогані результати, а до кінця наступного навчального року очікують, що завдяки їй буде відкрито 1500 книжкових просторів при школах із понад 600 тис. книг.

Важливо, щоб шкільні бібліотеки заохочували до читання для задоволення. Саме тому, окрім підручників та програмних класичних творів, у них має бути широкий вибір літератури, зрозумілої та актуальної для сучасних дітей.

За дослідженням British Land, відкриття та оновлення шкільних бібліотек може мати позитивний вплив на суспільство і країну в майбутньому. Якщо учні читатимуть щодня, то кількість випускників із гарними результатами іспитів зросте на мільйон і більше молоді могло б отримати хорошу вищу освіту. Це також підвищило б середній дохід на одну людину та додало б 4,6 мільярда фунтів стерлінгів до ВВП Великої Британії щороку. Непогано, так?

Питання в тому, чи всі готові підтримати таку ініціативу в Україні та активно діяти вже зараз.