Рубріки: Історії

Звертаються до японки та кореянки… російською і чекають на відповідь. Історія з класу англійської мови в США

В Атланті мою метналочку рятувала група іноземців на суботніх зустрічах в бібліотеці. Це ESL клас (English as a Second Languge). Бразильці, японці, корейці, колумбійці, китайці, французи, пуерториканці, філіппінці, ми з дівчатами – українки. Мішанина з випадкових освічених людей, яких об’єднує фрустрація та самотність, чужа мова в чужій країні.

Кожна субота як ковток свіжого повітря та безплатна групова терапія, де ти відчуваєш підтримку та вербалізуєш колись очевидні речі. На день незалежності України я запросила до себе гостей з Америки, Бразилії та Японії.

А потім в одну з субот в клас прийшли три вершники апокаліпсису: Зіна, Рая та Татьяна.

Одна «тічєр оф хісторі», інша «тічєр по рашн ленгуадже», третя «лайбреріан». Кажуть, що живуть тут кожна від п’яти до семи років. На трьох вони знають сумарно 20 слів англійською. Припустимо, ми віримо, що вони живуть тут стільки років і однаково можуть як брехати, так і бути типовими совєцкімі людьми, які ніколи не вчать мову проживання. Рая та Зіна «фром Узбекістан», Татьяна з Владивостоку. «What language do you speak Raya, Zina and Tatiana?» – «Рашн, оф корз!». Оф корз.

Вони розмовляють, коли інші розповідають про себе, голосно спілкуються російською між собою і до мене завжди звертаються російською.

А коли не отримують відповіді, просто голосно продовжують щось питати російською… у японки та кореянки.

Сьогодні до них приєднався пенсіонер Юрій з Курська, який дев’ять років живе в Штатах і знає ще менше англійських слів, ніж Рая, Зіна, Татьяна разом.

В день борщу я принесла ці листівки, які робила ще минулого року.

Листівка на День борщу

Між собою вони обговорювали: «Ничего не понятно, при чем тут свекла, наш борщ и война?».

Листівку зрозуміли японці, пуерториканці, бразильці, філіппінці, француженка, іранець. Кожен взяв на пам’ять, або через вихованість. Але «не зрозуміли» звісно тільки ці четверо.

Господи, дай нам сили продовжувати пояснювати та розповідати всім на світі про Україну та про українців в присутності будь-яких «свьокл» й надалі.

Джерело: Facebook Maria Sharlay

Нещодавні статті

Івенти – ключ до залучення нової аудиторії чи пробіл у бюджеті компанії? Мій досвід

Безперечно, івенти – це можливість не лише заявити про себе, а й вибудувати стосунки з…

08/05/2025

Чи справді ШІ забере замовників у SMM-ників? Розбираємось без паніки

«Штучний інтелект забере роботу, клієнтів та замовлення в агенцій» – теза, яку я чула неодноразово.…

07/05/2025

Ейджизм, або чому я тепер завжди буду публікувати фото кількарічної давнини

Певний час перебуваю в пошуках контентних проєктів. Надіслав понад 100 відгуків на вакансії, але поки…

06/05/2025

Навіщо бізнесменові писати книгу: досвід, який не вимірюється прибутком

Скільки я заробляю на своїх книгах? З погляду класичної бухгалтерії це радше мінус, ніж плюс.…

06/05/2025

Люди йдуть не через гроші. Як говорити про підвищення зарплати – поради для керівників і співробітників

Є в кожній команді цей невловний момент. Людина хоче збільшення зарплати. Це читається в погляді,…

30/04/2025

«Це не про контроль, а про звʼязок»: як One-to-One змінюють команди зсередини

Не знаю, хто придумав вантувани, але точно скажу – дякую. Бо це один із найсильніших…

25/04/2025