Під час карантину не потрібно було їздити до офісу, тому в нас теоретично звільнився час для занять спортом. У реальності тренуватися вдома не так вже й легко.
У партнерському матеріалі з Meest China Shop журналістка MC.today Наталія Соловйова розповідає, як намагалася змусити себе регулярно займатися спортом, не виходячи з квартири, шукала спорядження на маркетплейсі з китайськими товарами та чим усе це закінчилося.
Як я не пробігла свій перший напівмарафон
На початку лютого я готувалася до квітневого WORK.UA half marathon у Києві. До цього я не бігала, тому до тренувань поставилася серйозно – займалася в клубі від Nike, бігала колами на «Олімпійському», купила космічно дорогі для мене кросівки й навіть відмовилася від пиятики щоп’ятниці в коворкінгу. Друзі крутили пальцем біля скроні, але загалом підтримували, куштуючи мою моркву.
Наталія Соловйова
У середині березня, коли в країні почався карантин, я тренувалася чотири-п’ять разів на тиждень. Коронавірус зламав усі плани – тренування скасували, а я буквально застрибнула в останній потяг і поїхала до рідного Запоріжжя, щоб допомагати літній бабусі.
Перші півтора тижня я продовжувала бігати в парку біля дому. Потім дізналася, що під час фізичних навантажень ми дихаємо глибше та ймовірність вдихнути вірус зростає. Я не хотіла наражати на небезпеку бабусю, тому бігати в парку я припинила ще до того, як його закрили.
Вирішила займатися вдома, вибрала йогу. Для неї не потрібне спеціальне спорядження, на YouTube – тисячі уроків. Здавалося, ось він – ідеальний варіант для невеликої квартири.
Як мені заважали килим і лосини, але допомогла піца
Займатися я можу або перед роботою, до десятої ранку, або після – близько восьмої вечора. Я планувала вставати о восьмій ранку, але проспала кілька днів поспіль. На п’ятий день встати рано вийшло, але я запізнилася на збори – недооцінила час на душ.
На шостий день я, сповнена рішучості, увімкнула урок. Переодяглася в єдиний навколоспортивний одяг – бавовняні лосини та футболку. Бігати в них можна, а ось розтягуватися, як з’ясувалося, – ні. Коли я спробувала, лосини тріснули просто між ногами. Я приїхала до бабусі з одним рюкзаком, і втрата лосин – серйозна втрата для гардероба.
Проблеми на цьому не закінчилися. Бабуся не була каремата – звідки він у неї міг бути? Я вирішила займатися на килимі, але не вийшло. Босоніж надто холодно, у звичайних шкарпетках ноги ковзають на килимі, я падаю. Після другого тренування коліна були, як у підлітка-бешкетника.
Усе це не було схожим на гарні відео з YouTube. Я вирішила чергувати йогу зі звичним навантаженням – фітнесом і пілатесом. Займалася в піжамі – інших зручних штанів не було.
Тренуватися вдома можна, але це складно. Я розслабилася: день тренуюся, два дні відпочиваю. Щоб підтримати олімпійський вогонь у грудях, я себе заохочувала – за кожні п’ять днів регулярних тренувань замовляла піцу і без докорів сумління з’їдала її. Інші мотивації зі мною не спрацьовують. Я люблю спорт, але ще більше люблю об’їстися на ніч і залипнути в п’ять епізодів серіалу.
Саме в цей час в редакції мені запропонували взяти участь в експерименті – замовити товари з Китаю через український сайт Meest China Shop. Цей сервіс – вітрина кількох внутрішніх китайських маркетплейсів, посередник між ними й українськими покупцями. Meest China Shop доставляє будь-який товар з їхнього асортименту. Ціни там втричі нижчі, ніж у наших магазинах. Ще в Meest China є склад у Китаї, де речі перевіряють і збирають в одну посилку.
Як я вибирала продавців
Колись я замовляла речі з AliExpress. Досвід був приблизно як на картинках «очікування – реальність». Одна посилка приїхала на основне відділення «Нової Пошти», розташоване мало не за містом, друга – у сусіднє відділення «Укрпошти», куди я не могла потрапити тиждень – воно зачиняється о 18:00.
Мій український S і китайський S виявилися різними розмірами. Я не повертала або продавала речі – вони були дитячими, я навіть не уявляла, куди їх можна було влаштувати. Втратила $30 і так засмутилася, що відтоді купувала речі тільки«наживо». Нині ходити по магазинах можливості немає, тому Китай отримав другий шанс.
Я зареєструвалася на Meest China Shop. Основні дані про товари є російською мовою. Переклад місцями кульгає, але загалом зрозуміло. Я одразу зосередилася на категорії спортивного одягу. Вона ділиться на підкатегорії: для волейболу, плавання, йоги.
Навіть після того, як я вибрала товари саме для йоги, їх все одно було сотні тисяч, не менше. Причому багато однакових, але з різними цінами. Один і той самий костюм, одна й та ж сама фотографія – ціна відрізняється вдвічі. Я відсортувала товари за рейтингом, але, крім оцінок, кожен продавець мав якісь незрозумілі значки.
Я вирішила звернутися до підтримки в Telegram-чаті. Спочатку відповів бот, але через кілька кліків мене перемкнули на живого оператора. Той пояснив, що означають символи: червоне сердечко – магазин новий і позитивних відгуків мало. Якщо кристали – якісь відгуки магазин уже має, якщо блакитні корони – відгуків понад тисячу, якщо золоті – десятки тисяч.
Одразу з’ясувалося, що дешевші пропозиції – у менш надійних продавців. Ризикувати не хотілося, тому я закрила всі посилання з продавцями «без корони».
Як я ризикувала бути схожою на зефір
Першим я обрала килимок – зі східним малюнком і довжиною в 1,80 м. Мій зріст 1,74, і на стандартних килимках мої ноги стирчать, як із полиці в плацкарті. Ціна килимка – $11, в Україні такі коштують близько 1 тис. грн. Відправила в кошик килимок, а ще сумку для нього за $5. Карантин колись закінчиться, і я братиму його на вулицю.
Наступною взяла пляшку – вона мені потрібна завжди, а не тільки на тренуваннях, тому спеціально шукала якомога гарнішу. Відповідна коштувала аж $6, зате на ній є напис Thinking Eco.
Найскладніше – це одяг. Я не могла визначитися, що мені потрібно – купувати лосини або, може, вже шорти? Потрібна мені кофта або тільки топ? У мене було відкрито пів сотні вкладок, браузер повсякчас гальмував.
Я вибрала рожевий костюм, додала його в кошик і в останню мить передумала – коли-небудь я повернуся до спортзали й виглядатиму, як зефір. Видалила костюм із кошика, і все почалося спочатку.
Зрештою я вибрала костюм за $26 – із лосинами, топом і двома футболками. В описі зазначено, що в складі 80 % поліестеру та 20 % еластану – речі мають добре тягнутися й виводити вологу. Окремо придбала червоні шорти за $19 – для літніх тренувань і фото на напівмарафоні.
Навчена досвідом, я перевіряла розміри кілька разів. Вдома не виявилося мірної стрічки, тому я обмотувалася поясом від халата й потім вимірювала його лінійкою.
Найшвидше я вибрала шкарпетки для йоги за $6. Від звичайних вони відрізняються силіконовими крапками на стопі, що не дають їм ковзати.
Коли я оформлювала замовлення, на очі потрапили гумки. Я з ними не тренувалася, але тут вони коштували всього по $1,5, тому я взяла першу-ліпшу – спробувати.
На вибір речей я витратила пів дня – для мене це недовго. Потім потрібно було закинути гроші з будь-якої банківської картки в кабінет у Meest China Shop та оплатити замовлення. Після цього Meest викуповує одяг у продавців і збирає всі товари в себе на складі. Моє замовлення коштувало $75, ще близько $4 – комісія сервісу. За доставлення потрібно платити окремо – коли товари будуть на складі.
Найбільше я переживала через шорти – продавець зазначив, що їх залишилося всього три пари.
Як я зрадила йогу
Цього ж дня статус усіх товарів у кошику змінився на «викуплено» – листи про це надійшли на пошту. Здається, червоні шорти все ж таки будуть. Залишалося їх дочекатися.
За два дні я отримала листи: усі товари на складі, їх перевірили та збирають у посилку. Мені потрібно було вибрати спосіб доставлення й оплатити його. Я вибрала доставлення літаком – воно коштує $14 за кг, зате речі будуть за два тижні, а не через півтора місяця, як потягом. Це коштувало $26. Отже, набір спортивного інвентарю на весну та літо обійшовся в $109. По-моєму, це недорого.
Пляшка з Meest China Shop і кішка Мишка
Поки я чекала посилку, продовжувала спроби займатися. Йога йшла важко. За перший тиждень я спробувала всі підлогові покриття в квартирі та кілька пар шкарпеток – марно. Ноги ковзали, і заспокійливий голос тренера та заклики дихати глибше звучали як знущання – я в цей час намагалася не поїхати головою в шафу.
За тиждень я залишила заняття йогою та почала практикувати функціональне тренування – здебільшого це силове навантаження для різних груп м’язів.
У цей самий час біговий клуб запустив тренування в прямому ефірі. Вони починають о сьомій – в ідеальному світі це час закінчення мого робочого дня, але в реальності я часто затримуюсь. Однак я все-таки вирішила займатися ввечері, тому зусиллям волі почала закривати всі документи о сьомій. Починати пізніше восьмої не варіант: бабуся рано лягає спати, а стрибки в нашій «хрущовці» викликають землетрус.
Що я отримала: очікування та реальність
Кожний ранок я починала з оновлення сторінки в особистому кабінеті Meest China Shop. Ось посилку зібрали, ось вона виїхала зі складу в Китаї, ось потрапила в сортувальний центр в Європі. У листі мене попередили, що вантаж може їхати трохи довше – через карантин закрили більшість пропускних пунктів на кордоні з Європою, а на відкритих утворюються черги.
Незважаючи на це, інвентар їхав до мене доволі бадьоро – за тиждень дістався Німеччини з Китаю, ще за десять днів був в Україні.
Доставлення зайняло 16 днів. Здається, що довго, але нині я тижнями чекаю замовлення майже з усіх українських інтернет-магазинів.
Кожну річ із костюма дбайливо склали й упакували в окремі пакети. Все настільки акуратно, що, проїхавши пів світу, товар не зім’явся. Я не очікувала від китайських речей хорошої якості – сподівалася на середню, щоб відходити сезон. Але все виявилося набагато краще. Видно, що одяг дійсно створений для спорту. Речі тягнуться, нитки при цьому не лізуть, шви акуратні й навіть розміри підходять.
Як я займаюся на третьому місяці карантину
На сьомому тижні карантину щоденні тренування перетворилися на необхідність. Якщо не тренувалася хоча б 30 хвилин на день – годинами крутилася в ліжку без сну.
З новою формою я дала другий шанс йозі – виявилося, що, коли ноги не їздять по паркету, виконувати прості асани на кшталт собаки мордою вниз або пози дерева цілком реально.
Я досі в Запоріжжі й досі займаюся щодня. Карантин послабили, і я потроху починаю бігати в парках і вчитися кататися на велосипеді. Тричі на тиждень – онлайн-тренування з клубом по годині. По неділях – простий комплекс йоги, в інші дні – 20-хвилинні швидкі розминки в обід.
Я досі замовляю піцу – поки що жодна мотивація не спрацювала краще. Частіше замовляти їжу я собі не дозволяю, тому доводиться готувати. Думаю про те, щоб купити блендер і робити супи-пюре. Недорогий знайшла в розсилці від Meest China Shop – такі тематичні підбірки приходять раз на кілька днів. Там є багато чого цікавого – я навіть підписалася на їхній канал у Telegram і тепер чекаю зарплати.
Доводиться визнати: ні через 21 день, ні через два місяці звичка так і не сформувалася. Мені досі потрібно змушувати себе займатися спортом вдома. Але я не втрачаю надії: чим більше спорту, тим більше піци. А звичку їсти піцу мені формувати не треба.
Фотографії Маргарити Булгакової
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: