«Людину, яка роками керувала базою даних, швидко не заміниш». Чи будуть мобілізовувати айтівців – інтерв’ю замміністра Мінцифри

Одне з найбільш обговорюваних питань в IT-спільноті України – мобілізація розробників. У соцмережах вони розповідають чимало історій, коли IT-фахівцям фактично насильно дають повістки, часто поза чергою. Проблему широко обговорюють, подекуди намагаються вирішити на місцях, як, наприклад, на Закарпатті. Там IT-фахівцям планують давати відстрочку від призову на строкову військову службу з допомогою бронювання. Але в інших регіонах проблема продовжує залишатись актуальною, хоча бронювати фахівців можуть і там.

Редакція MC.today поговорила із заступником міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександром Борняковим і дізналась, як Мінцифра планує надавати IT-фахівцям відстрочку від призову.

Які проблеми виникають із призовом IT-фахівців

За словами Олександра Борнякова, очільники військово-цивільних адміністрацій усіх областей України чудово ставляться до IT і розуміють, що працівників цієї сфери краще не призивати до лав ЗСУ. Адже левова їх частка продовжує надавати послуги іноземним замовникам, а отже, приносити у країну валюту.

Але в низці областей – Львівській, Чернівецькій, Закарпатській та Івано-Франківській – є певні проблеми, особливо в маленьких містах.

«Є військкомати, які дивляться на IT-фахівців як на можливість заробити. Це я можу казати прямо. Тягають людей, які навіть законодавчо або по здоров’ю не підходять під конкретну хвилю. Чекають, що прийде айтівець і дасть хабар, аби не йти воювати», – розповідає Олександр.

За його словами, таких проблем немає в Одесі чи Києві, поодинокі подібні випадки трапляються в центральних регіонах. Але переважна більшість – саме у вищеназваних областях.

«Виходить, що у нас є добровольці, які хочуть воювати, але їх не беруть. І є люди, які працюють і зайняті, а їм дають повістки», – розповідає Борняков.

Як намагаються розв’язувати цю проблему

Борняков розповідає, що проблема не в законодавстві, а в людському факторі. По-перше, можна поставити людину на облік і не залучати до служби. По-друге, місцеві військово-цивільні адміністрації можуть бронювати спеціалістів і так надавати їм відстрочку від призову. Саме це і планують робити в Закарпатті. Проте люди на конкретних місцях вирішують інакше.

«Вони, наприклад, знають, що до містечка переїхала IT-компанія. Вони не ховатись приїхали, а працювати, винайняли житло, офіс. Ви ж розумієте: якщо ти працюєш на іноземного замовника, тобі треба продовжувати надавати послуги. А працівники військкоматів приходять і роздають повістки, в окремих випадках одразу 10–20 людям», – розповідає Борняков.

За словами чиновника, Мінцифра зі свого боку ніяк не може напряму впливати на військкомати. У воєнний час ці структури підпорядковані обласним військовим адміністраціям. Якщо Мінцифра дізнається про конкретні випадки, інформацію передають саме туди. Іноді це допомагає і проблему вирішують на місці.

Хтось намагається розв’язати питання мобілізації. Наприклад, Закарпатський IT-кластер користується механізмом бронювання IT-фахівців від призову через Закарпатську ОДА. Фактично сьогодні це єдиний правовий метод, який можна використати, щоб надати відстрочку від призову на строкову військову службу.

IT-сили України – як Мінцифра планує розв’язати проблему

Олександр Борняков розповідає, що зараз Мінцифра активно працює над ініціативою, яка б дала змогу централізовано надавати IT-фахівцям відстрочку від призову на строкову військову службу.

Робоча назва проєкту – «IT-сили». Це структура, у яку на час воєнного часу можна буде додати всіх людей, які працюють в IT і підтримують цифрову інфраструктуру країни. Таким чином їм можна буде законно і без проблем надати відстрочку від призову.

«Мобілізовані» до IT-сил будуть продовжувати працювати на своїй роботі, а також, коли буде потреба, працюватимуть над завданнями Мінцифри. Це можуть бути, наприклад, DDoS-атаки або підтримка українських сервісів.

«В Україні є багато цифрових сервісів, робота яких критично потрібна. Скільки людей з “Київстар” ми можемо вилучити до лав ЗСУ, щоб система не зупинилась і ми всі мали зв’язок? Не можна просто взяти і забрати 30% команди. Співробітника, який роками керував базою даних, швидко не заміниш, це складна робота і фах, який напрацьовувався роками», – розповідає Борняков.

За його словами, зараз Мінцифра готує цю ініціативу, погоджує її з іншими органами влади і доопрацьовує деталі.

«Найближчим часом ми представимо це у вигляді нормативно-правового акту», – каже Борняков.

За словами чиновника, до IT-сил входитимуть не лише розробники. Мова йде про всіх, хто залучений у цифровій сфері: технічні працівники, менеджери проєктів, бізнес-аналітики.

Чи лише IT-спеціалісти мають право на звільнення від мобілізації

Олександр Борняков вважає, що відокремлювати в питанні мобілізації самих розробників неправильно.

«Моя особиста думка: якщо в країні зупинились 86% підприємств і є решта, яка може працювати, – може не треба їх призивати? Справа не в тому, IT чи ні. Мова про те, що треба зберегти робочі місця, бо завтра не буде чим стріляти і чим заправляти машини. І ми втратимо не 86%, а 96% компаній», – каже Борняков.

Під час призову військкомати мають керуватись законодавством України і наказом Головнокомандувача.

«Моя особиста позиція така: якщо керівництво країни каже йти всім на фронт – ми все кидаємо і йдемо на фронт. І розробники, і дизайнери, і я, – каже Борняков. – Але Президент каже, що треба тримати економіку, бо країну треба буде відбудовувати. Тож нумо працювати разом».