У 2019 році IT-компанія EPAM разом з Києво-Могилянською академією запустила дворічний магістерський курс із програмної інженерії. Перші випускники програми закінчать вчитися в червні 2021 року, а з 1 вересня EPAM прийме третій потік студентів.
Один з випускників першого набору – 33-річний Артем Кобрин. Дев’ять років він працює в IT, п’ять з них – в американській компанії віддалено. У партнерському проєкті з EPAM Артем розповів MC.today, як програма допомогла йому подолати кар’єрну стелю, отримати посаду архітектора рішень і відкрила нові перспективи в роботі.
Десять років тому я закінчив університет за фахом «телекомунікації» – вивчав, як працюють комп’ютерні мережі. Намагався влаштуватися на роботу за фахом, мережевим інженером, але вакансій не було. Тоді я вирішив освоїти більш затребувану спеціальність системного адміністратора. Він налаштовує і підтримує сервери у хмарі, розгортає клієнтські програми і займається автоматизацією.
Я самостійно вивчив операційну систему Linux і пішов працювати в харківську IT-компанію. Ми займалися хмарними сховищами й автоматизацією CI/CD-процесів (Continuous Integration and Continuous Delivery – принципи і практики, з якими розробники швидше та надійніше доставляють клієнтам зміни в коді. – Прим. ред.).
Згодом я перейшов на позицію DevOps-інженера в тій самій компанії. Це фахівець, який автоматизує всі етапи створення продукту: від написання коду до його здачі клієнту. Він допомагає відділам розробки й адміністрування, працює з технічними процесами, впроваджує нові інструменти.
На другий рік роботи я почав фрилансити через біржу Upwork і знайшов кілька клієнтів із США. Я налаштовував для них сервери, займався хмарами й автоматизацією. Уже за кілька місяців фриланс став приносити мені приблизно $3 тис. на місяць – у два рази більше, ніж основна робота. А за рік – у чотири рази більше, тому я звільнився.
Чотири роки тому одна компанія із США віддалено взяла мене у штат. За моїми відчуттями, я прийшов на цю роботу як фахівець середнього рівня і за рік сильно виріс: почав брати участь не тільки в розробці продукту, але й у спілкуванні із клієнтами. Потім я став ментором для п’яти DevOps-інженерів, що починали працювати. З кожним з них ми зідзвонювалися, будували кар’єрні плани й обговорювали, що потрібно робити, щоб їх досягти.
2018 року я зрозумів, що хочу рухатися далі, мені подобається спілкуватися із клієнтами, консультувати їх, розробляти рішення, які потрібні саме їм. Я розумів, що на своїй позиції вперся у стелю. Мені не було куди рости, у тому числі і в зарплаті. Тоді я вирішив перейти на новий етап і стати IT-архітектором рішень.
IT-архітектор з’єднує бізнес і команду інженерів. Він з’ясовує у клієнта вимоги до продукту і показує, як і з допомогою яких рішень можна їх утілити. Він розставляє пріоритети і пояснює програмістам, що саме у проєкті потрібно зробити в першу чергу, як це має виглядати і працювати.
Я сказав менеджеру, що хочу перейти на нову позицію, але отримав відмову. Він вважав, що в мене недостатньо хороша англійська, а ще потрібно підтягнути soft skills (навички, пов’язані з комунікацією, лідерськими якостями тощо. – Прим. ред.). Я засмутився, але ідею стати архітектором рішень не закинув.
2019 року я побачив у LinkedIn допис одного з архітекторів рішень з EPAM. Він писав, що компанія разом з Києво-Могилянською академією запускає дворічний магістерський курс із програмної інженерії – після нього якраз виходять IT-архітектори. Я відразу подав заявку: відправив резюме та мотиваційний лист.
Відбір на курс схожий на реальні співбесіди. Спочатку технічний тест, потім – на знання англійської. Після цього мені дали завдання «з реального життя» – ніби у клієнта є завдання, і мені потрібно розробити архітектуру його рішення, скласти команду, прорахувати ціну, написати документацію. Потім англійською мовою я презентував роботу ментору з EPAM, і мене взяли.
У моїй групі 20 осіб: тестувальники, розробники, продакт-менеджери, але є і фахівці з банківської сфери. Мотивація в основному одна – люди, як і я, уперлися у стелю і хочуть зробити поворот в IT-кар’єрі.
Програма курсу розбита на модулі, які охоплюють усі спеціальності в IT-компанії – від розробки до маркетингу. Один модуль триває від 2,5 до 3 місяців.
На початку першого року навчання нас розбили на чотири команди. Кожній дали проєкт у розробку. Ми займалися програмою, яка допомагає людям управляти їхніми інвестиціями. Нам потрібно було розробити сайт, де інвестори зможуть отримати аналітику та допомогу у всіх питаннях. Ми працювали рік, і кожен модуль допомагав нам зробити шматочок проєкту.
До карантину до нас на заняття приїздили senior-архітектори, ментори команд і викладачі внутрішніх курсів EPAM із США, Європи та Білорусі.
В інший час ми слухали лекції і робили домашні завдання через платформу EPAM.
На другому році навчання все проходило у форматі онлайн-лекцій і домашніх завдань. Після кожного модуля – тестування. Щоб перейти на наступний і отримати спеціальний сертифікат, потрібно набрати 70 балів – із цим справлялися майже всі.
Раз на два місяці в нас проходять онлайн-воркшопи та вебінари. Вебінар триває години дві, а воркшоп – з п’ятниці по неділю по 4–8 годин щодня. Нас розбивають на команди і дають завдання. Наприклад, на воркшоп по дизайн-мислення всім командам потрібно було придумати застосунок, щоб розв’язати одне й те саме задачу. На мій подив, усі придумали абсолютно різний, хоча вимоги були одні для всіх.
Я працюю за американським часом, тому зазвичай зайнятий із 16 до 23 години. Намагаюся присвячувати навчанню першу половину дня. Коли є домашні завдання, кожен день роблю їх і слухаю лекції по дві-три години. Коли «домашки» немає, виділяю на навчання дві-три години пару разів на тиждень.
Буває, що домашні завдання складні, і на одне завдання потрібно 8–10 годин. Тоді намагаюся сісти за навчання із самого ранку і займаюся, поки не почнеться робочий день.
У мене є сім’я – дружина і двоє дітей. Молодшому два, а старшому шість років. Вранці я відводжу його в садок, потім п’ю каву – і за навчання. Ніколи не залишаю заняття на вихідні і проводжу цей час із сім’єю.
Навчання коштувало $4 тис. (вартість навчання у 2021 році – $7 тис. – Прим. ред.). Спочатку в мене були сумніви, чи не занадто це велика сума. Але сім’я мене підтримала, і я зважився.
За місяць після початку навчання я сказав своєму менеджерові на роботі, що вступив до магістратури. А ще за тиждень мене перевели на позицію IT-архітектора з підвищенням зарплати на 30%.
2018 року мені відмовили в переведенні, але за рік менторства я напрацював гнучкі навички і тісно спрацювався із клієнтами – менеджер зрозумів, що я готовий до нової посади.
Коли ми проходили модуль Solution Architect, я вже працював на новій позиції. Щотижня вивчав щось нове і пропонував своєму менеджерові на роботі спробувати якийсь підхід. Було круто, що я відразу міг застосовувати теоретичні знання на практиці.
Моє навчання закінчиться в червні – нам видадуть дипломи про закінчення програми. Зараз у мене є кілька пропозицій щодо роботи. Але в компанії, де я працюю, мені знову переглянули зарплату – до закінчення курсу я отримуватиму на 20% більше. Тому я навряд чи зміню роботу.
Я думав, що на програмі просто отримаю нові навички, але вона дала мені набагато більше – повний набір інструментів і знань, щоб запускати нові продукти або навіть відкрити свій бізнес. А це для мене набагато цікавіше та перспективніше, ніж залишатися просто «крутим інженером».
Айтівець і начальник Управління ІТ Міністерства оборони України Олег Берестовий іде з посади. На цій…
Транснаціональна компанія Visa запустила в Україні технологію, що дозволяє підтверджувати онлайн-покупки за допомогою біометрії –…
Очільник Міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, скільки податків сплатили резиденти «Дія.City» в І кварталі…
Українські айтівці Влад Кампов та Діма Малєєв запустили власний стартап mentor.sh – платформу для пошуку…
Засновниця та CEO BetterMe Вікторія Рєпа назвала пораду, яку вона хотіла б дати собі 8…
Станіслав Деркач все життя працював у сфері шоубізу, потім кинув собі виклик, пішов у кардинально…